Анотація до роботи:

Фоменко П.Г. Клініко-патогенетичні особливості та лікування хронічного безкам’яного холециститу на тлі хелікобактеріозу у поєднанні з ожирінням. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 — внутрішні хвороби.— Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2007.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності лікування хронічного безкам’яного холециститу на тлі хелікобактеріозу в поєднанні з ожирінням. В 56,8% випадків хворих із поєднаною патологією турбує інтенсивний абдомінальний біль. У пацієнтів переважають гіпотонія та гіперкінезія жовчного міхура (ЖМ). Більш, ніж у половини хворих при сонографії знаходять біліарний сладж. Характерними є підвищення показника L і зниження показника N ультразвукової гістограми стінки ЖМ та його вмісту. В 52,5% випадків має місце гіперацидність, в п’ятій частині випадків — гастроезофагеальний та/або дуоденогастральний рефлюкси. Ступінь інфікованості Helicobacter pylori є різним при різних типах дисфункції ЖМ. Співвідношення гіперплазії та атрофії ендокринних клітин слизової оболонки шлунка має значення для розвитку різних варіантів дисфункції ЖМ. При поєднаних захворюваннях порушується якісний склад шлункового слизу.

Лікування із включенням антигомотоксичних препаратів — хепель, гастрікумель та мукоза композитум сприяє зменшенню клінічних проявів поєднаних захворювань, частоти дисфункцій ЖМ і наявності в ньому біліарного сладжу, поліпшенню показників його ультразвукової гістографії та ліпідного спектру крові, більш стійкими є результати ерадикаційної терапії, зменшується частота загострень холециститу, знижується ступень ожиріння.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого для внутрішніх хвороб наукового завдання: поглиблення уявлень щодо патогенезу поєднання ХБХ, хелікобактеріозу та ожиріння, виявлення особливостей перебігу поєднаної патології, функціонального стану ЖМ, його сонографічних змін, морфологічного та функціонального стану СОШ та СОДПК, ступеня інфікованості Нр при поєднаній патології. Доведено ефективність терапії поєднаних захворювань комбінацією загальноприйнятих засобів з АГТП хепель, гастрикумель, мукоза композитум.

1. Хворих на ХБХ у поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням в 56,8% випадків турбує інтенсивний біль в животі. Біль періодичний в 54,2% випадків, носить колікоподібний характер в 51,7% випадків. Особливістю є те, що, крім болю після їжі, в 44,9% випадків хворих турбує також біль до їжі. У третини хворих розвиваються психосоматичні порушення, в 9,3% випадків — алергійні прояви, в 16,9% випадків — солярний синдром; в 41,5% хворих жінок — синдром передменструальної напруги.

2. У хворих на ХБХ у поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням переважають гіпотонія й гіперкінезія ЖМ (54,2% випадків), недостатність сфінктерів Одді й Мірицці. При сонографії ЖМ визначаються типові симптоми ХБХ у стадії загострення. Особливістю є виявлення біліарного сладжу в 57,6% випадків. У хворих із поєднаною патологією має місце підвищення показника L і зниження показника N ультразвукової гістограми як стінки ЖМ, так і його вмісту.

3. У хворих на ХБХ у поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням в 22,1% випадків має місце ендоскопічно позитивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, а в 19,5% випадків — дуоденогастральний рефлюкс. При ХБХ на тлі ожиріння й хелікобактеріоза домінує гіперацидність (52,5% випадків). Частота різних порушень кислотоутворюючої функції шлунка залежить від варіанта дисфункції ЖМ.

4. Хелікобактерна інфекція в шлунку при наявності гіперплазії гастрін-продукуючих клітин призводить до гіперкінезії ЖМ. При хелікобактерном гастриті з атрофією пілорічних залоз цей вплив зменшується. Продукція серотоніну ентерохромафінними клітинами пілорічних залоз і осередками кишкової метаплазії в шлунку призводить до зменшення тонусу ЖМ. Різноманітні поєднання процесів гіперплазії й атрофії ендокринних клітин в СОШ приймають участь у розвитку різних варіантів дисфункції ЖМ.

5. У хворих на гіперкінетичну-гіпертонічну дисфункцію ЖМ при поєднаній патології для всіх випадків є характерною слабка інфікованість Нр і тільки в 41,2% випадків спостерігається помірна осередкова інфікованість Нр на тлі загальної слабкої інфікованості. При гіперкінетично-гіпотонічній дисфункції ЖМ в 89,4% випадків має місце помірна інфікованість СОШ Нр. При гіпокінетично-гіпертонічній дисфункції ЖМ характерним є слабка інфікованість Нр в 71,4% випадків в антральному відділі й у всіх випадках у фундальному відділі шлунка. При гіпокінетично-гіпотонічній дисфункції ЖМ в 81,8% випадків має місце висока або дуже висока інфікованість Нр. У всіх хворих з нормальною функцією ЖМ виявляється помірна або висока інфікованість Нр.

6. Клінічні прояви ХБХ у поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням більш значно зменшуються під впливом лікування із включенням комбінації АГТП: ССТ больового синдрому стає в 1,27 рази, а диспептичного синдрому — в 1,23 рази нижче, ніж після базисного лікування. Частота гіперкінетично-гіпотонічної дисфункції ЖМ у хворих, які одержували АГТП, після лікування в 1,81 рази менше, а частота гіперкінетично-гіпертонічної дисфункції ЖМ — в 2,42 рази менше, ніж після терапії тільки базисними засобами. Нормальна функція ЖМ після лікування в основній групі визначається в 1,75 рази частіше. АГТП сприяють поліпшенню показників ультразвукової гістографії стінки ЖМ і його вмісту, корекції ліпідного спектру крові, зменшенню частоти сонографічних ознак загострення ХБХ і виявлення біліарного сладжу.

7. Ерадикація Нр при лікуванні АГТП у комплексі з ерадикаційними засобами виявляється успішною в 96,7% випадків; позитивний результат утримується протягом року в 1,18 рази частіше в порівнянні з результатами традиційної терапії. Частота загострень ХБХ після курсів лікування АГТП протягом року в 1,39 рази менше, ІМТ знижується в 1,67 разів частіше, ніж після традиційної терапії.

Публікації автора:

1. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Варианты патогенеза билиарной боли / В кн. Билиарная боль. Боль при заболеваниях печени. — Донецк: Лебедь, 2007. — С. 86–139. (Дисертантом особисто проаналізовано патогенез больового синдрому при хронічному безкам’яному холециститі та дисфункціях жовчного міхура).

2. Линевский Ю.В., Фоменко П.Г. Влияние Helicobacter pylori-инфекции на процессы желчеобразования и желчевыделения // Гастроэнтерология: Респ. межвед. сб. — Днепропетровск, 2002. — Вып. 33. — С. 43–45. (Здобувач дослідив результати багатофазного дуоденального зондування у хворих на хронічний холецистит, інфікованих Helicobacter pylori).

3. Линевский Ю.В., Фоменко П.Г. Связь хеликобактерной инфекции и состояния слизистой оболочки желудка с дискинезиями желчного пузыря // Питання експериментальної та клінічної медицини. Збірник статей. – Донецьк, 2003. – Вип. 7, Том 1. – С. 231-235. (Дисертант проаналізував морфологічну картину слизової оболонки шлунка та співставив її з різними варіантами дисфункції жовчного міхура).

4. Фоменко П.Г. Состояние защитного слизистого барьера желудка при хеликобактерной инфекции у больных хроническим холециститом // Гастроэнтерология: Респ. межвед. сб. – Днепропетровск. – 2005. – Вып. 36. – С. 117-123.

5. Фоменко П.Г. Особенности клинического течения хронического бескаменного холецистита в зависимости от инфицирования Helicobacter pylori // Збірник наукових праць ЗМАПО "Актуальні питання медичної науки та практики". – Вип. 68, Книга 1. – Запоріжжя, 2005. – С. 196-200.

6. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Влияние антигомотоксической терапии на состояние слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у больных хроническим холециститом, инфицированных Helicobacter pylori // «Проблеми військової охорони здоров’я» (Збірник наукових праць Української військово-медичної академії). — Київ. — 2006. — Вип. 15. — С. 121–126. (Дисертант дослідив вплив комбінації антигомотоксичних препаратів на морфологічні зміни слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на хронічний холецистит у поєднанні з хелікобактеріозом).

7. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Состояние резервуарной и сократительной функций жёлчного пузыря у больных хроническим холециститом, протекающих на фоне хеликобактериоза и ожирения // Гастроентерологія. — Дніпропетровськ, 2006. — Вип. 37. — С. 205–208. (Здобувач особисто провів багатофазне дуоденальне зондування та динамічну сонографію жовчного міхура у хворих із поєднаною патологією, проаналізував отримані результати).

8. Фоменко П.Г. Клинико-морфологические сопоставления у больных хроническим холециститом с дисфункцией желчного пузыря и хеликобактериозом на фоне ожирения // Питання експериментальної та клінічної медицини (Збірник статей). — Донецьк, 2006. — Вип. 10, Т. 1. — С. 43–47.

9. Фоменко П.Г. Эффективность антигомотоксической терапии при хроническом бескаменном холецистите в сочетании с ожирением у больных, инфицированных Helicobacter pylori // Гастроентерологія. — Дніпропетровськ, 2007. — Вип. 38. — С. 454–457.

10. Губергріц Н.Б., Фоменко П.Г. Спосіб лікування хронічного холециститу, що перебігає на тлі хелікобактеріозу // Патент 15176 України, МПК (2006) А61К 31/195 (2006.1); А61К 33/00 — № u200512478; Заявлено 23.12.2005; Опубл. 15.06.2006, Бюл. № 6. (Здобувач самостійно розробив спосіб лікування поєднаних захворювань та здійснив його впровадження).

11. Фоменко П.Г. Клиническая эффективность антигомотоксических препаратов в лечении хронического бескаменного холецистита, протекающего на фоне хеликобактериоза // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів "Від фундаментальних досліджень до медичної практики". – Харьків, 2005. – С. 171.

12. Фоменко П.Г. Влияние выраженности ожирения на интенсивность болевого синдрома при хроническом бескаменном холецистите у больных, инфицированных Helicobacter pylori // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции "Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині". — Харьков, 2006. — С. 112–113.

13. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Особенности сократительной функции желчного пузыря у больных хроническим холециститом, инфицированных Helicobacter pylori // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.— 2005. – №5, Прил. 26. – Материалы XI Российской гастроэнтерологической недели. – С. 87.

14. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Патология печени у больных хроническим холециститом, протекающим на фоне хеликобактериоза // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2006. — № 1, Прил. 27. — Материалы Одиннадцатой Российской конференции «Гепатология сегодня». — С. 81.

15. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Гистологическая характеристика особенностей слизистой желудка у больных с дисфункцией жёлчного пузыря // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга (Материалы 8-го Славяно-Балтийского научного форума «Санкт-Петербург — Гастро-2006»). — 2006. — №1–2. — С. М39.

16. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Частота хеликобактериоза у больных хроническим холециститом // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга (Материалы 9-го Славяно-Балтийского научного форума «Санкт-Петербург — Гастро-2007»). — 2007. — №1–2. — С. М32.