Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


Мухтожова Мухаббат Зурішоєвна. Комплексна терапія плацентарної недостатності при гестозі : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2006.



Анотація до роботи:

Мухтожова М.З. Комплексна терапія плацентарної недостатності при гестозі.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет, 2005.

Дисертація присвячена актуальній проблемі сучасного акушерства – підвищенню ефективності лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з гестозом.

Метою роботи було підвищення ефективності лікування плацентарної недостатності у вагітних з гестозом шляхом впровадження патогенетично обґрунтованого комплексу лікувально – профілактичних засобів з використанням озонотерапії.

Під спостереженням перебувало 120 вагітних, які знаходились в Одеському обласному пологовому будинку, терміном після 20 тижнів вагітності з ПН при прееклампсії легкого, середнього і важкого ступенів.

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлені порушення материнсько-плодових взаємовідносин, розвиток хронічної плацентарної недостатності, різке посилення реакцій вільнорадикального окислювання у клітинах.

Доведено, що при застосуванні лікувально-профілактичного комплексу з використанням озонотерапії відбувається поліпшення стану матері та плода, зменшення проявів плацентарної недостатності, а також покращення перебігу вагітності та пологів, зменшення перинатальних ускладнень.

У дисертації наведене нове вирішення проблеми корекції порушень ПК у вагітних з гестозом, що виявляється в розробці нового патогенетично обґрунтованого методу лікування із застосуванням озонотерапії.

1. Визначене достовірне наростання вмісту плацентарних гормонів зі збільшенням терміну вагітності (p < 0, 001), хоча ступінь наростання їхнього рівня при гестозі у 2,5 рази нижче ніж у вагітних контрольної групи і залежить від ступеня важкості прееклампсії.

2. За даними БПП та КТГ стан плоду корелює із ступеням тяжкості прееклампсії. При легкому ступені – добрий стан відмічено у 73,3% пацієнток, середньому ступені – у 50%, при тяжкому відмічався тільки задовільний стан плода.

3. Констатовано посилення ПОЛ із змінами в системі антиоксидантного захисту у вагітних з прееклампсією, яка ускладнилася плацентарної недостатністю. Підвищення показників ПОЛ не компенсовано адекватним зростом рівня антиоксидантного захисту: так ДК виріс на 69,7%, МДА на 93,3%, а GSH на 20,1 %.

4.Гістологічне дослідження у вагітних з гестозом показало значні гемодинамічні та інволютивно- дистрофічні порушення плацент. Зменшення маси корелює із ступеням тяжкості і достовірно відрізняється від показників в контрольній групі.

5. Аналіз показників ПОЛ при застосуванні озону в комплексному лікуванні вагітних з гестозом показав достовірне підвищення показників антиоксидантного захисту (GSH - 412,3±33,9 нкат/мл) при недостовірному підвищенні показників вільнорадикального окислювання (ДК- 47,3±3,6 мкмоль/л (р<0,01 р>0,05, в порівнянні з початковим і з контролем), МДА-6,3±0,6 мкмоль/л р<0,01 р>0,05, в порівнянні з початковим та контролем), що було теоретичним підґрунтям для застосування озону при гестозі.

6. Використання медичного озону в комплексному лікуванні супроводжувалося сприятливою динамікою показників активності ПК: достовірне підвищення рівня ПЛ (р<0,001) у порівнянні з вихідними даними, але нормалізація показників настала у 70 %, підвищення рівня естріолу (р<0,001) з нормалізацією у 80% пацієнток, рівень прогестерону підвищився у 70%. В групі порівняння на фоні стандартного лікування було відмічено підвищення рівня показників гормональної активності ПК, але результати були нижчі (р<0,001, р<0,05,) в порівнянні з групою вагітних, які отримували комплексне лікування з включенням озону та з контрольною групою.

7.Важливим показником ефективності лікування є ступінь порушення внутрішньоутробного росту плоду, основним критерієм якого є оцінка ваги тіла ново родженого. Середні показники для всіх новонароджених основної групи були більше, ніж у групі порівняння: вага тіла 3600,0 ± 250,0г., зріст 50,2 ± 2,25см (p<0,001). У групі порівняння ці показники були вірогідно нижче: 2900,0 ± 270,0г., зріст 46,5 ± 2,4см (p<0,05), чим у контрольній і основній групах.

Публікації автора:

1. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З. Комплексна терапія фетоплацентарної недостатності при гестозі // Одеський мед.журнал.- 2004.- №1.- с.98-102.

2. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З. Показатели перекисного окисления липидов у беременных с гестозом на фоне озонотерапии //Вестник физиотерапии и курортологии.-2004.-№5.-с.29-30.

3. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З. Патофізіологічне обгрунтовання застосування озону при пізніх гестозах // Вісник наукових досліджень.-2005.- №1.-с.138-139.

4. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З. Показники фетоплацентарного комплексу у вагітних із плацентарною недостатністю при гестозі на фоні озонотерапії // Вісник наукових досліджень.-2005.- №2.-с.31-33.

5. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З. Озонотерапія в комплексному лікуванні фетоплацентарної недостатності при гестозі // Збірник наукових праць.-2005.- с.309-312.

6. Нагорна В.Ф., Мухтожова М.З.Морфологічні властивості плаценти при гестозі на фоні комплексної терапії з включенням медичного озону // Одеський мед.журнал.- 2005.- №6.с.53-55.