В дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в розробці комплексного методу лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз з втратою сезонності перебігу з використанням метотрексату, імуномодулятора протефлазиду, УФО з вітчизняним зовнішнім фотосенсибілізатором – суспензією галобактерій, спрямованого на зниження тривалості й частоти рецидивів з урахуванням виявлених цитогенетичних, імунологічних, біохімічних і морфологічних порушень та їх корекції. 1. Вивчено рівень нестабільності генетичного апарату Т-лімфоцитів периферичної крові хворих на велико-бляшковий псоріаз і динаміку імуноцитогенетичних показників. Із загальної кількості вивчених метафаз (3293) порушення хромосом відзначено в 72,5%: збільшилася середня частота клітин з аберацією хромосом (2,40±0,23% на 100 метафаз; в контролі 1,47±0,14%; р<0,05), зменшилося середнє число асоційованих акроцентричних хромосом на клітину (3,2±0,16 і 3,8±0,12 відповідно; р<0,05) і зросла кількість активованих Т-лімфоцитів без або з двома асоційованими акроцентричними хромосомами (37,8±2,3 і 29,6±1,9%; р<0,01); відповідно зменшилася частка неактивних лімфоцитів з числом асоційованих акроцентричних хромосом від 3 до 10 (62,2±3,9 і 70,4±3,3%; р<0,01). 2. Показано, що у хворих на велико-бляшковий псоріаз розвивається Т-клітинний імунодефіцит, виражений вірогідним зменшенням числа клітин з фенотипами СД3+ (0,70±0,003х109/л), СД4+ (0,38±0,002х109/л), СД8+ (0,33±0,002х109/л) і СД4+/СД8+ (1,14±0,04), показників функціональної активності Т-лімфоцитів – РБТЛ з ФГА (56,4±3,9%) і Кон А (32,8±3,3%) за нормального вмісту В-лімфоцитів – СД22+ (0,34±0,003х109/л) та показників гуморального імунітету – IgA (1,71±0,08г/л), IgM (1,38±0,07г/л) та IgG (14,8±1,5г/л), але за високої концентрації ЦІК (104,6±5,8 од. опт. густини). 3. Встановлено, що зниження активності тимідинфосфорилази (катаболічного ізоферменту метаболізму тимідину – піримідинового попередника ДНК) в гомогенатах біоптатів ураженої шкіри (1,878±0,619 ум. од., в контролі – 3,360±0,361; р<0,05) і сироватці крові (0,855±0,153 ум. од., в контролі – 1,440±0,006; р<0,05) може служити маркером інтенсивності проліферації епідермоцитів при велико-бляшковому псоріазі, а підвищення активності аденозиндезамінази (ферменту метаболізму аденозину – пуринового попередника ДНК) у сироватці крові (3,517±0,412 нмоль/хв/мг, в контролі – 1,740±0,220; р<0,05) і в шкірі (12,989±2,742 нмоль/хв/мг і 7,615±0,873 відповідно; р<0,05) – маркером стану клітинного імунітету (зворотній корелятивний зв’язок). 4. Констатовано, що, незважаючи на клінічний регрес висипань, у дермі зберігаються залишкові, різного ступеня вираженості, дистрофічні зміни колагенових і нервових волокон, явища проліферативного ендоваскуліту та лімфо-гістіоцитарні інфільтрати, найбільш виражені у разі традиційного лікування (57,2 і 46,8%) в порівнянні з розробленим методом (24,3 і 25,6%), що може обумовити виникнення загострень і обгрунтовує доцільність підтримуючої та/або протирецидивної терапії. 5. Розроблено комплексний метод лікування хворих на поширений велико-бляшковий псоріаз, який включає метотрексат, флавоноїдний імуномодулятор протефлазид, УФО і вітчизняний зовнішній фотосенсибілізатор – суспензію галобактерій, здатний забезпечувати виражений клінічний ефект у 92,2% хворих при коротшій тривалості лікування в порівнянні з традиційною терапією (31,5±2,1 та 40,1±3,0 ліжко-днів відповідно), з тенденцією до нормалізації цитогенетичних, імунологічних і біохімічних показників. Упровадження його в практику охорони здоров’я дозволяє подовжити тривалість ремісії в 1,4 рази і знизити кількість найближчих і віддалених рецидивів на 22,9 і 35,9%. |