Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Педагогічна та вікова психологія


Колосов Андрій Борисович. Когнітивний ресурс підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів (на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю) : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. — К., 2007. — 238арк. — Бібліогр.: арк. 178-199.



Анотація до роботи:

Колосов А.Б. Когнітивний ресурс підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів (на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 19.00.07 – Педагогічна та вікова психологія. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2007.

У дисертації досліджується феномен когнітивного ресурсу, розкривається його сутність та зміст, співвідношення структурних компонентів та їх значення для забезпечення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів-студентів.

Проаналізовано сучасний стан досліджень з проблеми формування стрес-стійкості у спортсменів, зокрема виявлено основні її детермінанти в когнітивній сфері. Досліджено особливості композицій компонентів когнітивного ресурсу у спортсменів різних спортивних спеціалізацій та рівнів кваліфікації; показано, що різнобічне використання когнітивних ресурсних можливостей психіки атлетів ефективним чином підвищує здатність спортсменів до реалізації спортивного потенціалу на змаганнях.

Аналіз результатів дослідження, інтерпретація даних формуючого експерименту демонструють, що когнітивні ресурсні можливості можна успішно підвищувати шляхом застосування спеціально розроблених психологічних технологій, зокрема з допомогою розробленого нами тренінгу активізації когнітивного ресурсу.

  1. Аналіз літературних джерел з проблеми дослідження дозволив встановити існування різних поглядів та концептуальних підходів щодо використання ресурсних можливостей психічної сфери для забезпечення стрес-стійкості спортсмена та виявити відсутність системного аналізу ресурсів когнітивної сфери психіки.

Використання поняття “психологічний ресурс” пов’язано з формуванням дослідницького підходу, який, з одного боку, передбачає виявлення резервних, невикористаних можливостей психіки, а з іншого, орієнтований на використання адекватних підходів до оцінки та аналізу конкретних ситуацій, що виникають у різноманітних умовах спортивної діяльності, гнучку стратегією побудови дій та вчинків, спрямованих на їх вирішення.

  1. Когнітивний ресурс спортсмена визначається як система інтелектуально-пізнавальних можливостей психіки, що організують стратегію ефективного отримання та використання інформації необхідної для формування та реалізації рухових дій.

Встановлено, що когнітивний ресурс охоплює різні напрями психічної активності, що впливають на забезпечення стрес-стійкості спортсмена, на основі яких формується його структурна організація. Найбільш вивченими компонентами є когнітивні процеси (сприйняття, увага, пам’ять, мислення тощо), психологічні установки, особистісна оцінка та самооцінка. Найменш вивченими є когнітивні стилі, психологічні переконання та атрибуції, стратегії дій в стресових ситуаціях тощо.

Визначено ефективні напрями психолого-педагогічного втручання, які дають змогу корегувати та розширювати ресурсні можливості когнітивної сфери, якими є: підвищення особистісної компетенції спортсменів, корекція пізнавальних викривлень та помилок, вироблення навичок психологічного аналізу та оцінки, розробка стратегії дій у стресових ситуаціях.

  1. Експериментально обґрунтовано структуру когнітивного ресурсу, складовими якого є функціональний, оцінювальний, стильовий, соціально-когнітивний та когнітивно-поведінковий компоненти, описано системний характер його організації та зв’язок кожного з компонентів з оцінками інтенсивності дії стрес-факторів. Найбільша частка зафіксованих кореляційних зв’язків припала на стильовий компонент – 34 %; середні значення розподілились між соціально-когнітивним компонентом – 20 %, оцінювальним компонентом – 20 % та когнітивно-поведінковим компонентом – 18%; найменша частка припала на функціональний компонент – 10%. Встановлено, що значущість компонентів може відрізнятись у різні періоди підготовки спортсмена.

  2. Ступінь використання та композиція компонентів когнітивного ресурсу залежить переважно від тривалості змагальних дій та характеру взаємодії з суперником. Найбільш активно використовують ресурсні можливості когнітивної сфери спортсмени циклічних та ігрових видів спорту, у яких час змагальних дій є найтривалішим, а форма взаємодії з суперником має безпосередній характер. Частка загальної дисперсії актуалізованих в першому факторі компонентів когнітивного ресурсу у представників цих видів спорту відповідно охоплює 25,56 та 20,62 %. У інших спортсменів, тривалість змагальних дій яких є відносно швидкоплинною, а форма взаємодії з суперником носить опосередкований характер (тобто швидкісно-силові та складнокоординаційні види спорту) частки дисперсії становили відповідно 19,51 та 18,19 %, що свідчить про менш активне використання ресурсів когнітивної сфери. Ще менше значення було зафіксовано у спортсменів-єдиноборців (17,56 %), проте тут було виявлено більшу кількість актуалізованих у факторі показників когнітивного ресурсу, що свідчить про проміжне їх положення за ступенем активності використання ресурсних можливостей когнітивної сфери.

  3. З ростом кваліфікації відбувається значне підвищення ролі когнітивного ресурсу в забезпеченні стрес-стійкості спортсменів. Зокрема, суттєво підвищується значення стильового, соціально-когнітивного та когнітивно-поведінкового компонентів. Частка загальної дисперсії виявлених у першому факторі показників у майстрів спорту міжнародного класу склала 25,6 %, що більше ніж у спортсменів І розряду на 8,9 %, кандидатів у майстри спорту на 16,36 % та майстрів спорту на 43,82 %. Змінюється також і ієрархічність композицій, яка очевидно відповідає ступіню актуальної значущості компонентів когнітивного ресурсу на різних етапах вдосконалення спортивної майстерності.

  4. Виявлено особливості в оцінках інтенсивності дії стрес-факторів спортсменами різної кваліфікації. Атлети з низьким рівнем кваліфікації достовірно відрізняються від спортсменів з високим рівнем кваліфікації, демонструючи більш високу чутливість до дії змагальних стрес-факторів, (Н = 7,89; р < 0,05) та зовнішніх чинників стресу (Н = 7,51; р < 0,05), висококваліфіковані – більшою мірою є чутливими до факторів з актуальною дією до початку змагань (Н = 11,44; р < 0,01) та внутрішніх чинників стресу (Н = 10,04; р < 0,01).

  5. Запропоновано “Тренінг активізації когнітивного ресурсу”, спрямований на розширення та актуалізацію когнітивних ресурсів, який є ефективним засобом підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів. Основними напрямками психологічного втручання є аналіз та корекція особистісних чинників, що детермінують стрес-стійкість. Такими чинниками є особливості перебігу психічних функцій, індивідуально-своєрідні способи переробки інформації, які обумовлюють певний стиль реагування людиною на події; явища обмеження та викривлення інформації, що відбуваються внаслідок ірраціональних переконань, неконструктивних психологічних установок, надмірно песимістичних атрибутивних схем, очікування малореалістичних результатів; малоефективні стратегії подолання стресових ситуацій.

  6. У ході проведення тренінгу, спортсмени стали більш раціональними у переконаннях, зокрема стосовно вимогливості до інших (Т = 5; р < 0,05) та низького рівня власної фрустраційної толерантності (Т = 5; р < 0,05); менш емоційно ставились до стресових ситуацій (Т = 3,5; р < 0,05) та більш оптимістично пояснювали причини власних досягнень (Т = 1; р < 0,04); демонстрували більш продуктивний рівень психічних функцій, що відобразилось на характеристиках ефективності уваги (Т = 0; р < 0,01), швидкості перенесення інформації у зорово-руховій системі (Т = 0; р < 0,01), продуктивності запам’ятовування інформації (Т = 3; р < 0,03) та раціональності мислення (Т = 2,5; р < 0,05); продемонстрували меншу залежність від факторів «поля» (Т = 5; р < 0,05); а також виявили зміни, характерні для більш стійкої до стресу поведінки (Т = 2,5; р < 0,02).

За підсумками експерименту було досягнуто зниження інтенсивності дії стрес-факторів з актуальною дією до змагань (Т = 2,5; р < 0,05), зовнішніх факторів стресу (Т = 2,5; р < 0,05), а також інтегрального показника дії стрес-факторів (Т=2,5; р<0,05). Істотне зниження значень зафіксовано і в оцінці факторів змагального стресу (Т = 5,5; р = 0,09) та внутрішніх факторів стресу (Т = 5; р = 0,06).

  1. В результаті роботи доведено, що активне використання ресурсних можливостей когнітивної сфери, незалежно від рівня кваліфікації та спеціалізації спортсмена, значно підвищує рівень особистісної стійкості до факторів стресу та суттєво впливає на результативність виступів.

Встановлено, що завчасне виявлення таких особистісних детермінант змагального стресу, як полезалежний тип поведінки, надмірне перебільшення значущості (катастрофізація) подій, виражений песимістичний стиль пояснення причин здобутків та поразок, висока емоційність у проблемних ситуаціях з високим ступенем вірогідності зменшує виникнення несприятливих психічних станів.

Перспективним напрямком подальших наукових досліджень, повязаних із підвищенням рівня психологічної підготовленості спортсменів-студентів, зокрема формування їх психологічної стійкості, може бути дослідження ресурсних можливостей, що стосуються інших психічних сфер, наприклад емоційної, мотиваційної, вольової тощо, а також створення на цій основі моделі сукупного психологічного потенціалу спортсмена.

Публікації автора:

  1. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Исследование влияния когнитивных способностей акробатов на их психоэмоциональное состояние // VIII Международний научный конгресс “Олимпийский спорт и спорт для всех”. – Алма-Ата, 2004. – С.172 – 174.

  2. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Психологічні фактори підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів // Збірн.наук.праць.: “Актуальні проблеми фізичної культури і спорту”. – 2005. – № 5. – С.81 – 84.

  3. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Социально-когнитивный фактор повышения стрессустойчивости квалифицированных спортсменов / IХ Міжнар. наук. конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. – К.: Олимпийская литература, 2005. – С.125.

  4. Гринь А.Р., Колосов А.Б. Активизация когнитивного ресурса как средство повышения стрессустойчивости спортсменов // Материалы междунар. науч. конфер. психологов физ. культ. и спорта «Рудиковские чтения», М.: ООО «Анита Пресс», 2006. – С.98 – 100.

  5. Гринь О.Р., Колосов А.Б., Ковальчук В.І., Давидов П.О. Особливості використання можливостей когнітивної сфери спортсменами-єдиноборцями //Фізична культура, спорт та здоров’я нації // Збірн.наук.праць. – Випуск 6. – Вінниця: «Планер», 2006. – С. 381–385.

  6. Колосов А.Б., Рациборинська Н.В. Вивчення впливу спортивних тренувань на формування та розвиток когнітивних функцій спортсменів-акробатів 14-16 років // VI Міжнародна науково-практична конференція “Молода спортивна наука України”: Збірн.наук.праць, – Львів, 2002. – Вип.6. – Т.1. – С.115 – 116.

  7. Колосов А.Б. Когнітивні здібності як ресурс подолання стресових ситуацій в спорті // VIII Міжнародна науково-практична конференція “Молода спортивна наука України”: Збірн.наук.праць, – Львів, 2004. – Вип.8. – Т.1. – С.180 – 183.

  8. Колосов А.Б. Изучение психологических ресурсов спортсмена в контексте преодоления стрессовых ситуаций // Материалы VII междунар. науч. сессии БГУФК и НИИФКиС РБ по итогам науч.-исслед.работы за 2003 г. – Минск: БГУФК, 2004. – С.368 – 369.

  9. Колосов А.Б. Аналіз когнітивних чинників підвищення стрес-стійкості у спорті // Спортивний вісник придніпров’я, – 2004. – № 6. – С.50 – 52.

  10. Колосов А.Б. Структура когнітивного ресурсу як фактора підвищення стрес-стійкості в спорті //Фізична культура, спорт та здоров’я нації //Збірн.наук.праць. – Вип.5. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2004. – С.362 – 366.

  11. Колосов А.Б. Особливості когнітивного стилю кваліфікованих спортсменів та його значення в підвищенні стрес-стійкості // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2005. – № 2–3. – С.120 – 123.

  12. Колосов А.Б. Атрибутивный механизм формирования установки у спортсменов в эмоциогенной ситуации //IХ Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. – К.: Олимпийская литература, 2005. – С.153.

  13. Колосов А.Б. Актуалізація когнітивного ресурсу як умова стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів //Х Міжнародна науково-практична конференція “Молода спортивна наука України”: Збірн.наук.праць, – Львів, 2006 – Вип.10. – Т.4–1. – С.119 – 125

  14. Колосов А.Б. Когнітивний ресурс підвищення стійкості спортсменів до стресових ситуацій //Соціальна психологія. – 2006. – № 5. – С.46 – 53.

  15. Колосов А.Б. Особливості дії стрес-факторів у спортивному середовищі // Збірн.наук.праць Ін-т.психол. ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка – К.: «Логос», 2006. – Т.7 – Вип.9. – С.124 – 132.

  16. Колосов А.Б. Активізація ресурсних можливостей когнітивної сфери атлетів в процесі психологічного супроводу спортивної діяльності // Вест. Харьк.нац.ун. им.В.Н.Каразина. Сер.: Психология. – 2006. – №740. – Вып.36. – С.104 – 107.

  17. Колосов А.Б. Гендерні відмінності у використанні когнітивного ресурсу спортсменами-студентами / Вісник. Збірн.наук.стат. Київськ.міжнар.ун. Сер.: Психологічні науки. Вип. 9. – К.: КиМУ, 2006. – С.58 – 65.

  18. Ложкин Г.В, Гринь, А.Р., Колосов А.Б. Когнитивный ресурс квалифицированного спортсмена // Наука в олимпийском спорте. – 2005. – № 2. – С.47 – 52.