Анотація до роботи:

Омері І.Д. Кліщі родини Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata), які мешкають на рослинах дендропарків та ботанічних садів Лісостепу України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2008 р.

Дисертація присвячена встановленню видового складу кліщів родини Phytoseiidae, що мешкають на рослинах дендропарків та ботанічних садів Лісостепу України та порівнянню його з видовим складом кліщів-фітосеїд на рослинах природного Канівського заповідника. З’ясовано ступінь подібності їх локальних фаун. Визначено екологічні характеристики видів кліщів-фітосеїд та їх комплексів у досліджених дендропарках, ботанічних садах і заповіднику.

Фоновим за чисельністю особин і частотою трапляння видом є вид Euseius finlandicus у всіх місцях досліджень. Як загально розповсюджений та пластичний вид, E. finlandicus не виявляє вибірковості при заселенні рослин різного типу рослинності ні в природних умовах, ні в культурних ландшафтах.

Під час дослідження знайдено і описано невідомого раніше самця виду Anthoseius (Mumaseius) victorovi Wainstein та запропоновано найбільш надійні ознаки ідентифікації двох пар морфологічно близьких видів роду Amblyseius і роду Typhlodromus.

Для кліщів родини Phytoseiidae доведено перший випадок інтразональної інвазії, успішної акліматизації та формування локальної популяції виду середземноморської фауни Typhlodromus beglarovi, яка виникла в північній частині Лісостепу внаслідок випадкової непередбачуваної інтродукції кліщів з рослинним посадковим матеріалом.

1. Вперше встановлено видовий склад кліщів родини Phytoseiidae, що мешкають на рослинах у 5 дендропарках, 4 ботанічних садах і 1 лісопарковому господарстві Лісостепу України, який налічує 36 видів 12 родів, серед яких 1 вид, Typhlodromus beglarovi, інвазійний.

2. На рослинах дендропарків, ботанічних садів лісостепової зони України і Канівського природного заповідника нараховується 39 видів 12 родів кліщів-фітосеїд. Вид Euseius finlandicus є фоновим видом для Лісостепу України і домінує у 8 (80 %) парках та Канівському природному заповіднику.

3. Вперше на хвойних породах садово-паркових фітоценозів дослідженої зони зареєстровано 26 видів 9 родів кліщів-фітосеїд. Своєрідність комплексу акарифагів хвойних порід визначається 7 видами 3 родів кліщів-фітосеїд, які мешкають тільки на хвойних: Typhlodromus beglarovi, T. ernesti, T. laurae, T.pritchardi, T. rodovae, Anthoseius (M.) victorovi, Amblydromella (s. str.) inopinata.

4. З’ясовано, що листяні породи ботанічних садів і дендропарків заселяються 31 видом 11 родів кліщів-фітосеїд, серед яких облігатними мешканцями листяних є 12 видів 7 родів: Euseius finlandicus, Kampimodromus aberrans, K. corylosus, Dubininellus echinus, Typhloctonus aceri, T. tiliarum, Paraseiulus incognitus, P. intermixtus, P. soleiger, Amblydromella (s. str.) caudiglans, A. (s. str.) halinae, Galendromus longipilus.

5. Встановлено максимальну подібність видового складу кліщів-фітосеїд Канівського природного заповідника з Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України (I_CS = 0,800), мінімальну – з Хоростківським державним дендрологічним парком (I_CS = 0,553). При порівнянні видового складу кліщів-фітосеїд штучних фітоценозів найбільшу подібність виявлено між Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України і Кременецьким ботанічним садом (I_CS = 0,857), найменшу – між державним дендропарком «Олександрія» НАН України і ботанічним садом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (I_CS = 0,486). Ступінь подібності видового складу кліщів-фітосеїд залежить від віку формування ценозів парків, подібності їх флористичного різноманіття, спільного походження від природних ценозів, мікрокліматичних умов, подібності ландшафтного оточення, ступеня втручання людини у функціонування ценозів та техногенного навантаження.

6. Досліджені види кліщів-фітосеїд належать до екоморфологічних груп фіто- і геобіонтів. Група фітобіонтів налічує 28 видів 10 родів дендробіонтів (18 видів 9 родів філобіонтів і 10 видів 4 родів кортикобіонтів) та 10 видів 4 родів гербабіонтів; група геобіонтів – один вид N.agrestis (випадкова знахідка).

7. Встановлено вимушену зміну місць існування деяких видів-гербабіонтів фітосеїд, яка проявляється в заселенні ними деревно-чагарникової рослинності внаслідок регулярних агротехнічних заходів зі знищення багаторічних трав в парках.

8. Виявлено невідомого раніше самця виду Anthoseius (Mumaseius) victorovi Wainstein, для якого виконано ілюстрований опис і наведено дані про місця його знахідок.

9. Запропоновано найбільш надійні ознаки для диференціювання двох пар морфологічно близьких видів. Для Amblyseius andersoni і A. similis такою ознакою є довжина щетинки AL1, для Typhlodromus beglarovi і T. laurae – різниця у відносній довжині щетинок РМ3 і PV.

10. Вперше для кліщів родини Phytoseiidae доведено випадок інтразональної інвазії, успішної акліматизації і формування тривало існуючої (понад 30 років) популяції виду середземноморської фауни Typhlodromus beglarovi, яка виникла внаслідок випадкової непередбачуваної інтродукції цього кліща з рослинним посадковим матеріалом у північну частину Лісостепу України (Київська обл.). Багаторічна інвазійна популяція кліщів може слугувати зручною еталонною моделлю для моніторингу процесу акліматизації видів-вселенців та додатковим підтвердженням принципа зміни стацій Бєй-Бієнко.

Публікації автора:

1. Омери И.Д., Колодочка Л.А. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Parasitiformes, Gamasina) на растениях дендропарка «Александрия» // Изв. Харьк. энтомол. об–ва. – 2004 (2005) – 12, вып. 1–2. – С. 174–180.

2. Колодочка Л.А., Омери И.Д. Феномен расселения хищных клещей-фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) с растениями-интродуцентами и его роль в обогащении аборигенной фауны // Вестн. зоологии. – 2006. – 40, № 2. – С. 171–174.

3. Колодочка Л.А., Омери И.Д. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Acari, Parasitiformes) парковых сообществ Центральной Лесостепи Украины // Вестн. зоологии. – 2006. – 40, № 5. – С. 463–467.

4. Колодочка Л.А., Омери И.Д. Видовое разнообразие и распределение растениеобитающих клещей-фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) Каневского заповедника // Вестн. зоологии. – 2007. – 41, № 1. – С. 35–46.

5. Омери И.Д. Видовое разнообразие и распределение растениеобитающих клещей-фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) Кременецкого ботанического сада // Вісник Київського нац. університету імені Тараса Шевченка. – 2007. – Вип. 15-17.– С. 103-105.

6. Омери И.Д., Колодочка Л.А. Непреднамеренное расселение полезных видов клещей с растениями-интродуцентами и его роль в обогащении аборигенной фауны // Матер. V міжнар. наук. конф. молодих дослідників «Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва», присвяч. 70-річчю Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (Київ, 7–10 червня 2005 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 122–123.

7. Омері І.Д., Колодочка Л.О. Розподіл хижих кліщів-фітосеїд (Parasitiformes, Phytoseiidae) на рослинах Національного дендрологічного парку «Софіївка» // Матер. конф. молодих учених-ботаніків «Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття» (Умань, 6–9 вересня 2005 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 98–99.

8. Омери И.Д. Видовой состав хищных клещей-фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) – естественных врагов вредителей растений в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины // Матер. міжнар. наук. конф. «Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках» (Донецьк, 5–7 вересня 2006 р.). – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 365–367.

9. Омери И.Д., Колодочка Л.А. К изучению биоразнообразия клещей-фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) на растениях дендропарка «Тростянец» // Матер. міжнар. наук. конф. «Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини», присвяч. 210-річчю «Софіївки» (Умань, 25–28 вересня 2006 р.). – К.: Академперіодика, 2006. – С. 362–363.

10. Омери И.Д., Самойлова Т.П. К изучению клещей семейства Phytoseiidae на растениях ботанического сада им. акад. А.В. Фомина Киевского национального университета имени Тараса Шевченко // Матер. Другої міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування» (Кривий Ріг, 12 жовтня 2006 р.). – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2006. – С. 89–92.

11. Колодочка Л.А., Омери И.Д. Возникновение изолированной популяции хищных клещей вида Typhlodromus beglarovi Kuznetsov (Parasitiformes, Phytoseiidae) как пример неосознанной трансзональной интродукции // Тез. докл. междунар. науч. конф. «Естественные и инвазийные процессы формирования биоразнообразия водных и наземных экосистем» (Ростов-на-Дону, 5–8 июня 2007 г.). – Ростов-н/Д : Б.и., 2007. – С. 164–165.

12. Омері І.Д. Кліщі-фітосеїди (Parasitiformes, Phytoseiidae) як фактор сталого функціонування трасформованого фітоценозу Кременецького ботанічного саду // Матер. міжнар. наук. конф. «Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми», присвяч. 200-річчю заснування Кременецького ботанічного саду (Кременець, 18–23 червня 2007 р.). – Кременець–Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – С. 177–178.

13. Омери И.Д. Видовое разнообразие растениеобитающих клещей-фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) Каневского заповедника как компонента экологической сети Украины // Тез. доп. VII з’їзду Укр. ентомол. тов-ва. (Ніжин, 14–18 серпня 2007 р.). – Ніжин : Б.в., 2007. – С. 100.

14. Омери И.Д. Клещи-фитосейиды (Parasitiformes, Phytoseiidae) как неотъемлимый компонент ценоза государственного дендропарка «Александрия» НАН Украины // Матер. IV Междунар. науч. конф. «Биоразнообразие и роль животных в экосистемах» (Днепропетровск, 9-12 октября 2007 г.).– Днепропетровск: Из-во ДНУ, 2007. – С. 208-209.