Анотація до роботи:

Ткач Л.О. Комплексна оцінка сучасних кліматичних умов життєдіяльності людини на території України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук. – Спеціальність 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2007.

У дисертації вперше обґрунтовано і реалізовано конструктивно-географічний підхід до розвґязання комплексу завдань, повґязаних зі змінами кліматичних умов життєдіяльності населення України, у звґязку зі змінами глобального та регіонального клімату.

Пропонується узагальнена графічна модель блок-схеми вивчення змін кліматичних умов життєдіяльності населення в Україні, яка складається із двох розділів: конструктивно-розрахункового та логічно-інформаційного. У свою чергу, ці розділи включають окремі блоки, кожен з яких є самостійними дослідницькими завданнями.

Проведено узгодження просторової динаміки метеорологічних величин, які характеризують кліматичні умови проживання людини, з існуючим фізико-географічним районуванням території України (за О.М. Мариничем, П.Г. Шищенком), за допомогою кластерного і кореляційного аналізів для вивчення завдань, повґязаних зі змінами клімату, в тому числі емпірико-статистичного моделювання кліматичних умов життєдіяльності населення України в майбутньому (до 2030 р.).

Діагностичну оцінку умов життєдіяльності населення в Україні на межі ХХ і ХХІ ст. здійснено за допомогою біокліматичних показників, що включають температуру повітря, відносну вологість, швидкість вітру та ін., які мають відповідні критерії. Ними є класи і типи погоди для холодного і теплого періодів року, індекс суворості Бодмана. Виявлено, що похибка розрахунків цих показників перевищує оцінку часових змін. Доцільно розглядати головну компоненту – температуру повітря, яка є головним фактором кліматичних умов життя людини.

Моделювання майбутніх кліматичних умов життєдіяльності населення України до 2030 р. базується на основі сценаріїв режиму температури з використанням середніх багаторічних характеристик за період, прилеглий до прогнозованого. Запропоновано 4 варіанти сценарію зміни температурного режиму повітря до 2030 р.

У дисертації запропоновано нове розвґязання завдання, повґязане з впливом сучасної зміни клімату на умови життєдіяльності населення України і природного середовища, наводяться рекомендації.

У роботі наведені нові теретико-методологічні засади розвґязання науково-дослідного завдання, повґязаного з оцінкою зміни кліматичних умов життєдіяльності людини в Україні шляхом реалізації конструктивно-географічного підходу в кліматології, що дає можливість зробити наступні висновки.

1. У роботі конструктивно-географічний підхід представлений у вигляді графічної моделі блок-схеми, яка дає можливість послідовного виконання значного комплексу завдань: проведення діагностичної оцінки сучасних змін клімату на території України; побудови емпірико-статистичного сценарію регіонального клімату до 2030 р.; передбачення і вивчення наслідків цієї зміни та надання наукових рекомендацій щодо заходів з адаптації населення. Це дозволяє довести результати дослідження до їх практичного використання.

2. Для виявлення регіональних закономірностей зміни клімату на території України було розглянуто питання про районування території, яке було б оптимальним для розвґязання поставлених завдань. У межах існуючих природних зон України (за О.М. Мариничем, П.Г. Шищенком) з використанням кластерного аналізу виділені райони-кластери з однорідним розподілом метеорологічних величин і одночасно їх аномалій. Статистична різниця між кластерами була перевірена за допомогою критерію Стьюдента.

3. Зроблена незалежна діагностична оцінка змін клімату за природними зонами України. Підтверджено раніше отриману інформацію про схожість багаторічного ходу глобальної і регіональної температури. Перший етап глобального потепління в Україні мав найбільшу інтенсивність у 30-х рр. Відбувався він за рахунок теплого періоду. Починаючи з 50-х рр., глобальний клімат перебуває у відносному “спокої”. У цей час по території України повільно продовжується підвищення температури. З 1975 р. почався інтенсивний процес глобального і регіонального потепління. На відміну від першого потепління, в кінці ХХ століття, цей процес відбувався за рахунок холодного періоду.

4. Отримана характеристика кліматичних умов життєдіяльності населення України (до 2030 р.) на основі емпірико-статистичних сценаріїв з урахуванням стану клімату на межі ХХ і ХХІ сторіч. В основу покладений загальний сценарій зміни річної глобальної температури, отриманий за допомогою вивчення структурного звґязку між глобальною і регіональною температурою в Україні. Запропоновано 4 версії можливого приросту температури по десятиріччях відносно базового сценарію, побудованого на емпірико-статистичних даних. Така характеристика правомірна тільки для невеликого періоду часу (не більше 30 років) для умов глобального потепління невеликого масштабу (1,0⁰±0,2⁰С) і за умови збереження зв'язку між глобальною і регіональною змінними температури повітря, наближеного до лінійного.

5. Ураховуючи, що базовий сценарій зміни клімату відображає зміни усередненого клімату, наведені розрахунки ймовірносних характеристик, які доповнюють сценарій і дають повне уявлення про можливе виникнення в ті чи інші місяці року аномалій температури повітря (додатніх і відґємних) в умовах існуючої в сучасному кліматі тенденції до потепління. Найбільш інформативними для характеристики зміни клімату в майбутньому є дані про аномалії температури повітря, які бувають 1 раз в 100, 50, 20, 10 років (P% 1; 2; 5; 10% ймовірності). Дані 1%-ої і 2%-ої ймовірності можуть дати уявлення про екстремуми. Якщо температура 1% – 5%-ої ймовірності повторюються протягом двох, трьох або пґяти років і більше – то це є сигналом незворотних змін клімату.

6. У досліджені приділялась увага наслідкам погодно-кліматичних аномалій повґязаних зі змінами клімату, на стан здоровґя людини. З підвищенням температури повітря зміниться вікова межа метеозалежних людей в Україні на 7 – 8 років. Відбудеться “помолодіння” таких хронічних недуг, як хвороби крові та кровотворних органів, хвороб нервової системи, органів дихання. Найчіткіше ця проблема проявляється у високоурбанізованих регіонах (Київській, Донецькій, Дніпропетровькій, Луганській, Харківській областях), де має місце значне антропогенне навантаження.

7. За існуючим у теперішній час станом природних умов (кількістю тепла, тривалістю вегетаційного періоду, зволоженістю) Україна є територією, яка придатна для ведення високоефективного сільського господарства, зокрема вирощування традиційних для наших широт культур: озимої пшениці, кукурудзи. Незважаючи на прогнозоване в майбутньому потепління клімату, режим зволоження залишатиметься стабільним, але зміниться ареал розповсюдження деяких культур. Це може прослідкуватися в майбутньому - до 2030 р.

8. У звґязку з потеплінням клімату приділялася значна увага можливому посиленню пожежонебезпеки. Прогнозується можлива кількість виникнення пожеж для України до 2030 р. Зроблено висновок, що площа лісових пожеж в Україні може збільшитися в 1,5 – 2 рази. В звґязку з потеплінням клімату можливе аномальне розповсюдження традиційних та поява нових шкідників лісів і втрата біорізноманіття (приклад: з потеплінням клімату намітилася тенденція зменшення площ хвойних лісів в Україні).

9. Для характеристики умов життєдіяльності людини в умовах змін клімату важливим є встановлення ступеня застосування комплексних показників. Результати дослідження показали, що біокліматичні показники спрацьовують у високих широтах при екстремальних значеннях метеорологічних величин. В Україні вони не спрацьовують, тобто в оцінці змін клімату біокліматичні показники не дають статистично значущого результату, похибка розрахунків перевищує значення самих змін.

10. Прийняття рішень щодо збереження природної рівноваги, розвитку економіки може здійснюватися на основі достовірного матеріалу про зміни клімату в Україні. Достовірність розрахунків, наведених у дисертації та запропонованих сценаріїв, зумовлюються їхньою реалістичністю, оскільки вони базуються на кліматичних нормах, середніх багаторічних характеристиках отриманих за вихідною інформацією, що пройшла незалежний експертний контроль у підрозділах Центральної Геофізичної Обсерваторії і УкрНДГМІ.

11. Реалізований у роботі конструктивно-географічний підхід до прогнозування кліматичних умов життєдіяльності населення України дає можливість отримати цілісне уявлення про проблему змін клімату в Україні під впливом природних і антропогенних факторів глобального та регіонального масштабів. Він повністю забезпечує використання накопичених наукою знань у поєднанні з результатами авторських розрахунків і досліджень для отримання достовірних оцінок змін клімату України в майбутньому до 2030 р., вразливості природних, соціально-економічних систем і здоровґя населення до наслідків цих змін.

Публікації автора:

1. Ткач Л.О. Класи погоди та їх динаміка // Середнє Побужжя / За ред. Г.І. Денисика. – Вінниця: Гіпаніс, 2002. – С.61 – 66.

2. Ткач Л. Структура клімату Поділля в погодах та його біокліматична оцінка // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Серія: Географія. – 2001. – №2. – С.18 – 22.

3. Ткач Л. Оцінка мінливості погоди на Поділлі // Географія і сучасність. Зб.наук.пр. Національного пед.ун-ту ім. Драгоманова. – 2001. – Вип.6. – С. 238 – 248.

4. Ткач Л.О. Динаміка класів погоди в холодний та теплий періоди року // Наук. зап. Вінницького. держ. пед. ун-ту. Серія: Географія. – 2002. – Вип.3. – С. 33 –38.

5. Ткач Л.О. Потепління клімату в Україні та його можливі наслідки // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Серія: Географія. – 2004. – №2, Ч.1. – С. 88 – 95.

6. Барабаш М., Ткач Л. Сценарії режиму температури повітря в перші десятиріччя ХХІ ст. за фізико-географічними зонами України // Водне господарство України. – 2005. – №3. – С.47 – 54 (персональний внесок 40% – проведено статистичне дослідження рядів температури повітря з метою виявлення існуючої тенденції її зміни).

7. Барабаш М.Б., Ткач Л.О. Конструктивний підхід до регіоналізації глобальної зміни клімату на території України // Наук. зап. Вінницького. держ. пед. ун-ту. Серія: Географія. – 2005. – Вип.9. – С.23 – 41 (персональний внесок 50% – реалізовано конструктивно-географічний підхід до оцінки змін клімату та майбутніх кліматичних умов життєдіяльності населення України у вигляді графічної моделі блок-схеми вивчення змін кліматичних умов життєдіяльності населення України).

8. Ткач Л., Барабаш М. Коливання клімату України відносно загальної тенденції зміни клімату на найближче майбутнє // Історія української географії. – 2005. – Вип.2 (12). – С.85 – 98 (персональний внесок 60% – розраховано ймовірність коливань режиму температури повітря та опадів біля тенденцій).

9. Ткач Л. Біокліматичні відмінності північних і південних районів Хмельницької області // Зб. наук. пр. наук.-практ. конф. ”Сучасна географія та навколишнє природне середовище”.(1 – 3 грудня 1999 р.). – Вінниця: Вид-во Рекламна агенція “Стар Трек”, 1999. – С. 45 – 46.

10. Ткач Л.О. Зміна клімату Поділля та його наслідки на здоров'я людини // Актуальні питання природничо-географічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження. – Вінниця, Вид-во ВДПУ, 2003. –Вип.5. – С. 5 – 6.

11. Ткач Л. До питання впливу глобального і регіонального потепління на життєдіяльність людини в Україні // Матеріали наради-семінару з питань стану та вдосконалення метеорологічного забезпечення споживачів усіх рівнів (24 – 28 травня 2004 р.). – К.: УкрНДГМІ, 2004. – С. 36 – 41.

12. Ткач Л.О. Статистические исследования закономерностей изменения регионального климата // Тезисы Междунар. конф. и школы молодых ученых по вычислительным информационным технологиям для наук об окружающей среде. (13 – 23 марта 2005 г.). – Новосибирск, Изд-во ГУ «Томский ЦНТИ», 2005. – С. 37.