Андрух Павло Георгійович. Клініко-психопатологічні особливості сучасних форм тривожно-депресивних розладів невротичного регістру : дис... канд. мед. наук: 14.01.16 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Андрух П.Г. Клініко-психопатологічні особливості сучасних форм тривожно-депресивних розладів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2005.
На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження отримані дані щодо синдромальної структури і особливостей патогенетичних механізмів тривожно-депресивних розладів.
Вивчені особливості психопатологічних порушень і особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлені співвідношення рівнів нейротизму, тривоги і депресії з характером непсихотичних розладів психічної сфери.
Встановлені електрофізіологічні кореляти різних форм тривожно-депресивних розладів.
На основі результатів проведеного дослідження розроблена система диференційованої терапії, що включає фармакотерапію і комплекс психотерапевтичних заходів. Доведена висока клінічна ефективність застосування запропонованої системи терапії.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі розробки системи диференційованої терапії тривожно-депресивних розладів на основі комплексного клiнiко-психопатологічного, психодіагностичного і нейрофізіологічного дослідження їх клінічної структури і особливостей патогенетичних механізмів.
Психопатологічна структура тривожно-депресивних розладів з переважанням тривожних компонентів характеризується наявністю тривожно-депресивного (57,50±7,82%) і тривожно-фобічного (42,50±7,82%) синдромів. При переважанні депресивних компонентів поряд з тривожно-депресивним синдромом (45,45±8,67%) реєструються депресивно-іпохондричний (33,33±8,21%) і астено-депресивний (21,21±7,12%) синдроми. При переважанні соматовегетативних компонентів виявляється широкий спектр представленості психопатологічних синдромів: астено-вегетативний (55,88±8,52%), тривожно-фобічний (20,59±6,93%), депресивно-іпохондричний (14,71±6,07%) і тривожно-депресивний (8,82±4,86%).
При наявності високого рівня особистісної тривожності, який реєструється у всіх хворих на тривожно-депресивні розлади, вираженість тривожної симптоматики визначається рівнем реактивної тривожності. Співвідношення рівнів тривожності у хворих з переважанням тривожних компонентів характеризується превалюванням реактивної (54,72±1,20 балів) над особистісною (51,35±1,21 балів) тривожністю, у хворих з переважанням соматовегетативних і депресивних компонентів - особистісної (відповідно 51,25±1,52 і 46,06±1,58 балів) над реактивною (42,53±2,12 і 33,21±1,84 балів).
Питома вага депресивної симптоматики корелює з рівнем депресії, який зростає від помірної при переважанні тривожних (14,35±0,82 бала) і соматовегетативних (16,05±0,72 бала) компонентів до вираженої при переважанні депресивних (19,42±0,87 бала).
В цілому група хворих з переважанням соматовегетативних компонентів займає проміжне положення за показниками рівнів тривоги та депресії, що співпадає з клінічної структурою захворювання.
Рівень нейротизму знаходиться в прямому взаємозв’язку з вираженістю тривожної симптоматики: у хворих з переважанням тривожних компонентів домінує високий рівень (57,50±7,82%), соматовегетативних компонентів – середній (61,76±8,33%), депресивних – низький (57,58±8,60%).
Для хворих з різною структурою тривожно-депресивних розладів притаманні різні типи темпераменту: холеричний - з переважанням тривожних (67,50±7,41%) і соматовегетативних (61,76±8,33%) компонентів, флегматичний – депресивних (48,48±8,70%) компонентів.
Рівень впливу тривожно-депресивних розладів на соціальний статус хворого складає 33,96±4,56% і не відрізняється між клінічними групами. Значущі відмінності має його структура, при цьому рівень тривоги прямо корелює з рівнем соціалізації (значущість сфер “обмеження кар’єри” і “матеріальні збитки” - по 72,50±7,06%, “погіршення відношення до хворого у сім’ї” - 67,50±7,41%, “погіршення відношення до хворого на роботі” - 65,00±7,54%); а рівень депресії – з рівнем віталізації (значущість сфер “обмеження почуття сили та енергії” - 87,88±5,68%, “зниження фізичної привабливості” - 48,48±8,70%, “формування почуття ущербності” - 36,36±8,37%).
Десинхронізований тип ЕЕГ частіше спостерігається у хворих на тривожно-депресивні розлади з переважанням тривожних (55,00±7,87%) і депресивних (42,42±8,60%) компонентів, пароксизмальний – з переважанням тривожних (32,50±7,41%) і соматовегетативних компонентів (29,41±7,81%), синхронізований (30,24±8,33%) – соматовегетативних компонентів.
Розроблені схеми лікування включають фармакотерапію з використанням антидепресантів нового покоління і психотерапію з застосуванням емоційно-вольового тренування, раціональної і особистісно-реконструктивної психотерапії. Апробація запропонованої системи терапії довела її високу ефективність у 84,81±4,12% хворих, при цьому стійкий терапевтичний ефект протягом двох років зберігається у 76,73±4,85%.
Публікації автора:
Андрух П.Г. Клинико-психопатологическая характеристика больных страдающими тревожно-депрессивными расстройствами // Архiв психiатрiї. - 2003. - Т.9, № 1(32). - С. 61-62.
Михайлов Б.В., Андрух П.Г., Добростомат У.Н., Филык В.С., Кашинский А.А., Андрух Г.П. Использование препарата РЕМЕРОН для лечения тревожно-депрессивных расстройств // Український вiсник психоневрологiї. - 2003. - Т. 11, вип. 2(35). – С. 52-55. (здобувачем самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, узагальнення отриманих результатів).
Андрух П.Г. Особенности современных форм тревожно-депрессивных расстройств // Архiв психiатрiї. - 2004. - Т.10, №1(36). - С. 202-206.
Андрух П.Г. Принципы диагностики и терапии сочетанных тревожно-депрессивных расстройств // Проблеми медичної освіти та науки. - 2004. - № 2. - С. 86-88.
Андрух П.Г. Принципы психотерапии у больных с депрессивными и тревожно-депрессивными расстройствами // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2004. - № 1(5). - С. 64-67.
Андрух П.Г. К вопросу об этиологии тревожных и депрессивных расстройств // Новi технологiї в медицинi (Мат-ли конф. Молодих вчених ХМАПО). - Харкiв, 2000. - С. 34-35.
Андрух П.Г. Клиника тревожно-депрессивных расстройств непсихотического регистра на современном этапе // Вiсник психiчного здоров’я. - 2001. - №1-2. - С. 27-29.
Андрух П.Г. Этиология, нейрохимия и клиника современных форм тревожно-депрессивных расстройств // Медицинские исследования. - Харьков, 2001. - Т.1, Вып.1. - С. 109-110.
Андрух П.Г. Клинико-психопатологические особенности тревожно-депрессивных расстройств непсихотического регистра на современном этапе // Вiсник Харкiвського унiверситету. - Харкiв, 2001. - № 506, ч.2. - С. 293-295.
Андрух П.Г. Особенности клиники современных тревожно-депрессивных расстройств непсихотического регистра // Медицина третього тисячоліття (збірник тез). - Харків, 2001. - Ч.2. - С. 19-20.
Андрух П.Г. Проблема тревожно-депрессивных расстройств в Украине // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии – Материалы научно-практической конференции, посвященной 15-летию кафедры сексологии и мед. психологии ХМАПО. – Харьков, 2002. – С. 17-18.
Андрух П.Г. Вплив антидепресантiв «нового поколiння» на тривогу у структурi депресивного симптомокомплексу // Актуальнi питання розвитку сучасної психiатрiї (в дослiдженнях молодих вчених) – Матеріали конференції молодих психiатрiв. - Харкiв, 2003. - С. 6-8.
