Узагальнені дані експериментальних досліджень, які представлені у дисертаційній роботі, розкривають шляхи вдосконалення існуючих технологій вирощування люцерни на корм та насіння в північному Степу України, частково вирішують проблему дефіциту кормового білка завдяки забезпеченню тваринництва високоякісними, збалансованими за білком кормами, та дають можливість отримати високі врожаї насіння люцерни. 1. Вирощування люцерни сумісно з озимими пшеницею і тритікале (1,25 млн. шт./га) або ярою сумішкою (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га) в другому році життя забезпечувало виживання її рослин майже на рівні чистих посівів. Кількість загиблих рослин люцерни дещо (на 2,2-2,7%) зростала при всіванні більш високих норм підсіяних культур. 2. При збиранні насіння люцерни в другому і третьому роках максимальні запаси вологи були відповідно на ділянках без підсіву (75,5 і 43,7 мм), з підсівом 1,25 млн. шт./га озимих пшениці (44,6 і 45,4 мм) і тритікале (39,9 і 45,6 мм), а також ярої сумішки – ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га (33,2 і 39,9 мм). 3. Культури, що підсівали в широкорядні посіви люцерни, мали суттєвий вплив на забур’яненість травостою другого року життя, який майже нівелювався в третьому році. Менша кількість бур’янів у посівах другого року життя в період збирання зеленої маси і насіння була відмічена на ділянках без підсіву (1,7 шт./м2) та з підсівом озимого тритікале (1,8-5,6 шт./м2 і 1,6-4,7 шт./м2), а в посівах третього року життя – в період збирання насіння люцерни (3,9-4,4 шт./м2 бур’янів). 4. В період збирання врожаю насіння з другого укосу, найбільшу висоту (62,0-63,1 см) мали рослини люцерни, що підсівали озимими пшеницею та тритікале (1,25 млн. шт./га) і ярою сумішкою (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га). В наступний рік життя різниця у висоті рослин люцерни на ділянках з підсівом та без нього нівелювалась. 5. Найбільшу площу листкової поверхні (21,0 тис.м2/га ) в період збирання люцерни на зелений корм забезпечив широкорядний посів, а серед підсіяних культур – варіанти з озимою пшеницею і тритікале (1,25 млн. шт./га) та ярою сумішкою (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га) – 19,3-20,6 тис.м2/га. При збиранні насіння люцерни в другому і третьому роках життя більшим цей показник був також на ділянках без підсіву (41,8 і 39,0 тис.м2/га) та з підсівом озимих і ярих культур зазначеними вище нормами висіву (38,5-38,9 і 38,3-38,6 тис.м2/га відповідно). 6. Максимальну врожайність зеленої маси (151,5-187,7 ц/га), сухої речовини (36,2-42,5 ц/га), кормових одиниць (25,5-34,7 ц/га) та перетравного протеїну (4,4-5,4 ц/га) одержано при підсіві восени в люцерну першого року життя озимих пшениці і тритікале (3,75 млн. шт./га) та навесні в посіви люцерни другого року життя ярої сумішки (ячмінь – 2,25 + редька олійна – 0,75 + горох – 0,45 млн. шт./га). 7. Сумарний, за три роки життя, збір насіння люцерни на ділянках без підсіву становив 7,81 ц/га. При підсіві максимальна врожайність насіння була сформована при використанні озимого тритікале (1,25 млн. шт./га) та ярої сумішки (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га) 7,73 і 7,55 ц/га відповідно. 8. За період „повні сходи –збирання на зелений корм” найменша кількість рослин люцерни випадала на безпокривних посівах (7,1-15,9 %) та під покривом 0,35 млн. шт./га редьки олійної (8,7-16,9 %). На другий та третій рік життя вплив редьки олійної практично нівелювався і різниця між покривними та безпокривними варіантами не перевищувала 6,8-10,7 % та 2,8-6,9 % відповідно. 9. Збільшення посівної норми редьки олійної з 0,35 до 0,7 млн. шт./га в середньому за роки досліджень приводило до зростання площі її листкової поверхні з 19,4-22,2 до 30,2-33,2 тис.м2/га та до зменшення площі листя люцерни з 8,2-10,3 тис.м2/га до 7,0-8,9 тис.м2/га в період збирання зеленої маси. Для безпокривних посівів цей показник складав 9,5-12,0 тис.м2/га. В другому та третьому роках життя в основні фази розвитку люцерни (бутонізація, цвітіння, збирання насіння) найбільша площа асиміляційної поверхні формувалась на ділянках з нормою висіву 4 і 5 млн. шт./га. 10. У безпокривних посівах сира маса 20 рослин люцерни другого року життя залежала, як правило, від її норм висіву (3-7 млн. шт./га) і складала у фазу бутонізації 381,7-202,4 г; цвітіння – 439,4-257,5 г та збирання насіння – 385,9-206,2 г. Під покривом редьки олійної (0,35 млн. шт./га) цей показник практично не відрізнявся від безпокривних ділянок. 11. При збиранні зеленої маси найменш забур’яненими були посіви люцерни без покриву (1,4 шт./м2 бур’янів), а також з максимальними нормами висіву люцерни та редьки олійної (9,2 шт./м2). В наступні роки життя ця різниця між покривним та безпокривним посівами нівелювалась та під час збирання насіння люцерни в третьому році життя становила 5,7 та 7,2 шт./м2 відповідно. 12. Висота рослин редьки олійної не залежала від густоти стояння рослин люцерни і становила 89,2-91,1 см. Під час збирання зеленої маси висота люцерни була більшою на безпокривних посівах (39,2-41,0 см), ніж під покривом редьки олійної (34,6-37,6 см). В другому році життя в фази бутонізації та цвітіння, а також в період збирання насіння цей показник при безпокривному вирощуванні був на 2,5-5,5 % більшим, ніж під покривом (0,35 млн. шт./га) редьки олійної. 13. Максимальна врожайність зеленої маси (248,9 ц/га) була отримана на покривних посівах люцерни з нормою висіву 4 млн. шт./га та редьки олійної – 0,7 млн. шт./га. Сумарний збір насіння за всі роки життя був найвищим при висіві люцерни без покриву нормою 4 та 5 млн. шт./га, і складав відповідно 6,78 та 6,82 ц/га. При покривному вирощуванні кращим було співвідношення 4 млн. шт./га люцерни з 0,35 млн. шт./га редьки олійної, що забезпечило 4,57 ц/га кондиційного насіння. 14. За сукупністю економічних показників комбіноване використання люцерни на корм та насіння є доцільним та економічно виправданим. Кращими за традиційну технологію вирощування цієї культури є прийоми підсіву у широкорядні посіви люцерни восени першого року життя озимих пшениці і тритікале (1,25 млн. шт./га) та навесні другого року ярої сумішки (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га). Чистий прибуток при такому вирощуванні зростає на 8,3-13,6 %, а рентабельність становить 536-562 %. 15. Економічно виправданим агрозаходом є вирощування суцільних посівів люцерни (4 млн. шт./га) під покривом редьки олійної (0,35 млн. шт./га). Окупність витрат при такому використанні становить 3,12 грн./ 1 грн., а рентабельність виробництва – 412 %. |