Анотація до роботи:

Сандурська Я.В. Клініко-патогенетичні особливості ревматоїдного артриту та диференційовані підходи до його лікування.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вирішенню завдання щодо вивчення патогенезу, особливостей клінічного перебігу та лікування ревматоїдного артиту. У дисертаційній роботі сформульовано нові сторони патогенезу ревматоїдного артриту з урахуванням патологічних змін у окисно-відновних системах організму, імунологічному статусі хворих. Встановлено особливості клінічного перебігу ревматоїдного артриту.

Встановлено, що у хворих на РА спостерігається активація Т-хелперного шляху І типу імунної відповіді. Доведено, що дефіцит ІНФ-g при тривалому перебігові ревматоїдного артриту слугує передумовою активізації патологічного синтезу колагену. Виявлено, що ІЛ-17, окрім прозапальних властивостей, є ще й предиктором виникнення ерозивно-деструктивних змін у кістках при РА. Вираженими профлогістичними властивостями володіє і ФНП-, рівень якого у хворих на РА помітно зростає. Стабільно висока продукція цього цитокіна при РА є прогностично несприятливою ознакою щодо виникнення та прогресування вісцеральної патології.

Вперше розроблено диференційований підхід до лікування різних варіантів РА. У випадку невисокої активності РА з явищами дефіциту ІНФ-g доцільним є призначення циклоферону.

У роботі представлено теоретичне узагальнення і нові підходи до вирішення конкретного питання патогенезу, діагностики та лікування РА. Доповнено цитокінову концепцію патогенезу РА. Обгрунтовано диференційовані способи лікування різних варіантів РА із застосуванням імуномодулюючого засобу - циклоферону і хворобомодифікуючого препарату - лефлуноміду.

1. Встановлено, що висока активність запального синдрому при РА корелює з вираженою активацією процесів перекисного окислення ліпідів, зниженням активності антиоксидантих систем організму та підвищеним рівнем у сироватці крові прозапальних цитокінів ІЛ-1, ІЛ-17, ФНП-, ІНФ-. Серопозитивний варіант захворювання супроводжується більш вираженими ерозивно-деструктивними змінами у суглобах. Швидкопрогресуючий варіант РА виникає при вираженому дисбалансі між про- та протизапальними цитокінами ІЛ-4, ІЛ-10.

2. При РА рівень ІЛ-1 та ІЛ-17 у крові вірогідно зростає (р < 0,05), що сприяє вісцералізації патологічного процесу. Разом з тим, доведено патогенетичну роль ІЛ-17 у виникненні та прогресуванні ерозивно-деструктивних змін у суглобах при цій патології.

3. Виявлено обернену кореляційну залежність рівня ІЛ-4 (r=-0,64) та ІЛ-10 (r=-0,71) в крові від ступеня активності запального процесу та від рівня прозапального цитокіна ІЛ-1, що вказує на їхні протизапальні властивості.

4. При РА діагностується вірогідне зростання продукції ФНП- (р < 0,01). Виявлений прямий (r=0,75) кореляційний зв’язок між рівнем ФНП- та ступенем активності запального синдрому дозволяє використовувати визначення цього цитокіна як маркера запалення при РА.

5. Серед більшості хворих на РА спостерігається зниження синтезу ІНФ-. Але його продукція є неоднаковою при різних варіантах хвороби. При високоактивних формах РА рівень ІНФ- є підвищеним. При малоактивних варіантах недуги спостерігається виражений дефіцит продукції цього цитокіна, що обгрунтовує доцільність призначення індуктора ІНФ- - циклоферону.

6. Основу базисної терапії РА повинні складати хворобомодифікуючі препарати. Лефлуномід є ефективним засобом лікування РА, який модифікує перебіг хвороби та гальмує її прогресування. Призначення лефлуноміду є доцільним на ранніх стадіях РА та при його швидкопрогресуючих варіантах.

Публікації автора:

1. Сандурська Я.В. Оцінка ефективності метотрексату у лікуванні ревматоїдного артриту // Український медичний альманах.-2002.-Т.5,№5.-С.124-126.

2. Сандурська Я.В. Особливості перебігу анемічного синдрому у хворих на ревматоїдний артрит // Вісник наукових досліджень.-2003.-№2 (31).-С.52-54.

3. Сандурська Я.В. Ефективність та переносимість лефлуноміду у лікуванні ревматоїдного артриту // Буковинський медичний вісник.-2004.-№1.-С.106-110.

4. Сандурська Я.В. Використання індукторів інтерферону гамма у лікуванні хворих на ревматоїдний артрит // Архів клінічної медицини.-2004.-№1.-С.52-55.

5. Сандурська Я.В. Деякі особливості перебігу різних варіантів ревматоїдного артиту // Галицький лікарський вісник.-2004.-Том 11, число 2.-С.84-87.

6. Нейко Є.М., Санагурська Я.В., Яцишин Р.І. Сучасні напрямки патогенетичного лікування ревматоїдного артриту // Галицький лікарський вісник.-2002.-№2.-С.48-51. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури, оформлення статті до друку. Співавтором Є.М.Нейком надана консультація при аналізі одержаних результатів, редагування висновків. Співавтор Р.І.Яцишин допомагав у аналізі літератури.

7. Сандурська Я.В. Ефективність целекоксибу при ревматоїдному артриті // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. “Ліки-людині”.-2002.-№3, Том 17.-С.51-52.

8. Сандурська Я.В. Особливості перебігу та лікування ревматоїдного артриту у людей різних вікових категорій // Матеріали IV Української конференції молодих вчених присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса.-Київ.-2003.-С.209.

9. Сандурська Я.В. Особливості профілактики та лікування гастропатій при ревматоїдному артриті // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів”/ Вісник Вінницького державного медичного університету.Т.7.-№1.-2003.-С.197.

10. Сандурська Я.В. Доцільність використання індукторів інтерферону у лікуванні ревматоїдного артриту // Тези доповідей VII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства / Українські медичні вісті.-2003.-Т.5, №1(63).-С.73.

11. Сандурська Я.В. Ефективність циклоферону у комплексній терапії ревматоїдного артриту // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання кардіології і ревматології”, присвяченої 80-річниці від дня народження О.Й.Грицюка.-Київ.-2003.-С.82.