Аналіз літературних даних показав, що багаторічні дослідження багатьох фахівців дотепер не дозволили повною мірою вивчити проблему спортивного відбору з експериментальних і теоретичних позицій. Принципи і положення відбору повинні будуватись з урахуванням природжених якостей і здібностей, динаміки спортивної майстерності, рівня розвитку і темпів приросту спеціальних фізичних якостей та інших чинників. У багатьох видах спорту, і зокрема у фехтуванні, відсутня обґрунтована система специфічних тестів і критеріїв, придатних для виявлення перспективних спортсменів, визначення їх схильності до виконання навантажень різної спрямованості, та система оцінки рухових можливостей спортсменів, що зумовило актуальність дисертаційної роботи. Аналіз спеціальної літератури, експертне опитування (Кконк=0,82) спортсменів і тренерів дозволили виділити інформативні критерії відбору у фехтуванні: педагогічні, психофізіологічні, функціональні й морфологічні.
Кореляційний аналіз свідчить про взаємозв'язок виділених критеріїв зі спортивним результатом фехтувальників: педагогічних (r=0,72), психофізіологічних (r=0,71), функціональних (r=0,65), морфологічних (r=0,53) і підтверджує їхню інформативність. Виділені інформативні критерії відбору мають різну значущість на етапах багаторічної підготовки. Так, для етапу попередньої базової підготовки найбільш значущими є показники, що характеризують загальну фізичну підготовленість (Кз=4,3), психофізіологічні особливості (Кз=2,7), морфологічні показники (Кз=1,6). Для етапу спеціалізованої базової підготовки – показники, що характеризують спеціальну фізичну підготовленість (Кз=3,2), психофізіологічні особливості (Кз=2,2), показники, що характеризують загальну фізичну підготовленість (Кз=2,1) і морфологічні показники (Кз=1,4). Для етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей найбільш значущими є показники, що характеризують психофізіологічні особливості (Кз=3,2), спеціальну фізичну підготовленість (Кз=2,9) і динаміку становлення спортивної майстерності, темпи приросту спортивних результатів (Кз=2,1). Для заключного етапу збереження досягнень – показники, що характеризують спеціальну фізичну підготовленість (Кз=3,4), функціональні показники (Кз=3,1) і темпи приросту спортивної майстерності (Кз=2,5). У ході досліджень для кожного етапу багаторічної підготовки з урахуванням віку, статі і виду зброї отримано нормативні значення досліджуваних показників відбору. Порівняльний аналіз даних показав, що на етапі попередньої базової підготовки відбір фехтувальників доцільно проводити з урахуванням вікової динаміки: окремо для 12, 13 і 14-річних спортсменів. На наступних етапах багаторічного удосконалення оцінювати можливості спортсменів і проводити заходи щодо відбору необхідно з урахуванням статі і виду зброї: рапіри, шпаги, шаблі, про що свідчить вірогідність розходжень отриманих результатів за групами видів зброї.
На підставі отриманих даних розроблено й обґрунтовано комплексну систему оцінки рухових можливостей фехтувальників різного віку, статі, з урахуванням виду зброї й етапу багаторічної підготовки. Комплексна система оцінки дозволила охарактеризувати рухові можливості фехтувальників за блоками показників: педагогічними, психофізіологічними, морфологічними, функціональними з подальшою інтегрованою оцінкою; розробити нормативні величини, що дозволяють оцінювати спортсменів диференційовано відповідно до віку, статі, спеціалізації й етапу багаторічної підготовки; визначити вагові коефіцієнти груп показників, підсумкову комплексну оцінку спортсмена; виявити слабкі сторони підготовленості; вибрати варіант тренування чи його корекції, оптимальний для даного спортсмена. Запропонована комплексна система оцінки рухових можливостей спортсмена дозволила припускатися мінімальних помилок проведення заходів щодо відбору і прогнозування перспективності фехтувальників на різних етапах багаторічної підготовки. Вона вміщує три етапи:
- результати тестів, показані фехтувальниками переводяться на підставі розроблених диференційованих оціночних шкал у бали; - у результаті підсумовування набраних оцінок за всіма тестами визначається інтегральна оцінка за блоками показників з урахуванням вагового коефіцієнта, що дозволяє зрівноважити кількість тестів: Ку=1/Х; формування підсумкової комплексної оцінки (індексу перспективності – ІП) спортсмена з наступною підготовкою висновку і рекомендацій з орієнтації та корекції тренувального процесу: ІП = Кз1S1/Ку1 + Кз2S2/Ку2 + Кз3S3/Ку3+ Кз4S4/Ку4; - для комплексної оцінки рухових можливостей спортсменів було запропоновано градацію: 6 балів і вище – «перспективний», від 4 до 6 балів – «умовно перспективний», від 4 балів і нижче – «можливості спортсмена обмежені». 7. Співставлення результатів досліджень та індивідуальних висновків про рівень перспективності з фактичними спортивними результатами, показаними спортсменами через 1–4 роки, свідчать про інформативність і ефективність запропонованої комплексної системи оцінки рухових можливостей фехтувальників. 19 % й 60 % обстежених спортсменів, оцінених відповідно як «перспективні» й «умовно перспективні», що не демонстрували високих спортивних результатів на момент обстеження, через 1–4 роки були членами збірної команди України, чемпіонами й призерами змагань національного й міжнародного рівня, або, як мінімум, входили у вісімку найсильніших фехтувальників. 21 % спортсменів, які одержали оцінку «можливості обмежені», не демонстрували надалі високих спортивних досягнень або припинили активні заняття спортом. На підставі підсумкової комплексної оцінки були розроблені прогнози спортивних результатів обстежуваних спортсменів. 8. Впровадження результатів досліджень у практику підготовки юних спортсменів у дитячо-юнацьких спортивних школах м. Києва, а також апробування при відборі фехтувальників високого класу – членів юнацької й національної збірних команд України, дозволили виділити найбільш перспективних спортсменів, скоригувати й максимально індивідуалізувати тренувальний процес відповідно до особливостей фехтувальників і тим самим сприяли підвищенню ефективності змагальної діяльності, про що свідчать акти впровадження. Запропонована комплексна система оцінки рухових можливостей фехтувальників дозволила підвищити ефективність відбору спортсменів у збірні команди України, міста, ШВСМ, СДЮШОР з урахуванням віку, статі й виду зброї. Подальше дослідження припускає розробку системи оцінки рухових можливостей фехтувальників з урахуванням психологічних і біомеханічних критеріїв. |