Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Шкірні та венеричні хвороби


634. Романенко Кирило Всеволодович. Комплексне імуномодулююче та геліомедикаментозне лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу: дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / АМН України; Інститут дерматології та венерології. - Х., 2004. : табл.



Анотація до роботи:

Романенко К.В. Комплексне імуномодулююче та геліомедикаментозне лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу. – Рукопис.

Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.10.20 – шкірні та венеричні хвороби – Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2004.

В дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в розробці комплексного методу лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з використанням протефлазиду, УФО з вітчизняним зовнішнім фотосенсибілізатором – суспензією галобактерій, спрямованого на зниження тривалості й частоти рецидивів з урахуванням виявлених цитогенетичних, імунологічних, біохімічних та морфологічних порушень та їх корекції. Вперше вивчено рівень нестабільності генетичного апарату Т-лімфоцитів периферичної крові хворих і динаміку імуноцитогенетичних показників. Порушення хромосом відзначено в 72,5%: збільшену середню частоту клітин з аберацією хромосом, зменшене середнє число асоціюючих акроцентричних хромосом на клітину і зрослу кількість активованих Т-лімфоцитів без або з двома акроцентриками. Показано розвиток Т-клітинного імунодефіциту с вірогідним зменшенням числа клітин с фенотипами СД3+, СД4+, СД8+, показників функціональної активності Т-лімфоцитів – РБТЛ з ФГА і Кон А. Вперше встановлено, що зниження активності тимідинфосфорилази в крові та шкірі може служити маркером інтенсивності проліферації епідермоцитів, а підвищення активності аденозиндезамінази – стану клітинного імунітету.

Розроблено комплексний метод лікування хворих, здатний забезпечувати виражений клінічний ефект у 92,2%.

В дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в розробці комплексного методу лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу з використанням метотрексату, імуномодулятора протефлазиду, УФО з вітчизняним зовнішнім фотосенсибілізатором – суспензією галобактерій, спрямованого на зниження тривалості й частоти рецидивів з урахуванням виявлених цитогенетичних, імунологічних, біохімічних і морфологічних порушень та їх корекції.

1. Вивчено рівень нестабільності генетичного апарату Т-лімфоцитів периферичної крові хворих на велико-бляшковий псоріаз і динаміку імуноцитогенетичних показників. Із загальної кількості вивчених метафаз (3293) порушення хромосом відзначено в 72,5%: збільшилася середня частота клітин з аберацією хромосом (2,40±0,23% на 100 метафаз; в контролі 1,47±0,14%; р<0,05), зменшилося середнє число асоційованих акроцентричних хромосом на клітину (3,2±0,16 і 3,8±0,12 відповідно; р<0,05) і зросла кількість активованих Т-лімфоцитів без або з двома асоційованими акроцентричними хромосомами (37,8±2,3 і 29,6±1,9%; р<0,01); відповідно зменшилася частка неактивних лімфоцитів з числом асоційованих акроцентричних хромосом від 3 до 10 (62,2±3,9 і 70,4±3,3%; р<0,01).

2. Показано, що у хворих на велико-бляшковий псоріаз розвивається Т-клітинний імунодефіцит, виражений вірогідним зменшенням числа клітин з фенотипами СД3+ (0,70±0,003х109/л), СД4+ (0,38±0,002х109/л), СД8+ (0,33±0,002х109/л) і СД4+/СД8+ (1,14±0,04), показників функціональної активності Т-лімфоцитів – РБТЛ з ФГА (56,4±3,9%) і Кон А (32,8±3,3%) за нормального вмісту В-лімфоцитів – СД22+ (0,34±0,003х109/л) та показників гуморального імунітету – IgA (1,71±0,08г/л), IgM (1,38±0,07г/л) та IgG (14,8±1,5г/л), але за високої концентрації ЦІК (104,6±5,8 од. опт. густини).

3. Встановлено, що зниження активності тимідинфосфорилази (катаболічного ізоферменту метаболізму тимідину – піримідинового попередника ДНК) в гомогенатах біоптатів ураженої шкіри (1,878±0,619 ум. од., в контролі – 3,360±0,361; р<0,05) і сироватці крові (0,855±0,153 ум. од., в контролі – 1,440±0,006; р<0,05) може служити маркером інтенсивності проліферації епідермоцитів при велико-бляшковому псоріазі, а підвищення активності аденозиндезамінази (ферменту метаболізму аденозину – пуринового попередника ДНК) у сироватці крові (3,517±0,412 нмоль/хв/мг, в контролі – 1,740±0,220; р<0,05) і в шкірі (12,989±2,742 нмоль/хв/мг і 7,615±0,873 відповідно; р<0,05) – маркером стану клітинного імунітету (зворотній корелятивний зв’язок).

4. Констатовано, що, незважаючи на клінічний регрес висипань, у дермі зберігаються залишкові, різного ступеня вираженості, дистрофічні зміни колагенових і нервових волокон, явища проліферативного ендоваскуліту та лімфо-гістіоцитарні інфільтрати, найбільш виражені у разі традиційного лікування (57,2 і 46,8%) в порівнянні з розробленим методом (24,3 і 25,6%), що може обумовити виникнення загострень і обгрунтовує доцільність підтримуючої та/або протирецидивної терапії.

5. Розроблено комплексний метод лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз, який включає метотрексат, флавоноїдний імуномодулятор протефлазид, УФО і вітчизняний зовнішній фотосенсибілізатор – суспензію галобактерій, здатний забезпечувати виражений клінічний ефект у 92,2% хворих при коротшій тривалості лікування в порівнянні з традиційною терапією (31,5±2,1 та 40,1±3,0 ліжко-днів відповідно), з тенденцією до нормалізації цитогенетичних, імунологічних і біохімічних показників. Упровадження його в практику охорони здоров’я дозволяє подовжити тривалість ремісії в 1,4 рази і знизити кількість найближчих і віддалених рецидивів на 22,9 і 35,9%.

Публікації автора:

1. Романенко К.В. Нейроморфология кожи больных крупно-бляшечным псориазом // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2002. – № 3-4 (5). – С. 142-145.

2. Романенко К.В. Комплексное гелиомедикаментозное лечение больных крупно-бляшечным псориазом с использованием отечественного наружного фотосенсибилизатора // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2003. – Т.12. – №1. – С. 54-56.

3. Романенко К.В. Динамічний поверхневий натяг крові та сечі у хворих на велико-бляшковий псоріаз // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. – 2003. – № 1-2 (6). – С. 72-79.

4. Свистунов І.В., Романенко К.В. Патоморфоз кожи больных распространенным крупно-бляшечным псориазом в процессе терапии метотрексатом и УФО с наружным фотосенсибилизатором // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2003. – №1 (8). – С. 5-7.

5. Пат. 58683А, Україна, 7 G01N33/50. – №2002065007. Спосіб оцінки активності псоріатичного процесу / В.М. Романенко, І.В. Свистунов, К.В. Романенко; Заявл. 18.06.2002; Опубл. 15.08.2003 // Бюл. №8. – С. 4.159.

6. Романенко В.Н., Баринова М.Э., Свистунов И.В., Якубенко Е.Д., Романенко К.В. Особенности экспрессии свободно-радикального окисления при псориазе на фоне действия нестероидных противовоспалительных препаратов // Дерматология. Косметология. Сексопатология. – 2000. – №1 (3). – С. 41-46.

7. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Баринова М.Э., Романенко К.В. Сульфидопептидные лейкотриены при псориазе: роль в регуляции воспалительной реакции кожи, значение для оценки лечения и прогноза // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2001. – №1. – С. 59-63.

8. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Романенко К.В. Клинико-анамнестическая характеристика псориаза у жителей Донбасса // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева. – 2001. – Том.I, №1. – С. 67-75.

9. Романенко К.В. Иммунопатогенез псориаза // Торсуєвські читання. Збірка науково-практичних робіт. Вип. 3. Донецьк, 2001. – С. 118-123.

10. Романенко К.В. Протефлазид в комплексном лечении больных крупно-бляшечным псориазом // Сб. работ научно-практич. конф. «Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии» 20 июня 2003 г., Одесса. – 2003. – С. 98-100.

11. Романенко К.В. Метаболиты оксида азота в сыворотке крови больных инфильтративно-бляшечным псориазом // Зб. робіт науково-практич. конф. “Актуальні питання дерматовенерології” присвяченої 100-річчю з дня народження професора М.О.Торсуєва, 13 грудня 2002 р., Донецьк. – 2002. – С. 36-37.

12. Кухнина Т.Н., Бакурова Е.М., Доколин Е.Н., Романенко К.В. Возрастные изменения активности тимидинфосфорилазы в организме здоровых людей и больных псориазом // Тези доповідей III Української конф. молодих вчених, присвяч. пам’яті акад. В.В. Фролькіса. – Київ, 2002. – С. 108.

13. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Романенко К.В. Значение ферментов метаболизма предшественников ДНК при псориазе // Тез. науч. работ VIII Всерос. съезда дерматовенерологов «Дерматология». – М., 2001. – Ч. 1. – С. 226-227.

14. Свистунов І.В., Баринова М.Е., Романенко К.В. Індивідуальний добір нестероїдних протизапальних препаратів при різних формах псоріазу // Тези доповідей VII Українського з’їзду дерматовенерологів – Київ, 7-9 вересня, 1999. – С. 43.

15. Свистунов И.В., Гридасова В.Д., Шевченко Р.Р., Романенко К.В. Использование фитомазей в лечении псориаза // Тези доповідей I Національного Конгресу дерматологів та косметологів, Донецьк, МЄДІНФО, 2-3 березня, 2000. – С. 39.

16. Свистунов И.В., Иванова И.П., Романенко К.В. Комбинированное применение скинкапа и псоркутана при псориатическом поражении кожи лица // Зб. “Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини”. Тези доповідей ІІ Національного Конгресу дерматологів. – Донецьк, 2001. – С. 95-96.

17. Тихоненко Ю.С., Кухнина Т.Н., Романенко К.В. Активность аденозиндезаминазы в норме и при псориазе // Матер. всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”. – Донецьк, 2002. – С. 216-217.