1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і наведено нове розв’язання наукової проблеми комплексної діагностики і психотерапевтичної корекції психічних розладів у дітей в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії. Отримані результати клініко-психологічного дослідження дітей в вищеозначених сім’ях. Комплексно вивчені особливості психічного, неврологічного та соматичного розвитку дітей в сім'ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії; досліджені механізми та умови формування психічних порушень у дітей в таких сім'ях. Доведено значення та вплив сімейних чинників на процес формування клінічних особливостей та ступінь виразності і перебіг психічних розладів. 2. Психопатологічні особливості клінічної картини параноїдної шизофренії у одного з членів родини особливо з боку емоційної та ефекторно-вольової сфер психіки, визначала негативний вплив на стан здоров’я сім’ї змін особистості у таких хворих, призводячи до порушення сімейних взаємостосунків та розвитку невротизації інших членів родини. Отримані дані під час системно-структурного аналізу дані свідчили про порушення майже усіх компонентів і складових здоров’я сім’ї при наявності психічного захворювання (параноїдної форми шизофренії) у одного з її членів. При дослідженні типології таких сімей, 70,16% з них виявилися дисгармонійними, а 29,84% - псевдогармонійними. В усіх досліджених сім’ях спостерігалося сполучене ураження функцій родини, причому виховна функція була порушена в 100% випадків, емоційна – у 89,55%. Сімейна ситуація виступала провідним чинником розвитку стану нервово-психічного напруження у досліджених дітей. Внаслідок відсутності в досліджених сім’ях взаємоповаги, порушення якісних емоційних зв’язків та невідповідності сімейно-рольових позицій у всіх родинах страждали виховна і емоційна функції, що виступало чинником емоційної депривації, постійних конфліктів та ігноруючого ставлення до дитячих проблем в сім’ях та створювало умови постійно діючої психотравмуючої ситуації. Невротизація дітей в умовах мікросоціальної дезадаптації поглиблювалась також неадекватним сприйняття батьками порушень психічного здоров’я дітей. 3. В сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії 90,47% дітей соматично були практично здоровими. В той же час при дослідженні психічного статусу таких дітей спостерігалося полісимптоматичне та полісиндромальне ураження психічної діяльності із сполученням декількох захворювань, серед яких домінували поведінкові та емоційні розлади, що зазвичай починаються у дитячому і підлітковому віці (код F90-F98 за міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду) – які були виявлені у 38,69% обстежених дітей, та невротичні і пов’язані зі стресом та соматоформні розлади які були спостережені у 35,12% дітей, велику питому вагу складали також поведінкові синдроми, повязані з фізіологічними порушеннями (F50-F59) – 26,19% дітей. Порушення формування характеру у досліджених дітей визначалися наявністю у 91,07% з них клінічно окреслених акцентуацій характеру, виявлених за даними методики Леонгарда-Шмішека. 4. При проведенні клініко-психопатологічного обстеження, виявлено достовірне переважання порушень психічного здоров’я у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії в порівнянні з контрольною групою. В клінічній картині таких розладів переважали симптоми невротичних уражень у вигляді астено-невротичних, неврастенічних, тривожно-фобічних та обсесивних синдромів. Також часто спостерігалися порушення контакту з однолітками та труднощі при навчанні, які перш за все були пов’язані з порушеннями емоційної сфери та розвитком патологічних рис характеру. 5. Порушення принципів виховання дитини, що були спостережені в сім’ях де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії знижує здатність особистості протистояти несприятливим впливам, долати наслідки стресу і дистрес. За результатами дослідження фрустраційної толерантності у 93,45% випадків у дітей визначалося схильність до екстрапунітивних або інтрапунітивних реакцій під час конфліктних, стресових ситуацій, з переважанням самозахисного типу, який визначався наявністю невротичних та емоційних порушень у обстежених. Дослідження сімейної ситуації за допомогою графічної презентації “Малюнок сім’ї” свідчило про високий вплив сімейних конфліктів, емоційного відчуження та, навіть, ворожості по відношенню до дітей в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії на виникнення та подальших несприятливий перебіг психічних порушень у пацієнтів дитячого віку. 6. Системна психотерапевтична корекція порушень психічного розвитку у дітей в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії проводилася в комплексі з психотерапевтичними заходами, спрямованими на усунення порушень здоров’я в сім’ї в цілому і базувалася на принципах диференційованості і етапності (послідовності) коригуючи заходів. Для лікування невротичних розладів у дітей найбільш ефективними методами виявилися психотерапевтичний театр та бібліотерапія, які ґрунтувалися на засадах казкотерапії. В сполученні з симптоматичним медикаментозним лікуванням проведення психотерапевтичних заходів у досліджених дітей призвело до покращення психічного здоров’я у 88,09% випадках. 7. Проведені заходи в межах сімейної психотерапії були спрямовані на вирішення основних завдань корекції здоров’я сім’ї – поліпшення якості внутрішньосімейної комунікації, підвищення рівня адаптивності та нормалізації функціонування родини. Проведення запропонованої системи сімейної психотерапевтичної корекції призвело до досягнення високого і стійкого терапевтичного ефекту, який дозволяв би зробити висновок про відновлення функцій сім’ї, у 77,50% родин, де один з членів хворіє на параноїдну форму шизофренії. Рецидиви порушень емоційної, сексуально-еротичної і духовної функцій сім’ї були пов’язані з загостренням психопатологічної симптоматики шизофренічного процесу у членів досліджених сімей. |
