Анотація до роботи:

Ліпатнікова Г.С. Клініко-патогенетичні особливості та лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Луганський державний медичний університет, Луганськ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню клініко-патогенетичних особливостей та оптимізації лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику. У хворих на ПВДПК із супутнім СПК проведено комплексне дослідження (клінічне, біохімічне, імунологічне, імуноферментне, ультразвукове органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопічне з множинною біопсією, гістологічне дослідження біоптатів, діагностика хелікобактерної інфекції, інтрагастральна рН-метрія, дослідження стану мікропейзажу кишечнику). Встановлено наявність взаємозв'язку між показниками клітинного імунітету, прозапальними та протизапальними цитокінами й активністю та поширеністю клінічних проявів ПВДПК, сполученої з СПК. Патогенетично обґрунтована доцільність використання в комплексному лікуванні хворих на ПВ ДПК, сполучену з СПК, сучасного імунокоректору імунофану. Встановлено позитивний вплив імунофану на стан клітинного імунітету та цитокінового профілю крові, а також усунення порушень з боку мікропейзажу кишелнику та СПК.

У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі – оптимізації лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику. Було досліджено вплив цитокінового профілю на клінічні прояви, стан мікрофлори кишечнику, функціональні, ендоскопічні, морфологічні зміни слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки у пацієнтів з коморбідною патологією. Розроблена ефективна схема лікування в комплексі з імунокоректором.

1. Клінічний перебіг ПВДПК, сполученої з СПК, мав деякі особливості. Пацієнти скаржилися одночасно на біль в епігастральній ділянці та за ходом товстого кишечнику (98,5%) або почуття дискомфорту в животі без чіткої локалізації (56,0%). У всіх хворих на коморбідну патологію водночас мали місце больовий, диспептичний та астено-невротичний синдроми на тлі симптомматики з боку товстого кишечнику (метеоризм, закріпи, зміни зовнішнього вигляду стільця тощо).

2. При ФГДС-дослідженні хворих з вказаною коморбідною патологією, було встановлено, що в таких пацієнтів переважає помірна глибина виразкового дефекту з ураженням всієї товщі слизової оболонки та більшим ступенем активності запалення СО ДПК. При ізольованому перебігу ПВ ДПК (контрольна група) у більшості випадків спостерігалися помірна ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунку НР, І або ІІ тип запального інфільтрату, а при поєднаному перебігу ПВДПК з СПК – виражена ступень обсіменіння слизової оболонки шлунку НР та ІІ тип запального інфільтрату. У 127 пацієнтів (84,7%) з наявністю сполученої патології були також виявлені чітко виражені порушення з боку кількісного та якісного складу мікробіоценозу кишечнику, з переважанням умовно-патогенної мікрофлори (Klebsiella, Citrobacter, Clostridium), що додатково сприяли розвитку СПК.

3. Загострення ПВДПК, сполученої з СПК, супроводжувалися порушеннями з боку показників клітинної ланки імунітету у вигляді Т-лімфопенії різного ступеню вираженості, дисбалансу основних субпопуляцій Т-клітин, внаслідок чого імунорегуляторний індекс CD4/CD8 мав чітку тенденцію до зниження. Вивчення функціональної активності Т-лімфоцитів показало суттєве зниження показників РБТЛ у хворих з коморбідною патологією. Ступінь виявлених імунологічних порушень корелювала із частотою виникнення загострень ПВДПК.

4. В групі осіб з вперше виявленим дефектом СО ПВДПК, сполученої з СПК, спостерігалося зростання у крові рівня прозапальних цитокінів (IL-1, ІL-2, ФНП) в 1,5-3,0 рази, на тлі зниження вмісту протизапального цитокіну (IL-4). При хронічному перебігу ПВДПК, сполученої з СПК, в періоді загострення відмічалося менш виражене зростання вмісту прозапальних цитокінів (IL-1, IL-2 та ФНП) на тлі помірного підвищення вмісту протизапального цитокіну (IL-4). Виявлений позитивний корелятивний зв`язок між ступенем зростання концентрації прозапальних цитокінів у крові та розміром виразкового дефекту і вираженістю активності запалення у СО ДПК.

5. Включення імунотропного засобу імунофану до комплексного лікування хворих із сполученою патологією, сприяє досягненню стійкої ремісії ПВДПК, сполученої з СПК, а саме, прискорення зникнення болю в епігастрії та за ходом кишечнику, нудоти, метеоризму тощо, при цьому загоєння виразкового дефекту відбувалося на 4-5 днів раніше в порівнянні з хворими групи зіставлення. Додаткове включення імунофану до антихелікобактерної терапії в комбінації з еубіотиком, сприяє рубцюванню виразкового дефекту, більш повної нормалізації стану мікрофлори кишечнику та усуненню проявів СПК.

6. Застосування імунофану в комплексному лікуванні хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, сприяло корекції порушень клітинного імунітету: ліквідації Т-лімфопенії, нормалізації основних субпопуляцій, імунорегуляторного індексу CD4/CD8, а також зниженню рівню прозапальних (ФНП, ІЛ1, IЛ2) та протизапального (IL-4) цитокінів у крові з нормалізаціею й цитокінового профілю.

7. Комплексна терапія з додатковим призначенням хворим на ПВДПК, сполучену з СПК, імуноактивного препарату імунофану дозволила досягнути стійкої ремісії, яка зберігалася впродовж 6-12 місяців

Публікації автора:

1. Липатникова А.С. Клиническая характеристика сочетанной патологии у больных с пептической язвой двенадцатиперстной кишки на фоне синдрома раздраженного кишечника // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр. – Київ; Луганськ; Харків. – 2005. – Вип. 6 (69). – С. 91-96.

2. Ліпатнікова Г.С. Динаміка показників клітинного імунітету у хворих на пептичну виразку, сполучену із синдромом подразненого кишечнику при лікуванні імунофаном // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків. – 2006. – Вип. 6 (75). – С. 187-196.

3. Липатникова А.С. Клинико-патогенетические особенности иммуномодулирующей терапии при дисбиозе кишечника // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаева.-2007.-Т.8, № 1.-С. 71-73.

4. Липатникова А.С. Особенности иммунного статуса у больных с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2007.-Т.1, №2.- С.34 - 37.

5. Липатникова А.С. Нарушения липидного спектра крови у больных с пептической язвой двенадцатиперстной кишки, сочетанной с синдромом раздраженного кишечника, и их коррекция // Український медичний альманах.-2007.-Т.10, №3.-С. 69-71.

6. Ліпатнікова Г.С. Особливості клінічного перебігу виразкової хвороби 12-палої кишки у хворих з синдромом подразненого кишечнику // Український медичний альманах.-2007.-Т.10, № 3.-С. 20-21.

7. Іванова Л.М., Ліпатнікова Г.С. Рівень цитокінів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Внутрішня медицина.-2007.-№3.-С. 125-127. (Особисто здобувачем проведений аналіз імунологічних тестів для виявлення і оцінки ступеня порушення цитокінового профілю).

8. Липатникова А.С. Особенности иммуномодулирующей терапии в комплексном лечении язвенной болезни желудка и ДПК // Сімейна медицина.- 2007.-№2.-С.82-85.

9. Липатникова А.С. Эффективность иммунокоррекции в комплексном лечении пептической язвы двенадцатиперстной кишки у больных с дисбиозом кишечника // Сучасна гастроентерологія.-2007.-№ 6.- С.50-53.

10. Липатникова А.С. Особенности клинической картины дисбиоза кишечника у больных с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клін. імунології та мед. генетики. - Київ - Луганськ, 2007.- Вип.14.-С.332-335.

11. Позитивне рішення стосовно заявки № 200801127, на корисну модель МПК(2006) А61Р31/00, А61К35/14. Спосіб лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику / Іванова Л.М., Ліпатнікова Г.С

12. Іванова Л.М., Ліпатнікова Г.С. Порушення факторів неспецифічного захисту у хворих на пептичну виразку у сполученні з дисбіозом кишечнику // Імунологія та алергологія.- 2006.- № 4.- С.125.

13. Ліпатнікова Г.С. Рівень протизапальних цитокінів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Імунологія та алергологія.- 2007.- № 2.- С.80-81.

14. Ліпатнікова Г.С. Вплив імунофану на цитокіновий профіль у хворих на пептичну виразку у сполучені з дисбіозом кишечнику // Імунологія та алергологія.- 2007.- № 3.- С.117.

15. Липатникова А.С. Цитокиновый статус - прогностический признак течения пептической язвы 12-перстной кишки на фоне синдрома раздраженного кишечника. Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2007.- С. 69-70.