Афонін Дмитро Миколайович. Комплексна інтраопераційна гетеротопічна автотрансплантація тканин щитоподібної та паращитоподібних залоз у хірургічному лікуванні багатовузлового зоба (експериментально-клінічне дослідження) : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2008.
Анотація до роботи:
Афонін Д.М. Комплексна інтраопераційна гетеротопічна автотрансплантація тканин щитоподібної та паращитоподібних залоз у хірургічному лікуванні багатовузлового зоба. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03. – хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, Донецьк, 2007.
Дисертація присвячена вивченню можливості профілактики і лікування післяопераційного гіпотиреозу і гіпопаратиреозу у хворих на багатовузловий евтиреоїдний зоб після тиреоїдектомії шляхом субопераційної гетеротопічної автотрансплантації тканин щитоподібної і паращитоподібних залоз.
Матеріалом дисертаційної роботи є результати експериментального дослідження проведеного на 117 дорослих самцях безпородних білих щурів, а також результати клінічного обстеження і лікування 57 хворих на багатовузловий евтиреоїдний зоб. Шляхом комплексного вивчення морфології пересадженої тканин щитоподібної і паращитоподібних залоз, тиреоїдного статусу, рівня паратгормону і кальцію у крові щурів, а також результатів біомеханічного дослідження кісток після автотрансплантації в експерименті доведено функціональну повноцінність комплексного автотрансплантата. Ефективність комплексної інтраопераційної гетеротопічної автотрансплантації тканин щитоподібної і паращитоподібних залоз у клініці підтверджено вислідами імуноферментного дослідження рівнів тиреоїдних гормонів у крові хворих, паратгормону, кальцію, а також результатами радіоізотопного дослідження і вивчення імунної реакції на трансплантацію.
Встановлено, що комплексна інтраопераційна гетеротопічна автотрансплантація тканин щитоподібної та паращитоподібних залоз в експерименті дозволяє запобігти виникненню гіпотиреозу та гіпопаратиреозу після тиреоїдектомії у 87,5% та 97,5% тварин відповідно. Під час застосування методу в клініці достатня працездатність автотрансплантата відзначена тільки у 51,9% пацієнтів. Ці хворі не використовували замінну терапію. Також виявлено деякі важливі зміни імунологічних показників після автотрансплантації.
Проведені дослідження свідчать про можливість використання запропонованого методу, що у віддаленому періоді після операції дозволяє зменшити кількість та тяжкість післяопераційного гіпотиреозу, а також гіпопаратиреозу.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання - підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на БВЗ шляхом розробки і впровадження методу комплексної інтраопераційної гетеротопічної автотрансплантації тканин ЩЗ та ПЩЗ для профілактики розвитку ПОГТ і ПОГПТ під час виконання тиреоїдектомії.
В експерименті доведено можливість виконання комплексної інтраопераційної гетеротопічної автотрансплантації тканин ЩЗ і ПЩЗ, що виявлялося відсутністю ознак некрозу, атрофії та відторгнення в терміні до 6 місяців у 95% тварин.
В умовах експерименту встановлено, що після тиреоїдектомії у щурів розвивається стійкий гіпотиреоз, а у випадку видалення більшості паращитоподібних залоз щури гинули на 3-5 добу при наявності збільшення судомного синдрому. Функціональна активність автотрансплантатів щитоподібної залози, оцінена за вмістом у сироватці крові тиреоїдних гормонів і ТТГ, у 87,5 % випадків істотно не відрізнялася від групи інтактних тварин. У 97,5 % щурів після автотрансплантації паращитоподібних залоз не розвинулися ознаки гіпопаратиреозу.
Опрацьований метод автотрансплантації, який застосовано в умовах етапного морфологічного і гормонального контролю у хворих, яким виконано тиреоїдектомію показав, що стійких гіпотиреоз не розвивається, якщо маса трансплантата становить не менше ніж 2±0,12 г (р<0,05).
Через 6 місяців після тиреоїдектомії з комплексною автотранспланта-цією тиреоїдний статус у середньому істотно не відрізнявся від норми у 81,5% хворих, а в інших 18,5 % розвинулися явища гіпотиреозу, що вимагало призначення l-тироксину. При чому прояви гіпопаратиреозу у ці терміни не спостерігали. Через 1,5 року після операції збереження функціональної активності автотрансплантату ЩЗ відзначено у 51,9 % пацієнтів.
У хворих на багатовузловий зоб відзначали наявність вторинного імунодефіцита: зниження рівня Т-лімфоцитів в 1,3 раза (р<0,01), зменшення кількості циркуляційних CD4+ в 1,9 раза (р<0,01) при збереженні змісту клітин з фенотипом СD8+, при цьому імунорегуляторний індекс мав тенденцію до збільшення CD4/CD8 (р<0,01); пригнічення показників ФАМ, переважно зі зниженням ЭП в средньому 2,5 раза (р<0,05); значне збільшення концентрації ЦІК в крові за рахунок средньомолекулярної (в 3,1 раза; р<0,01) та дрібномолекулярної (в 2,7 раза; р<0,01) фракцій; дисімуноглобулінемія.
Динамічне обстеження після операційного лікування з комплексною автотрасплантацією тканин ЩЗ та ПЩЗ показало зниження або ліквідацію вторинного імунодефіцитного стану: збільшення кількості СD3+-клітин у середньому в 1,2 раза (P<0,05), нормалізацію субпопуляційного складу Т-лімфоцитів зі зростанням рівня Т-гелперів/індукторів, при цьому імунорегуляторний індекс CD4/CD8 мав тенденцію до зменшення та досягав меж норми (р<0,05); збільшення показників ФАМ, що свідчить про активацію функціонального стану макрофагальної фагоцитної системи; зниження концентрації ЦІК у крові, з нормалізацією їх молекулярного складу.
Аналіз продукції IL-2 лімфоцитами in vitro у хворих на БВЗ перед операційним лікуванням показав, що у 52 % обстежених виявлено зниження його продукції (в 1,7-3,8 раза; р<0,01), а у 23% пацієнтів зареєстровано збільшену продукцію цього показника (в 1,3 раза; р<0,01) у порівнянні із здоровими донорами. Відсутність динаміки зменшення або наявність тенденції до збільшення продукції IL-2 лімфоцитами через 1-1,5 місяця після автотрансплантації тканин ЩЗ і ПЩЗ відносно передопераційного рівня є негативним прогностичним критерієм щодо розвитку гострої реакції відторгнення автотрансплантата.
Публікації автора:
Афонин Д.Н. Гетеротопическая аутотрансплантация ткани щитовидной железы как метод гормональной компенсации послеоперационного гипотиреоза // Хірургія України - 2003.-№ 3(7).-С. 89-92.
Афонин Д.Н. Оценка тиреоидного статуса беспородных крыс методом иммуноферментного анализа // Український медичний альманах. - 2004. - Т.7, № 2. - С. 15-17.
Афонін Д.М. Ефективність субопераційної гетеротопічної комплексної автотрансплантації тканини щитоподібної та прищитоподібних залоз в експерименті та клініці // Трансплантологія. - 2004. - Т.7, №3 - С. 235-237.
Афонін Д.М. Комплексна гетеротопічна автотрансплантація тканини щитоподібної та прищитоподібних залоз як метод гормональної компенсації післяопераційного гіпотиреозу та гіпопаратиреозу // Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2004.-№ 3-4.-С. 330.
Бабенков Г.Д., Афонін Д.М., Кравченко О.В. Експериментальне обгрунтування можливості аутотрансплантації тканини щитовидної залози // Збірка наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Київ. - 2001. - Вип. 10, кн. 4. - С. 934-937.
Особисто здобувачем було виконано збір та обробка матеріалу, експериментальна частина та аналіз одержаних результатів.
Лузин В.И., Афонин Д.Н. Биомеханические параметры костей скелета при гетеротопической аутотрансплантации комплекса ткани щитовидной железы и паращитовидных желез у крыс в эксперименте // Український медичний альманах. - 2004. - Т.7, № 3. - С.61-63.
Особисто автором виконана вся робота щодо оперативних втручань експериментальної частини роботи.
Лузин В.И., Афонин Д.Н. Прочность костей скелета при гетеротопической аутотрансплантации комплекса ткани щитовидной железы и паращитовидных желез у крыс в эксперименте // Український медичний альманах. - 2004. - Т.7, № 5 (Додаток).-С. 61-62.
Особисто здобувачем було виконано аналіз одержаних даних, статистична обробка результатів.
Автор запропонував новий спосіб лікування хворих на БВЗ, брав участь у розробці винаходу і його впровадженні у практику лікувальних закладів.
Афонін Д.М. Ефективність комплексної аутотрансплантації тканини щитоподібної та прищитоподібних залоз у корекції післяопераційного гіпотиреозу та гіпопаратиреозу // Матеріали конференції «Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини». – Харків. - 2004. - С. 6-7.
