Анотація до роботи:

Чека Н.Е. Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з кломіфен-резистентними формами синдрому полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, м. Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено питанням реабілітації репродуктивної функції у жінок з безплідністю при кломіфен-резистентних формах СПКЯ. На підставі вивчення клінічних, ехографічних, відеоскопічних, гормональних, імунологічних, оваріальних гістоструктурних особливостей розроблена схема патогенезу порушень гомеостазу в імуноендокринній системі та ановуляції при СПКЯ. Запропонована комплексна схема реабілітація пацієнток після ендохірургічної стимуляції овуляції з включенням імунокорекції шляхом плазмаферезу. Доведено позитивний вплив включення плазмаферезу до комплексної схеми післяопераційної реабілітації на відновлення гормонального та імунного гомеостазу й репродуктивної функції при СПКЯ. Основні результати праці знайшли клінічне впровадження при відновленні репродуктивної функції у безплідних пацієнток з СПКЯ.

У роботі представлене нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології – підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток з кломіфен-резистентними формами СПКЯ після ендохірургічної стимуляції овуляції. На основі вивчення імуноендокринного статусу пацієнток з СПКЯ удосконалена схема комплексної реабілітації після ендохірургічної стимуляції овуляції шляхом включення еферентного методу імунокорекції – плазмаферезу, що дозволило підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції.

1. СПКЯ зустрічається серед 60,7 % пацієнток, прооперованих з приводу безплідності лапароскопічним доступом, і характеризується ановуляторною безплідністю, що формується на тлі: гіперандрогенних пухлиноподібних процесів у яєчниках (полікістозу, стромального текоматозу, гіперплазії текатканини), двостороннього збільшення яєчників з підвищенням їхнього об’єму в 3,06 (p<0,001) і яєчниково-маткового індексу в 3,11 рази (p<0,001), гіперандрогенії з підвищенням гірсутного числа в 2,37 рази (p<0,001).

2. Ановуляторна безплідність при кломіфен-резистентних формах СПКЯ пов’язана з ендокринним дисбалансом, що проявляється гонадотропною дисфункцією зі збільшенням продукції ЛГ у 1,98 рази (р<0,001) на тлі збереження рівня секреції ФСГ, ТТГ і ПРЛ у межах фізіологічної норми; оваріальної гіперандрогенії з підвищенням рівня тестостерону в 2,05 (р<0,001), андростендіону – у 1,52 (р<0,001), 17–гідроксіпрогестерону – у 1,87 рази (р<0,001); а також підвищенням продукції інсуліну в 1,62 рази (р<0,001) на тлі зниження концентрації глюкози в периферичній крові в 1,14 рази (р<0,001), що приводить до збільшення співвідношення інсулін/глюкоза в 1,97 рази (р<0,001). Проведення ендохірургічної стимуляції овуляції з традиційним комплексом ранньої післяопераційної реабілітації не приводить до нормалізації ендокринного статусу.

3. Для кломіфен-резистентних форм СПКЯ характерна наявність імунної недостатності, що виявляється дисбалансом лейкоцитарного профілю крові з підвищенням кількості еозинофілів на 44,07 % (р<0,01), зниженням моноцитів – на 61,52 % (р<0,004) і вмісту Т-лімфоцитів на 9,28 % (р<0,001); дисбалансом у субпопуляційному складі Т-лімфоцитів зі зниженням CD4+ на 19,31 % (р<0,001), CD8+ – на 15,82 % (р<0,001), CD16+ – на 16,77 % (р<0,001), CD22+ – на 11,40 % (р<0,001), збільшенням CD25+ на 2,00 % (р<0,03) і збереженням імунорегуляторного індексу в межах норми; дисімуноглобулінемією зі зниженням рівня Ig G на 17,71 % (р<0,001) при одночасному підвищенні Ig А на 49,15 % (р<0,01), Ig М на 42,11 % (р<0,01) і збереженні змісту Ig Е в межах фізіологічної норми; дисбалансом у функціонуванні моноцитарно-макрофагальної системи з підвищенням ЦІК на 60,70 % (р<0,001) і зниженні секреції комплементу на 27,35 % (р<0,001); автоімунними процесами з підвищенням концентрацій антитіл до фосфоліпідів Ig G у 1,76 (р<0,001), Ig М – у 3,44 (р<0,001), антитіл до 2-ГП-1 – у 4,28 рази (р<0,001), а також підвищенням секреції ФНП- у 8,34 рази (р<0,001). Проведення ендохірургічної стимуляції овуляції з традиційним комплексом ранньої післяопераційної реабілітації не приводить до нормалізації імунного статусу.

4. Взаємозв'язок між ендокринним та імунним статусом у пацієнток із кломіфен-резистентними формами СПКЯ виявляється модулюючим впливом яєчникової гіперандрогенії переважно на клітинний імунітет, продукцію ЦІК і автоімунні процеси, а гіперсекреції ЛГ – переважно на синтез імуноглобулінів і комплементу. Найбільш виразні кореляційні взаємозв'язки існують між концентрацією в периферичній крові андростендіону і рівнем ЦІК (r=0,65, p<0,05), вмістом андростендіону і ФНП- (r=0,59, p<0,05).

5. Включення плазмаферезу до комплексу ранньої післяопераційної реабілітації поліпшує ендокринний статус пацієнток з СПКЯ після ендохірургічної стимуляції овуляції, що виявляється у вірогідно більшому зниженні порівняно з традиційною реабілітацією концентрації в периферичній крові рівня ЛГ у 1,27 (р<0,001), коефіцієнта співвідношення ЛГ/ФСГ – у 1,54 рази (р<0,001), 17a-гідроксіпрогестерону – у 1,24 рази (р<0,02). Використання в комплексній схемі реабілітації плазмаферезу приводить через місяць після операції до вірогідного зниження рівнів Т в 1,83 (р<0,001) і АС – у 1,30 рази (р<0,001) порівняно з вихідними показниками до операції; при традиційній схемі реабілітації вірогідного зниження рівнів цих гормонів не настає (р>0,05).

6. Застосування плазмаферезу в комплексі ранньої післяопераційної реабілітації пацієнток з СПКЯ приводить до вірогідної нормалізації в популяції лімфоцитів периферичної крові вмісту CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, концентрації Ig G, Ig А и Ig М, ЦІК, комплементу, антитіл Ig G до фосфоліпідів, а також до вірогідно більшого зниження вмісту антитіл Ig М до фосфоліпідів у 1,37 (р<0,002), антитіл до 2-глікопротеїну-1 у 1,64 (р<0,001) і рівня ФНП- у 1,94 (р<0,002) рази порівняно з традиційною схемою реабілітації.

7. Ендохірургічна стимуляція овуляції з курсом традиційної післяопераційної реабілітаційної терапії у кломіфен-резистентних пацієнток з СПКЯ, які страждають на безплідність, приводить до відновлення овуляторної функції у 81,25 % випадків, репродуктивної – у 53,66 %. Включення плазмаферезу до комплексу ранньої післяопераційної реабілітації підвищує ефективність відновлення овуляторної функції на 11,41 % (р<0,02) і репродуктивної – на 20,65 % (р<0,005).

Публікації автора:

1. Чайка А.В., Корнієнко С.М., Яковець Г.М., Чека Н.Е., Желєзна Г.О. Метод ендохірургічного лікування безплідності при синдромі полікістозних яєчників, ощадливий для функціонального резерву яєчників // Одеський медичний журнал. – 2001. – № 2 (64). – С. 24-25. (Проаналізувала матеріал, провела дискусію).

2. Чайка А.В., Корнієнко С.М., Чека Н.Е., Попова М.В. Ендохірургічне лікування безплідності у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) у поєднанні з хронічним сальпінгітом та спайковим процесом у малому тазі // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (26) додаток. – С.158-161. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела статистичну обробку та дискусію).

3. Чека Н.Е. Иммуноэндокринный статус пациенток с СПКЯ // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 4 (20). – С. 108-113.

4. Чека Н.Э., Чайка А.В., Носенко Е.Н. Клинико-инструментальные особенности кломифен-резистентных форм СПКЯ // Медико-социальные проблемы семьи. – 2004. – Т. 9, № 4. – С. 48-54. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обґрунтувала висновки).

5. Чека Н.Е. Плазмаферез в коррекции иммуноэндокринного и репродуктивного статуса пациенток с СПКЯ // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 1 (21). – С. 119-124.

6. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Туреев А.Н., Сусликова Л.В., Чека Н.Э. Опыт работы отделения эндохирургической гинекологии Донецкого регионального центра по охране материнства и детства // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекології України. – К.: Інтермед, 2004. – С. 316-320. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу).

7. Деклараційний патент на винахід № 68091 А Україна, МПК 7: А61В17/42. Спосіб лікування безпліддя при пухлиноподібних захворюваннях яєчників / Чайка В.К., Носенко О.М, Чека Н.Е., Чайка А.В., Місуна Г.Д. Заявка № 2003098837 від 29.09.03. Опубл.: Промислова власність. – 15.07.04. – № 7 (Підібрала аналог та прототип, прийняла участь у розробці способу).

8. Чайка А.В., Носенко Е.Н., Яковец А.М., Корниенко С.М., Чека Н.Э., Железная А.А. Лапароскопическое лечение синдрома поликистозных яичников // Эндоскопия в диагностике, лечении и мониторинге женских болезней / Под ред. акад. В.И. Кулакова, Л.В.Адамян. – Москва: Пантори, 2000. – С. 167-169. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

9. Chaika A.V., Nosenko O.M., Kornienko S., Checa N. Premature fading of ovarian function syndrome after laparoscopic ovary resection and cyst enucleation with monopolar electrocoagulation // European journal of Obstetrics & Gynecology and reproductive biology. – 2000, July. – Vol. 91, suppl.1. – S 9. (Підібрала та проаналізувала матеріал).

10. Chaika A.V., Yakovetc A.M., Kornienko S.M., Checa N.E., Zeleznaya A.A. Operative laparoscopy in treatment of patients with polycystic ovary syndrome (PCOS) //Book of abstracts of XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. – Washington D.C., 2000. – P1.11.04. – P. 115. (Підібрала та проаналізувала матеріал).

11. Чека Н.Е. Імунокорекція після ендохірургічної стимуляції овуляції у безплідних жінок з СПКЯ // Матеріали IV Всеукраїнської конференції з гінекологічної ендоскопії 26-28 вересня 2003 р. – Одеса, Україна, 2003 р. – С. 32.

12. Чека Н.Э. Иммунокоррекция в лечении бесплодия у кломифен-резистентных женщин с СПКЯ // The event of the year in gynecology and obstetrics: book of abstracts. – Saint-Petersburg, 2004. – P. 55.