Анотація до роботи:

Чайка А.В. Комплексна діагностика, лікування та реабілітація репродуктивної функції у жінок з синдромом полікістозних яєчників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено питанням діагностики, лікування та реабілітації репродуктивної функції при СПКЯ. На підставі вивчення клінічних, ехографічних, відеоскопічних, гормональних, імунологічних, оваріальних гістоструктурних особливостей при СПКЯ патогенетечно обґрунтовані та запропоновані нозологічний термін “двосторонні гіперандрогенні пухлиноподібні захворювання яєчників”(ДГПЗЯ) та клініко-морфологічна класифікація ДГПЗЯ. Розроблені схеми патогенезу порушень овуляції при ДГПЗЯ та формування його різних форм. Запропонована комплексна схема діагностики ДГПЗЯ та його форм. Розроблено спосіб комбінованої диференційованої стимуляції овуляції в залежності від клініко-морфологічної форми ДГПЗЯ та результатів гістологічного дослідження операційних матеріалів. Основні результати праці знайшли клінічне впровадження при відновленні репродуктивної функції у безплідних пацієнток з ДГПЗЯ.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми СПКЯ, яке виявляється в розробці концепції патогенезу захворювання, його дефініції, патогенетичному обґрунтуванні термінології й клініко-морфологічної класифікації, у розробці й впровадженні комплексної схеми його діагностики та комбінованої диференційованої стимуляції овуляції в залежності від клініко-морфологічної форми та результатів гістологічного дослідження резектованих частин яєчників.

1. Чисельність безплідних жінок дітородного віку складає 14,7-21,6 %. СПКЯ зустрічається у 0,6–11,0 % пацієнток, що звернулися з приводу безплідності в шлюбі, та у 30,0-60,7 % жінок, прооперованих з приводу безплідності лапароскопічним доступом. Відновлення овуляторної функції після ендохірургічної стимуляції овуляції у кломіфен-резистентних хворих на СПКЯ відбувається у 75,6 % випадків, репродуктивної – лише у 43,3 %.

2. Клінічними особливостями перебігу СПКЯ є хронічна ановуляція (100 %), нерегулярний менструальний цикл (48,05 %), первинна (64,79 %) та вторинна (35,21 %) безплідність, вірогідно підвищені масо-ростовий індекс (на 10,67 %) та гірсутне число – (на 132,74 %), надлишковий ріст волосся в зонах підборіддя, плеча, задньої поверхні стегон, попереку (гірсутний профіль за шкалою Ферімана-Галвея BFGI).

3. Виявлено, що загальними ехоструктурними особливостями СПКЯ є збільшення усіх розмірів обох яєчників з підвищенням яєчниково-маткового індексу (6,83±0,41, у контролі – 1,71±0,09 см²). Товщина білочної оболонки, ехогенність строми, наявність і розміри кістозних включень варіюють при різних формах СПКЯ.

4. Для гормонального статусу жінок з СПКЯ характерна гонадотропна та оваріальна дисфункція з підвищенням на 5-7-й день менструального циклу рівнів лютеїнізуючого гормону, тестостерону, андростендіону, 17a-гідроксіпрогестерону, прогестерону, співвідношень лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулюючого і зниження тиреотропного гормону, стероїдзв’язуючого білка та співвідношення естрадіол до прогестерону. Виявлена вірогідна кореляційна залежність між цими гормонами та порушеннями менструального циклу, вираженістю гірсутного синдрому, наявністю в яєчниках склеротичних та пухлиноподібних процесів, пригніченням фолікулогенезу. Гіперінсулінемія спостерігається лише у 25,70 % пацієнток, інсулінорезистентність – у 30,05 % жінок.

5. Імунний статус при СПКЯ характеризується збільшенням загальної чисельності лейкоцитів, CD25+, зниженням CD16+, CD4+ та CD8+, CD4+/CD8+, CD22+, дисімуноглобулінемією (зниженням рівня IgG при підвищенні IgА та IgМ), зниженням активності комплементу і мононоцитарно-макрофагальної системи та підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів, підвищенням вмісту інтерлейкіну-4, a-інтерферону, g-інтерферону, фактору некрозу пухлин-a . За автоімунні процеси свідчать підвищені рівні антитіл IgG та IgМ до фосфоліпідів та b₂-глікопротеїну-1.

6. В якості переважних гістоструктур при СПКЯ спостерігаються двосторонні гіперандрогенні пухлиноподібні процеси, такі як стромальний текоматоз (у 67,80 % пацієнток), полікістозні зміни у вигляді фолікулярних кіст (62,23 %) та атретичних тіл (43,34 %), а також функціонально активна текатканина (47,70 %) і склероз (30,99 %), тоді як в контролі – білі тіла (92,68 %), функціонально активна текатканина (90,24 %), хілюсні клітини (63,41 %).

7. Полікістозні зміни в яєчниках при СПКЯ формуються внаслідок гальмування процесів дозрівання фолікулів і їх регресивної трансформації через утворення атретичних тіл (84,99 %) і фолікулярних кіст (86,92 %). Серед виявлених форм атретичних тіл при СПКЯ переважають кістозні, фіброзні, фіброзно-кістозні, а в контролі - лютеїнізовані. У 41,78% пацієнток з СПКЯ спостерігаються фолікулярні кісти округлої форми, що пов’язано з відкладенням колагену в їх стінках, тоді як в контролі вони звичайно щілиноподібної форми. Лише у 34,87 % хворих є жовті тіла, в яких переважають лютеоцити з нерівномірним розподілом ліпідів. Білі тіла реєструються у 49,88 % випадків.

8. Розроблена концепція патогенезу СПКЯ, основу якої складають гіперандрогенія та пухлиноподібні процеси в яєчниках, значну роль грають спадковість, порушення активності цитохромів та ферментів, імунний дисбаланс, порушення апоптозу, що у сукупності приводить до склерозування яєчників, пригнічення фолікулогенезу та регресивної трансформації фолікулів, ановуляції та безплідності. Запропоновано патогенетично обґрунтований нозологічний термін для дефініції захворювання – двосторонні гіперандрогенні пухлиноподібні захворювання яєчників (ДГПЗЯ).

9. За еховідеоморфологічними даними ДГПЗЯ можна класифікувати на:

мегалокістозну форму – з множинними кістозними включеннями від 9 до 30 мм на протязі усього зрізу яєчника у вигляді «шовковичної ягоди»;

дрібнокістозну форму – з поодинокими або множинними кістозними включеннями до 8 мм на протязі усього зрізу у вигляді «швейцарського сиру»;

синдром Штейна-Левенталя – з множинними (більше 10) кістозними включеннями до 8 мм по периферії яєчника у вигляді «намиста».

10. Співставлення клінічних проявів різних форм ДГПЗЯ виявило, що особливостями мегалокістозної форми є найбільш регулярний, короткий і приближений до контролю менструальний цикл, частіша вторинна безплідність (39,54 %), найменші масо-ростовий індекс (24,12±0,27 кг/м²) і гірсутне число (4,45±0,17), гірсутний профіль FGHI; дрібнокістозної форми – найбільший масо-ростовий індекс (25,99±0,44 кг/м²) і гірсутний профіль BFG; синдрому Штейна-Левенталя – найбільш нерегулярний і тривалий менструальний цикл, частіша первинна безплідність (75,93 %), найбільше гірсутне число (9,54±0,34), гірсутний профіль BEG.

11. Гормональний профіль мегалокістозної форми відрізняється найбільшим рівнем лютеїнізуючого гормону (3,83±0,28 mкг/л), співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулюючого (3,08±0,18), 17a-гідроксіпрогестерону (6,91±0,45 нмоль/л), індексу інсулінорезистентності (1,78±0,13), найнижчим - тестостерону (2,66±0,34 нмоль/л); дрібнокістозної форми – самим низьким вмістом андростендіону (11,37±0,60 нмоль/л), 17a-гідроксіпрогестерону (4,16±0,32 нмоль/л) і дегідроепіандростерону (6,58±0,36 mмоль/л); синдрому Штейна-Левенталя – найменшим рівнем лютеїнізуючого гормону (2,15±0,22 mкг/л), співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулюючого (2,04±0,14) та індексом інсулінорезистентності (0,97±0,08), самим високим вмістом тестостерону (3,47±0,31 нмоль/л), андростендіону (16,06±0,88 нмоль/л), дегідроепіандростерону (8,60±0,41 mмоль/л).

12. При мегалокістозній формі відмічаються найбільш виражені імунні зміни: зниження CD16+, CD4+ та CD8+, CD4+/ CD8+, CD22+, збільшення вмісту CD25+, Ig М, интерлейкіну-2, інтерлейкіну-4, фактору некрозу пухлин-a. Дрібнокістозна форма характеризується найменшим дисбалансом в імунній системі: зниженням IgG і IgМ, підвищенням рівнів IgА, a-інтерферону та g-інтерферону, антитіл IgG і IgМ до фосфоліпідів та b₂-глікопротеїну-1. При синдромі Штейна-Левенталя відмічається помірний імунний дисбаланс: зниження CD4+, CD8+, CD4+/ CD8+, IgG та IgЕ, підвищення CD25+, IgА, IgМ, найбільші концентрації антитіл до фосфоліпідів та b₂-глікопротеїну -1.

13. В якості переважних оваріальних гістоструктур при мегалокістозній формі найчастіше зустрічаються фолікулярні кісти, стромальний текоматоз, при дрібнокістозній – склероз, стромальний текоматоз, функціонально активна текатканина, при синдромі Штейна-Левенталя – атретичні тіла, стромальний текоматоз, функціонально активна текатканина. На фоні склерозування та різноманітних гіперандрогенних пухлиноподібних процесів в яєчниках пацієнток з ДГПЗЯ формується картина патологічного перерозподілу метаболітів і зміна їх топохімії.

14. Диференційована ендохірургічна стимуляція овуляції у порівнянні з традиційною підвищує частоту відновлення овуляторних менструальних циклів на 13,96 %, репродуктивної функції – на 25,22 %. Комбінована диференційована стимуляція овуляції в порівнянні з ізольованою ендохірургічною підвищує ефективність відновлення овуляторної функції на 12,62 %, репродуктивної – на 26,14 %.

Публікації автора:

1. Эндохирургия в диагностике и лечении эндокринного бесплодия // Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под ред. профессора В.К. Чайки. – Донецк: ООО «Альматео», 2001. – С. 379-383.

2. Роль эндоскопических методов в диагностике и лечении женского бесплодия // Медико-социальные проблемы семьи. – 1998. – Т. 3, № 1. – С. 88-93.

3. Роль інсуліну, інсуліноподібних факторів росту та інсулінорезистентності в патогенезі синдрому полікістозних яєчників та стромального текоматозу // Медико-социальные проблемы семьи. – 1999. – Т.4, № 2. – С. 57-63. (Співавт. Носенко О.М., Нессен Т., Хенриксен Р., Кириловас Д., Корнієнко С.М.).Зібрав і проаналізував матеріал, підготував до друку.

4. Синдром преждевременного угасания функции яичников после эндохирургических операций на яичниках // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, №1. – С. 14-17. (Співавт. Носенко Е.Н., Корниенко С.В., Сусликова Л.В., Чайка К.В.). Зібрав і проаналізував матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку, сформулював висновки.

5. Морфологічні особливості двосторонніх гіперандрогенних пухлиноподібних процесів яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, № 2-3. – С. 74-79. (Співавт. Носенко О.М., Железна Г.О., Василенко І.В.). Зібрав і проаналізував матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

6. Сучасні та майбутні аспекти вивчення чинників зниження ароматазної активності гранульозних клітин при синдромі полікістозних яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, № 4. – С.78-82. (Співавт. Носенко О.М., Корнієнко С.М.). Зібрав і проаналізував матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

7. Метод ендохірургічного лікування безплідності при синдромі полікістозних яєчників, ощадливий для функціонального резерву яєчників // Одеський медичний журнал. – 2001. – № 2 (64). – С. 24-25. (Співавт. Корнієнко С.М., Яковець Г.М., Чека Н.Е., Желєзна Г.О.). Зібрав і проаналізував матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

8. История и дискуссионные вопросы терминологии синдрома поликистозных яичников // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т.6, №3. - С. 3-8. (Співавт. Носенко Е.Н., Василенко И.В.). Зібрав і проаналізував матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

9. Діагностика двосторонніх гіперандрогенних пухлиноподібних процесів яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т.6, № 4. - С.80-84.

10. Імунний статус при синдромі полікістозних яєчників // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2001. – Т. 2, № 2-3. – С. 240-241.

11. Клініко-морфологічні форми двосторонніх гіперандрогенних пухлиноподібних процесів яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. – 2002. – Т. 7, № 2. – С. 7-14.

12. Клінічні, ультразвукові та гормональні особливості синдрому Штейна-Левенталя // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2 (додаток). - С.173-175 (Співавт. Місуна Г.Д.) Зібрав і проаналізував матеріал, обґрунтував висновки, підготував до друку.

13. Цитокіновий статус жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та його зміни при ендохірургічній стимуляції овуляції // Архив клинической и эксперементальной медицины. – 2002. – Т.11, № 3. – С. 355-358.

14. Морфофункціональна характеристика оваріальної строми при двосторонніх гіперандрогенних пухлиноподібних процесах яєчників // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип.9-10. – С.61-68.

15. Диференційована гістохімічна характеристика різних клініко-морфологічних форм двосторонніх гіперандрогенних пухлиноподібних процесів яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. - 2002. – Т. 7, № 3-4. – С.3-13.

16. Ендокринний статус жінок з двосторонніми гіперандрогенними пухлиноподібними процесами яєчників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 6. – С 83-85.

17. Оцінка гірсутного синдрому у жінок з різними клініко-морфологічними формами синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Київ-Луганськ-Харків. – 2002. – Випуск 6 (45). – С. 255-260.

18. Імунний статус жінок з двосторонніми гіперандрогенними пухлиноподібними процесами яєчників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 1. – С. 118-122 .

19. Эндохирургия в лечении бесплодия // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т. 4, № 1. – С. 78-82.

20. Диференційована ендохірургічна стимуляція овуляції при синдромі полікістозних яєчників в залежності від клініко-морфологічної форми захворювання // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 2. – С.72-75.

21. Гормональный профиль женщин с различными клинико-морфологическими формами двухсторонних гиперандрогенных опухолевидных заболеваний яичников // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 1. – С. 80-83.

22. Иммунный статус женщин с различными клинико-морфологическими формами двухсторонних гиперандрогенных опухолевидных заболеваний яичников // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 2. – С. 83-86.

23. Ультразвукова діагностика клініко-морфологічних форм двосторонніх гіперандрогенних пухлиноподібних процесів яєчників // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип.1. – С.95-101.

24. Клінічні, гормональні, імунологічні, ультразвукові, відеоскопічні та гістологічні особливості мегалокістозних яєчників // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип.5. – С. 10-17.

25. Регресивна трансформація фолікулярного апарату яєчників у жінок з двосторонніми гіперандрогенними пухлиноподібними захворюваннями яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. –Т. 8, № 1. – С. 7-15.

26. Клінічні, ехографічні, гормональні, імунологічні та відеоскопічні особливості дрібнокістозних яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. – Т. 8, № 2. – С. 13-20.

27. Лапароскопическое лечение синдрома поликистозных яичников // Эндоскопия в диагностике, лечении и мониторинге женских болезней / Под ред. акад. В.И. Кулакова, Л.В.Адамян. – Москва: Пантори, 2000. – С.167-169. (Співавт.: Носенко Е.Н., Яковец А.М., Корниенко А.М.). Зібрав матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

28. Деклараційний патент на винахід № 45886А України, МПК⁷: А61В17/00. Спосіб лікування неплідності при кломіфен-резистентних формах синдрому полікістозних яєчників / Співавт. Носенко О.М., Яковець Г.М. Заявка № 2001096214 від 10.09.2001. Опубл.: Промислова власність. – 15.04.2002. – № 4. Провів патентний пошук, знайшов аналог та прототип, розробив спосіб.

29. Деклараційний патент на винахід № 37120А України, МПК⁷: А61В17/00. Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників / Співавт. Носенко О.М. Заявка № 2000031637 від 22.03.2000. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 16.04.2001. – № 3. Провів патентний пошук, розробив спосіб.

30. Патент на корисну модель № 776 U України, МПК⁷: А61В17/60. Пристрій для накладання пневмоперитонеуму / Співавт. Носенко О.М.Заявка № 2000053101 від 30.05.2000. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 15.03.2001. – № 2. Провів патентний пошук, розробив пристрій.

31. Патент на корисну модель № 777 U України, МПК⁷: А61В17/60. Пристрій для накладання пневмоперитонеуму під контролем / Співавт. Носенко О.М.Заявка № 2000053102 від 30.05.2000. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 15.03.2001. – № 2. Провів патентний пошук, розробив пристрій.

32. Деклараційний патент на винахід № 37116А України, МПК⁶: А61В17/60. Пристрій для ендоскопічного розрізування тканин / Співавт.Носенко О.М.Заявка № 2000031633 від 22.03.2000. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 16.04.2001. – № 3. Провів патентний пошук, розробив пристрій.

33. Патент на корисну модель № 780 U України, МПК⁷: А61В17/60. Пристрій для захоплення та вилучення тканин / Заявка № 2000053105 від 30.05.2000. Співавт. Носенко О.М. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 15.03.2001. – № 2. Провів патентний пошук, розробив пристрій.

34. Premature fading of ovarian function syndrome after laparoscopic ovary resection and cyst enucleation with monopolar electrocoagulation // European journal of Obstetrics & Gynecology and reproductive biology. – 2000, July. – Vol. 91, suppl.1. – S9. (Співавт. Nosenko Y., Kornienko S., Checa N.). Зібрав матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

35. Operative laparoscopy in treatment of patients with polycystic ovary syndrome (PCOS) XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. – Washington, 2000. – P. 115. (Співавт. Yacovetc A.M., Kornienko S.M., Сheca N.E., Zeleznaya A.A.). Зібрав матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

36. Management of clomiphene-resistant patients with PCO syndrome: metrodin HP VS. Laparoscopic electrocoagulation of the ovarian surface (LEOS) // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. – Washington, 2000. – FC2.12.06. (Співавт. Mamonov A.). Зібрав матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

37. Ендохірургічне лікування безплідності при синдромі полікістозних яєчників // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 2. – С. 100. (Співавт. Корнієнко С.М., Яковець А.М.). Зібрав матеріал, прийняв участь у дискусії, підготував до друку.

38. Комбинированная дифференцированная эндохирургическая стимуляция овуляции в восстановлении репродуктивной функции при СПКЯ // Новые технологии в гинекологии / Под ред. акад. В.И. Кулакова, Л.В.Адамян. – Москва: Пантори, 2003. – С.121-122.