Аналіз колористики архітектури всіх трьох гілок модерна у всіх регіонах України показав, що стиль «модерн», що затверджував синтез мистецтв, естетизацію і гуманізацію середовища, привніс в архітектуру свою своєрідну, витончену колористику, що грала найактивнішу роль у формуванні архітектурно-художнього образу цього унікального стилю. I. Колористичний аналіз традиційних етнічних колірних культур східного, центрального, південного і західного регіонів України показав, що їх основу складають контрастні гармонійні колористичні палітри, що складаються з пари жовтого – синього (DL = 54 п.) та четвірки жовтого - синього і червоного - смарагдово-зеленого (DL = 27 п.). Дослідження достатньої (198) кількості зразків архітектури всіх трьох гілок модерна в названих регіонах України виявило, що фасади будівель виділялися із забудови попередніх епох своєю специфічною колористичною палітрою, на формування якої вплинули традиційні регіональні етнічні колірні культури України і колористичні тенденції архітектури західноєвропейського модерна: 1) для палітри архітектури декоративної гілки модерна східного, центрального, південного і західного регіонів є характерним використання градації жовтого (л = 580 нм.), зеленого (л = 527 нм.), світло-блакитного (л = 497 нм.), сірого, червоно-охристого (l = 650 нм.) і ахроматичного білого. Широко застосовувалися в декоративній гілці модерна сюжетні поліхромні і орнаментальні майолікові панно, керамічні фризи і вставки: жовті, оранжеві, рожеві, пурпурні, фіолетові, бірюзові, смарагдові, виконані в контрастній (DL = 54 п.), (DL = 36 п.), (DL = 27 п.) або нюансній гамі (DL 21 п.), за допомогою яких була реалізована концепція модерна про синтез мистецтв; 2) для палітри національно-романтичної гілки модерна всіх регіонів є характерним використання палітри традиційних етнічних культур, в які модерну привніс свою, тонко розроблену колористичну палітру. Не дивлячись на те, що національно-романтична гілка модерна розвивалася паралельно в східному, центральному, південному і західному регіонах України, спостерігається деяка колористична відмінність , а саме: для східного і центрального регіону є характерним використання поліхромії монументально-декоративного мистецтва, заснованої на гармонійних контрастних палітрах, на фоні вохристої стіни в поєднанні з поліхромним черепичним дахом (червоного, синього) або використання традиційного української побілки у поєднанні з поліхромним черепичним дахом і поліхромними зразками монументально-декоративного мистецтва в руслі тенденцій колористики модерна; для південного регіону є характерним використання традиційного українського білення в поєднанні з поліхромним черепичним дахом і поліхромними зразками монументально-декоративного мистецтва, заснованого на гармонійних контрастних палітрах, в руслі тенденцій колористики модерна; для західного регіону є характерним використання поліхромії монументально-декоративного мистецтва, заснованої на гармонійних контрастних палітрах, в поєднанні з вохристим фоном стіни і поліхромним черепичним дахом. 3) раціоналістична гілка архітектури модерна східного, центрального, південного і західного регіонів характеризувалася використанням ахроматичного сірого з варіацією його тональних градацій. ІI. Прийоми колористики в системі композиційних засобів реалізовувалися на основі вказаних вище гармонійних палітр, які виявляли об'ємно-просторову структуру об'єктів архітектури у всіх трьох гілках модерна у всіх регіонах України. У декоративній гілці архітектури модерна східного, центрального, південного регіонів ахроматичний білий сприяв тектонічному виявленню на фоні поліхромної стіни «структурних пластичних деталей» (пілястри, лопатки, обрамлення під'їздів і вікон, карнизи, кронштейни і т.ін.) і «декоративно-символічних елементів» (геометричний або рослинний орнамент, стилізовані зображення птахів, тварин, міфологічні образи та т.ін.). У декоративній гілці архітектури модерна (сецесії) західного регіону виділялися темним тоном «структурні пластичні деталі» і «декоративно-символічні елементи на фоні світлої поліхромної стіни. У національно-романтичній гілці архітектури модерна всіх регіонів України об'ємно-просторова структура об'єктів архітектури не виявлялася або ахроматичний білий на фоні поліхромної стіни сприяв виявленню «декоративно-символічних елементів» (рослинний орнамент і рослинний орнамент, що геометризувався, стилізовані зображення птахів, тварин). У раціоналістичній гілці модерна всіх регіонів об'ємно-просторова тектонічна структура виявлялася монохромною сірою палітрою. III. Аналіз реалізації функцій колористики в системі композиційних засобів стилю модерн в Україні достатньої кількості зразків різних його гілок показав: 1. Функція колористики з виявлення функціонального призначення споруди фактично не була виявлена як активний виразний композиційний засіб на фасадах зразків модерна. Колір брав активну участь у виявленні функціонального призначення інтер'єрів, але, ця проблема не включалася в коло поставлених задач дослідження. 2. Виявлена робота кольору в реалізації колористичної функції активізації тектонічних характеристик архітектурної композиції об'єктів модерна у всіх регіонах України і у всіх трьох гілках стилю. Практично всі зразки стилю використовують щільні «земляні» відтінки для позначення несучої здатності цокольних елементів будівлі. Світлими, виступаючими, «пружними» кольоровостями виявлялися несучі вертикальні елементи (пілястри, колони, лопатки, міжповерхові пояси), що завершують конструктивні деталі. «Важкі» елементи рустування, реалізовані природними кольоровостями гранітних поверхонь, чітко змальовувалися світлими графічними лініями швів. Чітка схема колористичної роботи тектонічної функції колористики активно просліджується у всіх обстежених зразках. 3. Не менш яскраво виявилася в архітектурі модерна України і формоутворювальна функція колористики. Модерн широко використовує можливості кольору у виявленні і корекції формоутворення (В.В. Кандінський, Араухо, Н. Є. Трегуб). Виступаючі світлі і «теплі» і відступаючі «холодні» і темні кольоровості надзвичайно активно допомагають виявленню глибинних об'ємних характеристик фасадів у модерні у площинному фронті, збагачиючи пластику. Це торкається декоративної гілки архітектури модерна в Україні. У раціоналістичній гілці архітектури модерна вказана функція не працює. 4. Функція гармонізації пластичної мови архітектурної композиції колористичними засобами також активно була реалізована в декоративній і національно-романтичній гілках модерна України. Гармонія морфологічних побудов пластичної мови органічно зливалася з вишуканими нюансними і контрастними гармоніями палітри декоративного модерна, а динамічні рішення пластичної мови національно-романтичної гілки підтримувалося барвистістю її яскравої колористичної палітри. 5. Досліджена функція колористики в реалізації її впливу на формування архітектурно-художнього образу. Витончена, вишукана палітра колористичної мови допомагає створенню рафінованих, трохи меланхолійних інтонацій у структурі архітектурно-художнього образу характерних зразків декоративної гілки модерна в Україні, що відчували вплив західноєвропейського модерна. Природно яскрава палітра традиційних національних уподобань, що вирвалися на фасади споруд національно-романтичної гілки, допомагає створенню унікальних, неповторних за своїм емоційним звучанням життєрадісних архітектурно-художніх образів, орієнтованих на здорову народну традицію. Результати дослідження можуть не тільки заповнити дефіцит знання про найважливішу грань архітектурно-художнього образу унікального стилю на межі XIX – XX століть в національної архітектури України, який був значним внеском в європейський архітектурний процес, але і може послужити підгрунтям для збереження безцінного національного архітектурного надбання і можливості збереження і розвитку досліджених традицій в перспективної проектної діяльності. | 