Анотація до роботи:

Благініна І. І. Клініко-патогенетичні особливості перебігу та лікування ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріосклеротичною хворобою судин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена визначенню особливостей перебігу ревматоїдного артриту у хворих з поєднаною артеріосклеротичною хворобою судин і підвищенню у даної категорії хворих ефективності лікування. Встановлено, що розвиток вивчаємої поєднаної патології пов’язано з системними проявами, підвищеними рівнями СРП і РФ, а перебіг основного захворювання супроводжується більш значними, ніж у пацієнтів без вивчаємої поєднаної судинної патології, негативними змінами в суглобовому синдромі, ліпідограмі, показниках АОП, стані мікрогемоциркуляції - за даними судинних і позасудинних змін стану мікроциркуляції та показниками кон’юнктивальних індексів. Продемонстровано зв’язок товщини КІМ у хворих з вивчаємою поєднаною патологією з рівнем маркерів АЗП, показниками АОП та кон’юнктивальними індексами. В роботі обґрунтовано доцільність застосування комбінації аторвастатину з препаратом щ-3 ПНЖК в комплексному лікуванні пацієнтів на РА з атеросклеротичним ураженням судин. Дана комбінація препаратів максимально сприяє зниженню активності маркерів запального процесу, зменшенню мікроциркуляторних порушень, поліпшенню стану судинного русла і антиоксидантного потенціалу організму та нормалізації функціональної активності ендотелію хворих на ревматоїдний артрит, перебіг якого поєднаний з артеріосклеротичною хворобою судин.

В дисертації надано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення практичного наукового завдання - визначено особливості клініко-лабораторних ознак ревматоїдного артриту, перебіг якого поєднаний з АХС, досліджено зміни антиоксидантного статусу, мікрогемодинаміки, ендотеліальної регуляції судинного тонусу, продемонстровано зв'язок товщини КІМ і мікрогемодинамічних показників з клініко-лабораторними ознаками захворювання та станом антиоксидантного потенціалу, обґрунтована доцільність включення в комплексну терапію хворих з поєднаною патологією комбінації аторвастатину з щ-3 ПНЖК.

1. У пацієнтів на РА з АХС, порівняно з хворими без АХС, тривалість РА більше в середньому на 6 років, серопозитивний варіант - на 16,3%, а системні прояви РА спостерігаються в 2,2 рази частіше. Наявність АХС пов’язана з системними проявами, підвищеними рівнями СРП і РФ. На серопозитивність, важкість суглобового синдрому, наявність системних проявів впливає ступінь вираженості атеросклеротичного ураження, який корелює з віком хворих і тривалістю РА. Товщина КІМ хворих на РА з АХС залежить від активності РА та, використаних на попередніх етапах лікування, доз НПЗП і метотрексату.

2. У хворих на РА з АХС визначаються більш виражені, ніж у пацієнтів на РА без АХС, негативні зміни суглобових індексів і ліпідограми; підвищення РФ на 64,6%, СРП на 29,4%. При всіх фазах запального процесу спостерігається спрямованість до більш значного погіршення антиоксидантного потенціалу хворих на РА з АХС.

3. У хворих на РА з АХС визначаються: більша частота судинних - аневризми, АВА, порушення артеріоло-венулярного коефіцієнту і позасудинних - периваскулярний набряк, ліпоїдоз, мікрокровозливи - змін в мікроциркуляторному руслі; перевищення за усіма КІ, зростання яких обумовлено вираженістю запалення, давністю РА >8 років, що відображено в зростанні ЗКІ у 3,46 рази порівняно з КГ та на 18,8% порівняно з хворими на РА без АХС. Максимальна АЗП сприяє зменшенню ЕЗВД і ЕНВД, а I і II фази АЗП підвищенню PI і RI ПА. При тривалості РА >12 років виявляються зниження ЕЗВД, підвищення ІР, а при захворюванні від 3,5 до 12 років - зростання PI ПА, RI ЗСА і ПА.

4. На збільшення товщини КІМ хворих на РА з АХС впливають ШОЕ, DAS28, ПІ, ЗКІ, вміст МДА, Цпл, Кат, а на підвищення ПІ - тривалість РА та АЗП. Наявність аневризм у цих хворих залежить від вираженості запалення (за показниками СРП, ШОЕ, DAS28), а кількість АВА від системності, фази АЗП, СРП та DAS28.

5. Вживання на тлі базисної терапії аторвастатину та його в комбінації з щ-3 ПНЖК сприяють покращенню суглобових індексів і зниженню рівнів маркерів запалення. щ-3 ПНЖК сприяють зниженню ТГ, яке не є істотним при вживанні лише аторвастатину. Використання аторвастатину спільно з щ-3 ПНЖК приводить до зменшення рівнів СК і МДА та зростання Кат, СОД, Цпл, що відбивається в підвищенні Ф на 29,1%, а прийом лише аторвастатину знижує Ф на 11,5%.

6. Найбільше зменшення патологічних ознак в позасудинному руслі хворих визначається на тлі вживання аторвастатину спільно з щ-3 ПНЖК, за рахунок зниження периваскулярного набряку на 23,8% та ліпоїдозу на 19%. В обох групах, що проліковані за комплексною схемою, спостерігаються зниження товщини КІМ, покращення показників периферійного кровотоку, позитивна динаміка індексу RI; ознаки порушень ендотеліальної регуляції судинного тонусу зменшуються за рахунок підвищення на тлі вживання аторвастатину та його спільно з щ-3 ПНЖК ЕЗВД на 24,5% і 29,3% та ЕНВД на 19,1% і 32,3%.

Публікації автора:

1. Благинина И. И. Особенности клинико-лабораторных показателей у больных ревматоидным артритом с атеросклеротическим поражением сосудов и их взаимосвязь с нарушениями в системе микроциркуляции / И. И. Благинина // Український медичний альманах. - 2007. - №5. - С. 25-28.

2. Благініна І. І. Функціональний стан ендотелію у хворих на ревматоїдний артрит в залежності від наявності атеросклеротичного ураження судин / І. І. Благініна // Вісник наукових досліджень. – 2008. – №2. – С. 8-11.

3. Благініна І. І. Мікроциркуляція і стан кровотоку загальних сонних та плечових артерій у хворих на ревматоїдний артрит з атеросклеротичним ураженням судин, зв’язок з особливостями перебігу захворювання / І. І. Благініна // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. -№2. – С. 38-43.

4. Благинина И. И. Поражение системы микроциркуляции в зависимости от активности воспалительного процесса у больных ревматоидным артритом / И. И. Благинина // Український ревматологічний журнал. – 2008. - №3. – С. 30-33.

5. Ребров Б. О. Ефективність комплексного лікування хворих на ревматоїдний артрит із поєднаним атеросклеротичним ураженням судин з використанням аторвастатину та omega-3 поліненасичених жирних кислот / Б. О. Ребров, І. І. Благініна // Внутрішня медицина. – 2008. - №4(10). – С. 75-79.(Особисто здобувачем проведена статистична обробка матеріалу та узагальнення результатів дослідження).

6. Благініна І. І. Перспективи використання аторвастатину та щ-3 поліненасичених жирних кислот для корекції антиоксидантного потенціалу у хворих на ревматоїдний артрит з атеросклеротичним ураженням судин / І. І. Благініна // Український медичний альманах. – 2008. - №4. – С. 15-18.

7. Благініна І. І. Роль аторвастатину і щ-3 поліненасичених жирних кислот в корекції мікроциркуляторних порушень у хворих на ревматоїдний артрит з атеросклеротичним ураженням судин / І. І. Благініна // Укр. журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2008. – Т.9, №4. – С. 102-106.

8. Особенности изменения микроциркуляции у больных ревматоидным артритом в зависимости от степени активности воспалительного процесса / Б. А. Ребров , О. А. Реброва, П. Д. Бахтояров, И. И. Благинина, И. И. Покрышка // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я». – Луганськ, 2007. – С. 29-30 (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих на ревматоїдний артрит).

9. Залежність показників ліпідного спектру від активності запального процесу у хворих на ревматоїдний артрит / І. І. Благініна, Б. О. Ребров, О. О. Реброва, Г. Б. Благодаренко, П. Д. Бахтояров // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології». – Вінниця, 2007. – С. 67-67 (Особисто здобувачем виконано статистичний аналіз).

10. Дослідження взаємозв'язку між показниками суглобового синдрому і маркерами запального процесу при ревматоїдному артриті / І. І. Благініна, Б. О. Ребров, О. Б. Комарова, Ф. Т. Соляник, М. В. Волощук // Український морфологічний альманах. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції для молодих вчених, спеціалістів і студентів «Сучасні питання остеології». – 2007. – Т.5, №4. – С. 126-126 (Особисто здобувачем проаналізовано взаємозв’язок між суглобовими індексами і маркерами запалення).

11. Зв’язок порушень функції ендотелію з маркерами запального процесу у хворих на ревматоїдний артрит поєднаний з атеросклеротичним ураженням судин / І. І. Благініна, Г. Б. Благодаренко, О. Б. Комарова, О. О. Реброва, Т. В. Мєщєрякова // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я». – Луганськ, 2008. – С. 29-30 (Особисто здобувачем проведено відбір хворих та статистичний аналіз матеріалу).

12. До питання про вплив традиційних і специфічних чинників ризику кардіоваскулярних порушень на розвиток атеросклеротичного ураження сонних артерій у хворих на ревматоїдний артрит / І. І. Благініна, І. І. Покришка, О. О. Реброва, Ф. Т. Соляник, Б. О. Ребров // Український науково-медичний молодіжний журнал. Матеріали I Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини». – 2008. - №4. – С. 67-67 (Особисто здобувачем проведено статистичний аналіз, оформлено тези до друку).

13. Благініна І. І. Вплив комбінованого застосування аторвастатину та щ-3 поліненасичених жирних кислот на динаміку суглобового синдрому у хворих на ревматоїдний артрит з поєднаним атеросклеротичним ураженням судин / І. І. Благініна // Вісник Української медичної стоматологічної академії «Актуальні проблеми сучасної медицини». Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених «Медична наука – 2008». – 2008. - №4. – С. 163–164.