Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.
Досліджено 150 хворих на тяжкі форми гострого панкреатиту за модифікованою системою АРАСНЕ ІІ. Визначені прогностичні критерії для ускладнень гострого панкреатиту, поліорганної дисфункції та летальних випадків.
Вивчено вплив подовженої регіонарної епідуральної блокади (у складі програми інтенсивної терапії) на окремі клінічні та лабораторні показники, наявність подальших ускладнень, поліорганної дисфункції та смерті.
Отримані результати дозволяють використовувати модифіковану систему АРАСНЕ ІІ для прогнозування подальшого перебігу захворювання та рекомендувати ПРЕБ як ефективний метод інтенсивної терапії тяжких форм гострого панкреатиту.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі обґрунтування профілактики та інтенсивної терапії ускладнень гострого панкреатиту шляхом прогнозування за модифікованою системою АРАСНЕ ІІ перебігу захворювання (ускладнень, поліорганної дисфункції та летальних випадків) з подальшим застосуванням програми інтенсивної терапії і використанням подовженої регіонарної епідуральної блокади.
1. Гострий панкреатит супроводжується тяжкими ускладненнями у 68,0%, які виникають у периопераційному періоді. Серед ускладнень гострого панкреатиту найбільш часто зустрічаються гнійні (у 45,3%) та бронхолегеневі (у 44,0%) ускладнення, поліорганна дисфункція (у 19,3%), які є основною причиною летальних випадків (16,0%).
В діагностиці тяжкості стану хворих на гострий панкреатит та прогнозуванні його перебігу ефективним є використання модифікованої системи АРАСНЕ ІІ, яка включає критерії, що специфічні для цієї патології (рівень глікемії, активність a-амілази крові, рівень сатурації крові) і дає можливість раннього прогнозування кількості та частоти ускладнень, поліорганної дисфункції та летальних випадків.
У хворих на гострий панкреатит при оцінці до операції за модифікованою системою АРАСНЕ ІІ менше 8 балів – ускладнений перебіг зустрічається у 45,9%, 8-15 балів – у 63,3%, а при перевищенні 15 балів – у 87,5%. При оцінці стану хворих на 1 добу після операції до 8 балів – подальший ускладнений перебіг має місце у 33,3%, 8-15 балів – у 42,1%, а більше 15 балів – у 63,2%.
Поліорганна дисфункція при сумі балів до операції менше 8 – має місце у 8,1%, при 8-15 – у 26,7%, понад 15 балів – у 50,0%; відповідно летальний перебіг зустрічається у 2,7%, 20,0% та 62,5%. А при сумі балів на 1 добу після операції менше 8 балів – поліорганна дисфункція не спостерігається, при 8-15 – у 5,3%, понад 15 – у 15,8%; відповідно летальний перебіг не реєструється, мав місце у 7,7% та 47,4%.
Визначення величини розміру гіпертрофованих культивованих нейтрофілів периферичної крові у поєднанні з модифікованою системою АРАСНЕ ІІ дозволяє оцінити компенсаторні можливості організму хворого на гострий панкреатит: при розмірі 13-17 мкм – компенсаторні можливості визначаються як незадовільні, 18-25 мкм – задовільні, більше 25 мкм – добрі.
В інтенсивній терапії гострого панкреатиту при прогнозуванні ускладненого перебігу ефективним доповненням до загальноприйнятих методів лікування є використання подовженої регіонарної епідуральної блокади, при якій спостерігається зниження суми балів за системою АРАСНЕ ІІ, більш раннє відновлення перистальтики, підвищення рівню сатурації крові, зниження активності a-амілази крові та лейкоцитозу.
7. Застосування подовженої регіонарної епідуральної блокади дозволяє знизити частоту ускладненого перебігу післяопераційного періоду на 20,0% (p<0,05), у тому числі гнійних на 20,0% (р<0,001), бронхолегеневих на 20,0% (р<0,05), вісцеральних на 16,0% (р<0,01), поліорганної дисфункції на 4,0% (p>0,05) та летальних випадків на 4,0% (p>0,05), що свідчить про високу ефективність даного методу та необхідність широкого впровадження подовженої регіонарної епідуральної блокади в комплекс інтенсивної терапії при гострому панкреатиті.
Публікації автора:
А.Е. Дубицкий, В.В. Орёл, В.П. Цертий, С.А. Солярик. Проблема прогнозирования и выбора адекватной профилактической и лечебной тактики ведения послеоперационных осложнений у больных острым панкреатитом // Вісник морської медицини. – 1999. – № 2(6). – С. 97-98 (автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку до друку).
А.Е. Дубицкий, В.В. Орёл. Изменение некоторых показателей экстренной оценки физиологических функций у больных тяжёлыми формами острого панкреатита с неосложнённым течением и при токсемических осложнениях // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – № 1(д). – С. 95-98 (автором отримані та проаналізовані результати дослідження, підготовка до друку).
Л.П. Чепкий, В.В. Орел. Обґрунтування подовженої регіонарної епідуральної блокади при інтенсивній терапії хворих на гострий панкреатит // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2002. – № 4. – С. 14-20 (автор досліджував в динаміці групи хворих, отримав результати, приймав участь в лікуванні хворих, підготовку до друку).
В.В. Орел. Прогнозування ускладнень гострого панкреатиту в ранньому післяопераційному періоді // Український медичний часопис. – 2003. – № 6(38). – С. 120-122.
A.E. Dubitsky, L.P. Chepkiy, V.P. Tsertiy, V.M. Demianovski, V.V. Orel, P.V. Shvedenko. Epidural block influence on pancreatic bloodstream in pancreas surgical treatment // 10 European Congress of Anaesthesiology: Abstracts. – Frankfurt/ Main (Germany). – 1998. – P. 515 (автор приймав участь в аналізі отриманих даних та підготовці до друку).
В. Орел, О. Коваленко. Проблема нозокоміальної інфекції при лікуванні гнійних ускладнень у хворих гострим панкреатитом // 3 міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених (Тези доповідей). – Тернопіль. –1999. – С. 167 (автором проведено набір та аналіз матеріалу, приймав участь в лікуванні хворих та підготовці до друку).
В.Ю. Русанюк, В.В. Орел. Застосування 5-фторурацилу в лікуванні гострого панкреатиту і його вплив на імунний статус // Матеріали науково-практичної медичної конференції “Сучасні проблеми клінічної фармакології та імунопрофілактики”, Київ. – 1999. – С. 132-134 (автор приймав участь в аналізі матеріалу та підготовці до друку).
В.Ю. Русанюк, В.В. Орел. Система протеолізу та її інгібітори у хворих в критичному стані // Тези Наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю, Київ. – 2000. – С. 49 (автор приймав участь в проведенні дослідження, підготовці до друку).
А.Ю. Дубицький, В.Ю. Русанюк, С.М. Ярославська, В.В. Орел. Визначення компенсаторних можливостей організму методом вимірювання гіпертрофованих після культивування нейтрофілів // Тези доповідей VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств, Львів, Трускавець. – 2000. – С. 445-446 (автор приймав участь в проведенні дослідження та аналізі матеріалу).
В.В. Орёл, Р.Р. Шарипов, В.Ю. Русанюк, Д.Г. Гольденберг, Т.В. Пасько. Использование модифицированой системы АРАСНЕ–2 для оценки тяжести состояния и прогнозирования гнойных осложнений тяжёлых форм острого панкреатита // Материалы VII итоговой открытой научно-практической конференции молодых учёных и студентов “Молодёжь и медицинская наука в ХХІ веке”, Киров. – 2001. – С. 22 (автором проведено набір та аналіз матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).
В.В. Орел, І.М. Струк. Модифікована шкала АРАСНЕ ІІ для оцінки тяжкості стану і прогнозування при гострому панкреатиті // Тези 56 наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю, присвяченої 160-річчю НМУ імені О.О. Богомольця (частина 1), Київ. – 2001. – С. 41-42 (автором проведено набір матеріалу, обробка та аналіз результатів, підготовка до друку).
Л.П. Чепкий, В.В. Орел, Р.О. Ткаченко, О.В. Главацька. Клініко-статистичне обґрунтування використання епідурального регіонарного блоку в комплексній терапії хворих з деструктивними формами гострого панкреатиту // Тези доповідей IC конгресу світової федерації українських лікарських товариств, Луганськ. – 2002. – С. 445-446 (автором проведено набір матеріалу, лікування хворих, підготовка до друку).
В.В. Орел. Вплив подовженого регіонарного епідурального блоку на частоту гнійних ускладнень в післяопераційному періоді у хворих на гострий панкреатит // Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, Київ. – 2002. – С. 18-19.
Пат. 38959 А Україна, МКИ G 01 N 33/48, C 12 N 5/00. Спосіб визначення компенсаторних можливостей організму: Пат. 38959 А Україна, МКИ G 01 N 33/48 / А.Ю. Дубицький, С.М. Ярославська, В.В. Орел, В.Ю. Русанюк; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. – № 2000127050; Заявл. 08.12.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4(II) – C. 1.185 (автор приймав участь в дослідженні хворих та аналізі матеріалу, лікуванні хворих).
