Анотація до роботи:

Маляр В.В. Комплексна оцінка та корекція активності матки при загрозі передчасних пологів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, Львів,2006. В роботі виділені провідні пренатальні чинники ризику передчасних пологів, розроблена система прогнозування недоношування вагітності на основі визначення середньостатистичної вірогідності дострокового завершення вагітності.

Визначені основні ехо–гістерографічні і тонусометричні ознаки аномалії активності матки в антенатальному періоді при загрозі ПП та запропонована бальна оцінка ступеня тяжкості порушення контрактильності матки при даній патології.

Доведено, що найбільш розповсюдженою аномалією активності матки при загрозі ПП є ДМЦ і/або КДС на тлі підвищеного базального тонусу матки (60%). Чутливими індикаторами функціонального стану системи материнський організм–плацента–плід при загрозі ПП є наступні біопараметри: тип варіабельності ЧСС, ГРА, ЕДР, ІДР плода, показники судинного опору в маткових артеріях та артерії пуповини. Поєднане здійснення електрорелаксації матки з довенним введенням інстенону і сульфату магнію, а при недостатній ефективності терапії використання селективного ₂–адреноміметика гініпрала, магвіта В6, інстенона і риб’ячого жиру, забезпечує ефективне гальмування активності матки, нормалізацію гомеостазу функціональної системи материнський організм–плід при загрозі ПП.

На основі отриманих результатів, розроблена і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія оцінки контрактильності матки, моніторингу функціонального стану біосистеми материнський організм– плацента–плід, що дозволяє вжити адекватні терапевтичні заходи, забезпечити зниження частоти ПП у 1,5 разу, перинатальної смертності у 2 рази.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове вирішення наукового завдання, що виражається в удосконаленні оцінки та корекції активності матки при загрозі ПП.

1. Провідними факторами ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності, є вік першородячих до 18 років, сімейне неблагополуччя, надмірна фізична і розумова робота, перенесені дитячі інфекційні захворювання, порушення менструального циклу, запальні захворювання геніталій, штучні аборти, самовільні викидні, ПП в анамнезі.

2. Найбільш розповсюдженою аномалією активності матки при загрозі ПП є ДМЦ і/або КДС на тлі підвищеного базального тонусу матки (60%). Ступінь її тяжкості можна визначити на основі якісних і кількісних показників скоротливої активності, контрактильних змін нижнього маткового сегмента, тонусу матки.

3. Патологічно висока активність матки у пренатальному періоді обумовлює розлади матково–плацентарно–плодового кровоплину, збільшення показників судинної резистентності в маткових артеріях (на 19%) і в артерії пуповини (на 45%).

4. Чутливими індикаторами функціонального стану системи материнський організм–плацента–плід при загрозі ПП є наступні біопараметри: тип варіабельності ЧСС, ГРА, ЕДР, ІДР плода, показники судинного опору в маткових артеріях та артерії пуповини.

5. Поєднане здійснення електрорелаксації матки з довенним введенням інстенону і сульфату магнію, а при недостатній ефективності терапії використання селективного ₂–адреноміметика гініпрала, магвіта В₆, інстенона і риб’ячого жиру, забезпечує ефективне гальмування активності матки, нормалізацію гомеостазу функціональної системи материнський організм–плід при загрозі ПП.

6. Здійснення моніторингу контрактильної активності матки і основних параметрів біофізичного профілю фетоплацентарної системи при загрозі ПП дозволяє вжити адекватні терапевтичні заходи, забезпечити ефективне пролонгування вагітності (КПВ – 96,7%).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. З метою прогнозування ПП і своєчасного проведення лікувально–профілактичних заходів слід визначати середньостатестичну вірогідність недоношування вагітності.

2. При оцінці ступеня тяжкості патологічно високої активності матки в пренатальному періоді й ефективності терапії загрози ПП слід враховувати показники скоротливої активності матки, контрактильну зміну товщини нижнього маткового сегмента, тонусу матки, матково–плацентарно–плодового кровоплину, біофізичного профілю плода.

3. Лікування загрози ПП повинно бути диференційовано спрямованим. При підвищенні контрактильності на тлі НМЦ і нормотонусі матки терапію слід починати з електрорелаксації матки синусоїдальним струмом 1–2 мА, частотою 100 Гц, протягом 30 хв один раз на добу в поєднанні з активатором метаболізму інстеноном (довенно краплинно 2 мл з 200 мл 5% глюкози) та магній сульфатом (довенно краплинно 5 мл з 200 мл фізіологічного розчину) з наступним продовженням терапії магвітом В₆ (всередину по 1 табл. 3 рази на добу), інстеноном (по 1 табл. 2 рази на добу) та призначенням риб’ячого жиру (всередину 1 ч.л. 2 рази на добу) з вмістом йоду (30–40 мкг у 1 чайній ложці).

У випадку розвитку аномалії активності матки по типу ДМЦ і/або КДС на тлі підвищеного базального тонусу матки електрорелаксацію матки слід проводити в поєднанні з селективним ₂–адреноміметиком гініпралом (5 мкг на 200 мл 5% глюкози довенно з 5–6 кр/хв) на тлі інстенону та вказаних вище середників, що і при першому варіанті.

4. Кінцеву оцінку результатів проведеної терапії загрози ПП слід проводити на основі визначення коефіцієнта продовження вагітності (КПВ), запропоновано по Н.Omer et al. (1986). Останній вираховується наступним чином: число днів, що минули після початку лікування до настання пологів, ділиться на число днів, що минули між початком терапії і очікуваним днем пологів, одержана величина множиться на 100.

Публікації автора:

1. Маляр В.В. Клініко–функціональна характеристика спонтанної активності матки у жінок із загрозою переривання вагітності // Науковий вісник УжНУ, серія "Медицина". 2000. Вип. 11. С. 279–281.

2. Адамчук В.С., Пацкань І.І., Дрозд І.В., Скоропад Г.Б., Тюшко М.І., Мороз Е.Й., Маляр В.В. Соціальні і медичні аспекти пізніх абортів // Науковий вісник УжНУ, серія “Медицина”. – 2002. – Вип. 18. – С. 197–199. (Обрав напрямок дослідження, провів збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів).

3. Маляр В.В. Репродуктивне здоров’я у жінок з недоношуванням вагітності в умовах природного дефіциту йоду // Вісник наукових досліджень. – 2003. – №3. – С. 87– 88.

4. Маляр В.В. Порівняльні аспекти репродуктивної функції у жінок із передчасними пологами та пологами в строк // Науковий вісник УжНУ, серія "Медицина". 2004. Вип. 23. С. 178–180.

5. Ломага Ю.Ю., Маляр В.В., Цмур О.В. Визначення стану перинатального ризику у жінок із внутрішньоматковою загибелю плода та самовільними викиднями в анамнезі при невиношуванні в умовах природного дефіциту йоду // Вісник наукових досліджень. – 2003. – №3. С. 111–112. (Провів аналіз і узагальнення результатів, підготував статтю до друку).

6. Маляр В.В. Матково–фетоплацентарний кровотік, біофізичний стан плода при загрозі передчасних пологів // Вісник наукових досліджень. – 2005. – №2. С. 49–51 .

7. Маляр В.В. Розвиток фетоплацентарної недостатності при загрозливих передчасних пологах // Науковий вісник УжНУ, серія "Медицина" . 2005. Вип. 24. С. 169–171.

8. Маляр В.В. Немедикаментозна профілактика перинатальних ускладнень в комплексній терапії недоношування // Збірник наукових праць Асоціації акушерів–гінекологів України. К.: Інтермед, 2003. С. 186–190.

9. Маляр В.В. Діагностика функціонального стану плода у вагітних із загрозою передчасних пологів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів–гінекологів України. К.: Інтермед, 2004. С. 563–566.

10. Маляр В.В. Диференційований підхід до терапії загрозливих передчасних пологів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів–гінекологів України. К.: Інтермед, 2005. С. 278–282.