Анотація до роботи:

Головченко Н.М. Клініко-патогенетичний скринінг уронефропатій у дітей та підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням удосконалення якості діагностики хронічних уронефропатій, вивченню взаємозв'язку змін тубулоінтерстиціальної тканини, активності та стадії захворювань з концентраційною і фільтраційною функціями нирок у дітей з хронічними уронефропатіями, встановленню ролі змін тубулоінтерстиціальної тканини у прогресуванні хронічного гломерулонефриту і патогенетичне значення для тубулоінтерстиціального ушкодження несприятливих (клінічного і/або морфологічного) типів захворювання.

Проведене комплексне вивчення прозапальних (фактор некрозу пухлини-, інтерферон-, інтерлейкіни-6, 8) і протизапального (інтерлейкін-10) цитокінів, просклеротичного трансформуючого фактора росту-_1, рівня сумарних метаболітів оксиду азоту на тлі хронічних захворювань нирок з різним ступенем змін тубулоінтерстиціальної тканини, що встановило в клінічних умовах участь кожного з цих медіаторів у патогенезі тубулоінтерстиціальних змін: наростання дисбалансу ушкоджуючих (прозапальних і просклеротичного) і протективного (протизапального) факторів по мірі прогресування тубулоінтерстиціального ураження.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розв’язання наукової задачі – підвищення ефективності діагностики хронічних захворювань нирок на основі вивчення ролі прозапальних і просклеротичних цитокінів у формуванні тубулоінтерстиціального ушкодження і встановлено значення цього ушкодження в прогресуванні ренальних захворювань у дітей.

2. Тубулоінтерстиціальні зміни є чинником прогресування хронічних гломерулопатій у дітей поряд з несприятливими клінічним і морфологічним типами хронічного гломерулонефриту і впливають на стан осмотичного концентрування і клубочкової фільтрації вже в ранній період захворювання.

3. Несприятливі клінічний (змішана форма) і морфологічні (фокально-сегментарний гломерулосклероз і мезангіокапілярний гломерулонефрит) типи хронічного гломерулонефриту однаковою мірою впливають на прогноз захворювання, найбільш істотно – у період становлення хвороби, в той час, як у прогресуванні ренальних дисфункцій провідна роль належить змінам тубулоінтерстиціальної тканини. Найбільш несприятливим є сполучення цих факторів.

4. Ступінь зниження функцій нирок у дітей з хронічним пієлонефритом зростає при збільшенні кількості рецидивів захворювання, а у дітей з тубулоінтерстиціальним нефритом при персистенції сечового синдрому; при цьому поряд з порушенням осмотичного концентрування має місце і зниження рівня клубочкової фільтрації вже в ранні терміни від початку захворювання, що підтверджує провідну роль тубулоінтерстиціальних змін у порушеннях функцій нирок, у тому числі гломерулярних.

5. У хворих зі стероїдрезистентною нефротичною формою хронічного гломерулонефриту визначаються у сироватці крові високі рівні фактора некрозу пухлини-a і інтерферону-g, що відображує тяжкість тубулоінтерстиціальних змін з домінуванням “запальної” фази. Висока концентрація фактора некрозу пухлини-a у дітей з артеріальною гіпертензією може свідчити про залучення ангіотензіну II у ФНП-опосередкових механізмах тубулоінтерстиціальних змін.

6. Відсутність значних розходжень у рівнях інтерлейкіну-6, трансформуючого фактора росту-b₁, у сироватці крові і, навпаки, підвищення цих показників в сечі у дітей у порівнянні з контролем і в залежності від ступеня тубулоінтерстиціального ушкодження, а також їхня тісна кореляція з ренальними дисфункціями свідчить про провідну роль зазначених медіаторів як локальних хімічних факторів ушкодження тубулоінтерстиціальної тканини й обґрунтовує доцільність визначення їхніх сечових концентрацій з метою діагностики тубулоінтерстиціальних змін.

7. У всіх обстежених хворих виявлене достовірне підвищення сумарних метаболітів оксиду азоту від 2 до 10 разів у порівнянні з контролем і в залежності від ступеня ТІЗ, особливо у стадії загострення запального процесу в нирках, що має різко виражену прозапальну і цитотоксичну дію.

8. Розроблені критерії діагностики ступеню тубулоінтерстиціальних змін у хворих на хронічний гломерулонефрит вказують на те, що незважаючи на односпрямованість змін рівнів гуморальних показників при різному ступені змін тубулоінтерстиціальної тканини виникають специфічні по своїй структурі патогенетичні детермінанти, що і визначають морфологічну перебудову паренхіми нирок. Алгоритм діагностики ступеню тубулоінтерстиціальних змін дозволяє за допомогою непрямих методів дослідження у 89,7% випадків одержати правильний діагноз без проведення нефробіопсії.

Публікації автора:

1. Биохимические механизмы апоптоза при заболеваниях почек // Український медичний альманах. – 2001. – № 5. – С. 188-193. (Співавт. Комаревцев В.М., Комаревцева І.О., Орлова Е.А., Благодаренко Е.А., Фильчуков Д.О.)

Дисертант провела обстеження хворих з хронічним пієлонефритом, гідронефрозом та полікістозом, котрим виконували біохімічне дослідження рівнів інтерлейкіну-6 та трансформуючого фактору росту-b₁.

2. Пейзаж микробной флоры при пиелонефрите у детей // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей” – Одеса. – 2001. – С.125-126. (Співавт. Резнікова А.Л., Бондаренко В.В., Неженцева О.П.)

Здобувач провела аналіз 200 історій хвороб дітей з інфекцією сечовивідних шляхів, статистично оброблено результати.

3. Этиопатогенетические аспекты врожденных уронефропатий у детей по материалам Луганской области. // Зб. наук. пр. – Київ-Луганськ. – 2002. – Вип.8. – С.189-192.

4. Роль оксида азота в патогенезе первичной и вторичной гипертензии у детей // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. - №1. – С. 28-29. (Співавт. Резнікова А.Л.)

5. Оксид азота – патогенетическое обоснование новых подходов к терапии заболеваний почек у детей //Материалы научно-практической конференции “Актуальные вопросы детской нефрологии”. – Симеиз. 2002. – С.128-130. (Співавт. Резнікова А.Л., Комаревцева І.О., Орлова О.А.)

Здобувач особисто виконала біохімічне дослідження метаболітів оксиду азоту у дітей з уронефропатіями, а також обробила отримані результати.

6. Роль оксида азота в диагностике артериальной гипертензии у детей // Материалы республиканской научно-практической конференции с международным участием “Новые технологии в диагностике и лечении заболеваний сердечно-сосудистой системы”. – Феодосия. – 2003. – С. 13-14.

7. Участие интерферона-g и фактора некроза опухоли-a в патогенезе хронического гломерулонефрита у детей // Матеріали конгресу педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. – Київ. – 2003. – С.143-144. (Співавт. Резнікова А.Л.)

8. Просклеротический и провоспалительные цитокины в патогенезе хронических гломерулонефритов у детей // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, № 5. – С. 42-44.

9. Роль фактора некроза опухоли-a и интерферона-g в патогенезе хронического гломерулонефрита у детей // Зб. наук. пр. – Київ-Луганськ. – 2003. – Вип.9. – С.166-171. (Співавт. Комаревцев В.М.)

Здобувач особисто виконала біохімічне дослідження фактора некроза опухоли-a та інтерферона-g у дітей з хронічним гломерулонефритом, а також провела обробку отриманих результатів.

10. “Метод ранней диагностики заболеваний мочевыделительной системы у детей (определение оксида азота)”. – Інформаційний листок №07 від 25.12.2002 р.