1. Коментабельність – це лексико-синтаксична валентність, здатність дієслова приєднувати додаткове підрядне речення за допомогою сполучника that. До складу базової моделі коментабельної конструкції входить інтродуктивна частина з коментабельним дієсловом, сполучник that та коментабельна частина пропозиційного змісту. 2. Коментабельність – це також певне відношення, що встановлюється між інтродуктивною частиною та її маркером, коментабельним дієсловом, і коментабельною частиною та виражає знання про істинне/хибне розуміння світу в суб’єктивній інтерпретації агентом коментабельної конструкції. 3. Відношення коментабельності може виражатися не лише коментабельними, але й модальними дієсловами, модальними словами, вставними словами та вставленими конструкціями. Усі ці засоби передачі знання про реальний та можливий світ складають мікрополе коментабельності, а дієслівна коментабельність є основною формою вираження знання про розуміння моделі світу з суб’єктивної точки зору агента коментабельної конструкції. 4. Можливість вираження коментабельного відношення залежить від валентнісних властивостей дієслова в інтродуктивній частині. Саме семантика дієслова в інтродуктивній частині викликає необхідність розкриття його змісту наступним залежним додатковим підрядним реченням. Дієслова об’єднуються семантичним значенням мовленнєвої, інтелектуальної, демонстративної, рецептивної, волюнтативної та психічної діяльності. 5. Ступінь реалізації коментабельності в тексті – міра коментабельності – залежить від типу тексту: вона значно вища в мовленні персонажів порівняно з авторським мовленням. Імовірність коментабельних дієслів у медійному дискурсі вища, ніж у художньому, проте за рядом показників коментабельні дієслова в публіцистиці зближуються то з авторським мовленням, то з мовленням персонажів. Залежно від своїх семантичних властивостей різні ЛСГ коментабельних дієслів із різною частотою трапляються в авторському мовленні, мовленні персонажів та публіцистичних текстах, що свідчить про залежність міри коментабельності дієслів від групової семантики. Дослідження репрезентантів ЛСГ коментабельних дієслів (to say, to feel, to think, to wish, to point, to doubt) свідчить про те, що індивідуальна міра коментабельності цих репрезентантів ЛСГ не завжди співпадає з мірою коментабельності їх групи і не залежить від того, в якому типі тексту вживається коментабельне дієслово. 6. Лексико-семантичні групи коментабельних дієслів у сучасній англійській мові розподіляються за зонами коментабельності: підвищеної, нейтральної та зниженої. До зони підвищеної коментабельності як у художньому, так і медійному дискурсі належать ЛСГ дієслів мовленнєвої й інтелектуальної діяльності. Дієслова рецептивної діяльності утворюють зону нейтрального вживання. Дієслова демонстративної діяльності виявляють низькопродуктивну коментабельність у мовленні персонажів. ЛСГ дієслів психічної діяльності входить до різних зон коментабельності (нейтральної в авторському мовленні, зниженої в персонажному мовленні та підвищеної в публіцистичних текстах). 7. ЛСГ дієслів високопродуктивної та різнопродуктивної коментабельності мають два типи структур коментабельних конструкцій – ускладнені й неускладнені. Для дієслів мовленнєвої та психічної діяльності характерним є вживання форм тривалого виду в неускладнених коментабельних конструкціях у всіх трьох текстотипах. У дієслів інтелектуальної діяльності ця риса притаманна лише художнім текстам. Порушення узгодження часів має місце в неускладнених конструкціях із коментабельними дієсловами інтелектуальної діяльності в усіх трьох типах тексту, з дієсловами мовленнєвої діяльності – в персонажному мовленні та публіцистичних текстах, а з дієсловами психічної діяльності – лише в мові преси. Ускладнені коментабельні конструкції можуть включати в додаткові речення коментабельної частини інші підрядні речення (означальні, часу, місця, додаткові). Окрім цього, складнопідрядне речення з додатковим підрядним може включатися в речення більш високої ієрархії. 8. Коментабельність може передаватися чотирма видами коментабельних конструкцій – експліцитною, частково експліцитною, частково імпліцитною та імпліцитною: 1) експлікована коментабельна конструкція (містить усі компоненти базової моделі); 2) частково експлікована коментабельна конструкція (елімінованим може бути сполучник that або власне коментабельна частина, яка при повторі коментабельного дієслова замінюється на займенник); 3) частково імплікована коментабельна конструкція (на формальному рівні – це мовлення персонажа з авторською ремаркою); 4) імпліцитна коментабельна побудова (відсутнім є коментабельне дієслово в реченні). 9. Коментабельні конструкції беруть участь у формуванні таких текстових парадигм, як схеми розуміння тексту, модальність, персональність, референтність тощо. У тексті ці конструкції створюють ланцюжок, що забезпечує його зв’язність, інформативність і цілісність. Із цілого тексту вичленовується фрагмент персональної/референтної/ модальної сіток у ланцюжку коментабельних конструкцій, який у макроструктурі концентрується в певних категоріях. У газетному повідомленні коментабельні конструкції вибудовуються у ланцюжки, рисунок яких визначається виділенням окремих ЛСГ дієслів у коментабельному значенні для вказування на приналежність макропропозиційному змісту “наслідки/реакції” і “коментар”. У текстах короткого оповідання, що мають іншу суперструктурну схему, ланцюжок коментабельних конструкцій приписується макропропозиції “інтерпретація”. І в суперструктурній схемі розповіді історії, і в тематичній схемі новин коментабельні конструкції об’єднуються значенням “коментування”. У ланцюжку коментабельних конструкцій відображені персональні й референтні сітки тексту. У текстах короткого оповідання і статтях ланцюжок коментабельних конструкцій експлікує персональну сітку, яка є експліцитною, моно- або поліперсональною, багатоплановою. У текстах преси обов’язковим компонентом персональної сітки є джерело інформації, яке може бути конкретним, неконкретним, збірним або посередником. У текстах короткого оповідання персональна сітка утворюється перепозначенням персонажів. За складом референтної сітки тексти короткого оповідання і тексти преси також виявляють збіжності. Референтні сітки можуть бути експліцитними, змішаними, поліреферентними. Розбіжність виявляється в генералізуючому характері референтної сітки в статті та індивідуалізуючому характері референтної сітки в короткому оповіданні. З ланцюжка коментабельних конструкцій розкривається такий склад модальної сітки: полімодальність (наявність умовного способу, модальних дієслів, модальних слів, заперечних часток), змішаність (коментабельні дієслова), двоплановість (наявність плану автора та дійової особи в художньому тексті; точки зору джерела інформації, якому приписують коментабельну конструкцію, і точки зору адресанта, який розміщує коментабельні конструкції у певній послідовності в текстах медійного дискурсу). Проте, якщо модальна сітка, що входить до ланцюжка коментабельних конструкцій, у публіцистичному тексті самодостатня для коментарю основної ідеї тексту, то в оповіданні вона є складовою частиною модальної сітки усього тексту. 10. Коментабельні конструкції виділяють інформацію не лише повторюваністю своєї структури, але й відбором лексико-семантичних груп, що забезпечують семантичну та комунікативну єдність коментабельних послідовностей. Вибір коментабельних дієслів сприяє вираженню ставлення адресанта повідомлення до наявної ситуації, дозволяючи маніпулювати читацькою свідомістю та спрямовувати читацьку інтерпретацію. У коментабельній конструкції дієслова в коментабельному значенні, які належать до різних ЛСГ, передають одне й те саме коментабельне відношення коментарю, відношення суб’єктивного розуміння автором коментабельного висловлювання моделі світу. Перспективним вважаємо порівняння коментабельних конструкцій у різних типах дискурсу в сучасній англійській мові та типологічний опис явища коментабельності в різних мовах. |