Анотація до роботи:

Осуховська О. С. Клініко-психопатологічні особливості розладів особистості в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому періоді та їх коригування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2004.

У роботі подані результати вивчення за допомогою клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, клініко-анамнестичного, катамнестичного і статистичного методів клініко-психопатологічної структури, основних принципів формування і клініко-психопатологічних особливостей розладів особистості в 150 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому періоді. Контрольну групу склали 30 пацієнтів, які не брали таку участь. Доведено, що виникнення даної патології є результатом поєднаної дії фізичних, біологічних, психосоціальних та конституціонально-преморбідних чинників. Виявлено закономірності особистісного функціонування пацієнтів з розладами особистості, виражені у формуванні додаткових характерологічних відхилень на фоні зниження психічних адаптаційних можливостей.

Розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено ефективні методи диференційованої корекції, точкою прикладання якої були не тільки розлади особистості, а й поєднані з ними характерологічні відхилення, що зумовило запобігання зривам психічних компенсаторних процесів і сприятливий соціальний і трудовий прогноз в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді.

1. У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні клініко-психопатологічних особливостей розладів особистості в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому періоді та розробці методів їх диференційованої корекції.

2. Дослідження клініко-психопатологічної структури розладів особистості в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дало змогу встановити, що на параноїдний розлад страждає 0,7%, шизоїдний – 1,3%, дисоціальний – 2%, істеричний – 3,3%, ананкастний – 4%, тривожний 37%, залежний – 32%, пасивно-агресивний – 18,7% пацієнтів основної групи, та виділити основні прояви цих РО: тривожний, залежний, пасивно-агресивний. Виявлені розлади особистості обумовлені сукупним впливом біологічних, соціальних, психологічних, конституціонально-преморбідних факторів.

3. У процесі роботи визначені наступні особливості формування особистісних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді. Так, формування тривожного РО містить в собі низку психологічних процесів, які відбуваються паралельно. З одного боку, це прояв рис характеру, які сприяють розв’язанню психосоціальних проблем хворих і виконують певну позитивну компенсаторну роль. З іншого – це розвиток особистісних елементів, що стимулюють редукцію вищих емоційно-вольових проявів у пацієнтів. У структурі залежного РО виявлено зростання ступеня виразності депресивних компонентів, обумовлених як конституційно-психологічною схильністю (р<0,05), так і типом реагування особистості (р<0,05) на психосоціальне середовище. Специфічні для пасивно-агресивного РО депресивні прояви, а також тривожні і залежні риси поєднувалися з ним, створюючи замкнуте психопатологічне коло й обумовлюючи формування стійких механізмів соціальної, інтерперсональної й аутопсихічної дезадаптації.

4. Участь у ЛНА на ЧАЕС є потужним психофізіологічним чинником формування (р<0,01) патологічного ґрунту ананкастного РО із залученням до процесу тривожних, залежних характерологічних рис і депресивних проявів, а також істеричного РО з залежними характерологічними елементами.

5. Аналіз статистичних непараметричних критеріїв клініко-психопатологічної структури РО в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому періоді й особистісних розладів у пацієнтів контрольної групи, які не брали в цьому участі, дозволив встановити, що у пацієнтів основної групи середні величини основних шкал особистісних розладів вищі (р<0,05), а середні показники характерологічних профілів нижчі (р<0,05), ніж в контрольній групі. Отримані підсумки та результати нейрофізіологічних досліджень хворих основної групи свідчать про наявність тенденції до регресивного особистісного функціонування на фоні зниження психічних адаптаційних можливостей в УЛНА на ЧАЕС.

6. Розроблені нами методи диференційованої корекції особистісних розладів в УЛНА на ЧАЕС включали: етапність, комплексність, індивідуальність, динамічність, тривалість і диференційованість. Остання полягала в тому, що точкою прикладання корекції були не тільки РО, а й поєднані з ними характерологічні відхилення. Вжиті корекційні заходи надали можливість одержати позитивні результати. Ефективнішої редукції психопатологічної симптоматики (р<0,01) вдалося досягти в осіб з пасивно-агресивним (89+5,18%), тривожним (83+4,12%) і залежним (85+4,98%) особистісними розладами, але з істеричним (60+21,9%) та ананкастним (71+8,53%) РО також спостерігались позитивні зміни.

Публікації автора:

1. Осуховская Е. С. Патологическое развитие личности (исторический аспект) // Арх. психіатрії. – 2000. – № 1-2 (20-21). – С. 98–102.

2. Осуховская Е. С. Диагностика расстройств личности у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции в отдалённом периоде по методу Дж. Олдхэма и Л. Морриса // Арх. психіатрії. – 2002. – № 1(28). – С. 153–155.

3. Осуховская Е. С. Коррекция специфических расстройств личности у участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС в отдалённом периоде // Арх. психіатрії. – 2002. – № 4(31). – С. 213–215.

4. Осуховская Е. С. Непсихотические психические расстройства у больных соматического профиля – участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в отдалённом периоде // Арх. психіатрії. – 2003. – № 3(34). – С. 70–79.

5. Осуховская Е. С. Клинико-психопатологические особенности расстройств личности у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в отдалённом периоде и их коррекция // Арх. психіатрії. – 2003. – № 4(35). – С. 50–57.

6. Осуховская Е. С. Информационно-волновая терапия в сочетании с психотерапией при патологическом развитии личности у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Информационно-волновая терапия: опыт, проблемы, перспективы: Материалы междунар. науч.-практ. конф. – К., 1999. – С. 87–88.

7. Осуховская Е. С. Вопросы клиники и диагностики патологического развития личности // Проблеми охорони здоров’я населення промислового регіону: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк, 1999. – С. 49.

8. Осуховская Е. С. Депрессия как коморбидная патология специфических расстройств личности у участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС в отдалённом периоде // Арх. психіатрії. – 2003. – № 1(32). – С. 55–57.