Анотація до роботи:

Якубович Г.М. Комплексне лікування хворих на активні форми сифілісу з урахуванням метаболічних змін в клітинах імунної системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Київ, 2005 р.

Дисертація присвячена вивченню обмінних процесів на субклітинному рівні в клітинах імунної системи – лейкоцитах у хворих на активні форми сифілісу та розробці нових методів комплексної терапії із застосуванням нового вітчизняного препарату - флуренізид.

Вивчено концентрацію основних цитохімічних показників діяльності імунокомпетентних клітин, таких як РНК, глікогену, кислої та лужної фосфатаз. Досліджено імунологічні зміни у хворих на сифіліс та встановлено взаємозв’язок між цитохімічними показниками та напруженістю клітинного і гуморального імунітету у хворих на сифіліс.

Проводилось спостереження за 120 хворими на активні форми сифілісу, які лікувалися в стаціонарних умовах. Перша група хворих отримувала загальноприйняту антибіотико терапію, другій групі хворих додатково призначали флуренізид у таблетках по 0,15 г 4 рази на добу протягом курсу лікування і третій групі хворих додатково призначали флуренізид і флумексид місцево (2% суспензія флуренізиду у 30 % димексиді) на первинний афект.

Додаткове призначення флуренізиду призводило швидшого регресування клінічних проявів, нормалізування цитохімічних показників (РНК, глікоген та лужна фосфатаза) в лейкоцитах у хворих на активні форма сифілісу.

Запропонована нами нова схема поєднання антибіотиків із флуренізидом для загальної і місцевої терапії хворих на активні форми сифілісу дає можливість удосконалити лікування інфекції, прискорити клінічні та цитохімічні зміни, досягнути швидкої негативації серологічних реакцій, уникнути серорезистентності та рецидивів захворювання.

В дисертації дані теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової і практичної проблеми, яке полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на активні форми сифілісу шляхом розробки комплексного методу терапії із призначенням нового вітчизняного препарату флуренізиду та загальноприйнятої актибіотикотерапії для нормалізації цитохімічних змін в лейкоцитах периферичної крові, скорочення термінів негативації КСР, запобігання серорезистентності та рецидивів хвороби.

1. У хворих на активні форми сифілісу порушується імунологічний процес, що проявляється у зниженні загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3+-клітин) (в 1,3-1,5 рази) порівняно із здоровими особами. У хворих на активні форми сифілісу встановлено зменшення Т-лімфоцитів хелперів (CD4+-клітин) в 1,1-1,4 рази; кількість Т-лімфоцитів супресорів (CD8+-клітин) збільшується - в 1,04 рази при первинному сифілісі та в 1,06 рази при вторинному свіжому та в 1,12 рази при вторинному рецидивному сифілісі.

Концентрація Ig А зростає в 1,1-1,5 рази, Ig М – в 1,1-1,5 рази, Ig G – в 1,7-2 рази; показники кількості В-лімфоцитів (CD19+-клітин) збільшуються в 1,1 рази. Зменшуються величини КАСК (в 1,1-1,2 рази) та зростає рівень ЦІК в 1,6-2,1 рази.

2. Реакція організму хворих на активні форми сифілісу проявляється активацією імунної системи, що відображається у перебудові обмінних процесів в імунокомпетентних клітинах – лейкоцитах. Встановлено зростання концентрація РНК в 1,1-1,3 рази: при первинному сифілісі на 16%, при вторинному свіжому сифілісі на 14% і при вторинному рецидивному сифілісі на 28% порівняно із показниками у здорових осіб; підвищення концентрації глікогену на 15% при всіх формах активного сифілісу; концентрація кислої фосфатази коливається в межах норми; вміст лужної фосфатази підвищується у хворих на первинний сифіліс на 22%, у хворих на вторинний свіжий сифіліс на 26% і у хворих на вторинний рецидивний сифіліс на 30%.

3. Виявлено корелятивний зв’язок між активністю нуклеїнового обміну (РНК), глікогеном та активністю фосфатаз на всіх етапах розвитку патологічного процесу. Найбільш виражений взаємозв’язок спостерігається при вторинному свіжому сифілісі (від +0,6 до +0,8) . Між РНК та показниками клітинного і гуморального імунітету є прямі взаємозв’язки (від +0,2 до +0,9). Глікоген корелює із гуморальними факторами імунітету. Кисла фосфатаза має прямий середньої сили корелятивний зв’язок із показниками гуморального імунітету. Лужна фосфатаза та показники клітинного і гуморального імунітету мають різнохарактерний тісний взаємозв’язок.

4. Встановлено, що новий вітчизняний препарат флуренізид впливає на обмін речовин (РНК, глікоген, кисла та лужна фосфатази) на субклітинному рівні в елементах імунної системи – лейкоцитах. При додатковому призначенні флуренізиду у формі таблеток по 0,15 г 4 рази на добу протягом курсу антибіотикотерапії у хворих на активні форми сифілісу нормалізувалися підвищені концентрації РНК, глікогену та лужної фосфатази. Концентрація кислої фосфатази збільшувалась в 1,1 рази.

5. Призначення флуренізиду в комплексному лікуванні хворих на активні форми сифілісу зменшує час регресу сифілідів приблизно на 2 дні порівняно із загальноприйнятим лікуванням

6. Місцеве застосування флумексиду (2% суспензія флуренізиду в 30% димексиді) у поєднанні з внутрішньом’язовим введенням антибіотиків та перорального вживання флуренізиду у формі таблеток по 0,15 г зменшує час епітелізації ерозивного твердого шанкру на 2-3 дні та рубцювання виразкового шанкру на 5 днів.

7. Додаткове застосування флуренізиду зменшує час негативації КСР при первинному сифілісі на 42,8 дні, при вторинному свіжому сифілісі - на 67,4 дні і при вторинному рецидивному сифілісі - на 130,7 днів. У І-й та П-й групах хворих при первинному свіжому сифілісі повна негативація КСР наступала протягом 3-ох місяців. При вторинному свіжому сифілісі негативація у 100% хворих була протягом 1-го року. При вторинному рецидивному сифілісі протягом 12-и місяців у І-й групі хворих негативація КСР була у 86,5% хворих та у П-й групі хворих – у 98,08% пацієнтів.

8. Запропонована нами нова схема поєднання антибіотиків із флуренізидом у формі таблеток по 0,15 г для застосування per os і місцево 2% суспензії флуренізиду в 30% димексиді створює парадигму загальної і місцевої терапії хворих на активні форми сифілісу; доказує ефективність і безпечність.

Публікації автора:

1. Якубович Г.М. Зміна цитохімічних показників лейкоцитів у хворих з активними формами сифілісу// Дерматологія та венерологія. – 2001. - №1(11). – С.27-29.

2. Якубович Г.М. Флуренізид як новий імуномодулятор в лікуванні хворих на активні форми сифілісу// Дерматовен., косметологія, сексопатологія. – 1999. - №2. – С.120-122.

3. Якубович Г.М. Корекція цитохімічних змін в лейкоцитах периферичної крові під впливом флуренізиду в комплексному лікуванні хворих на активні форми сифілісу // Практична медицина. - №1 (том ІХ). – 2003. – С. 137 – 139.

4. Якубович Г.М. Кореляція між цитохімічними змінами в лейкоцитах периферичної крові та імунологічними показниками у хворих з активними формами сифілісу // Вісник наукових досліджень. - №2 (31). – 2003. – С. 42 – 43.

5. Якубович Г.М. Деякі особливості патогенезу сифілісу// Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. - №3(18). – С.78-81.

6. Застосування препарату “флуренізид” в комплексній терапії хворих на сифіліс: Інформаційний лист №214 // Якубович Г.М., Лабінський Р.В., Петрух Л.І. – Київ, 2002. – 2 с.

7. Лабінський Р.В., Якубович Г.М. Неспецифічні методи лікування хворих на сифіліс// Актуальні проблеми медицини, фармації та біології. – 2004. - №1 - С.21-26.

8. Якубович Г.М. Цитохімічні показники у хворих на сифіліс// Тези доп. VII Укр. з’їзду дерматовенерологів. – Київ. – 1999.- С. 108.

9. Якубович Г.М. Зміна напруженості клітинного імунітету у хворих на різні форми сифілісу// Актуальные вопросы дерматовенерологии. – Днепропетровск-Хмельницкий, 1997. - Вип.10. – С. 67.

10. Якубович Г.М. Зміна напруженості гуморального імунітету у хворих на різні форми сифілісу// Актуальные вопросы дерматовенерологии. – Днепропетровск-Хмельницкий, 1997. – Вип.10. - С. 68.

11. Якубович Г.М., Туркевич Ю.М. Застосування флуренізиду, як нового імуномодулятора // Актуальні питання дерматовенерології. – Дніпропетровськ, 1998. – Вип.11. – С.27 – 28.

12. Якубович Г.М., Лабінський Р.В. Корекція цитохімічних показників при лікуванні сифілітичної інфекції під впливом флуренізиду// Імунологія та алергологія. – 2001. - №4. – С.64-65.

13. Якубович Г.М. Взаємозв’язок між цитохімічними змінами в лейкоцитах периферичної крові та імунологічними показниками у хворих на сифіліс// Імунологія та алергологія. – 2002. - №3. – С. 38.

14. Якубович Г.М., Туркевич Ю.М. Результати застосування нового імуномодулюючого засобу флуренізиду в комплексній терапії у хворих на сифіліс// Мат. ювілейн. наук.-практичн. конфер. “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги” – Книга III. – Львів. – 1997. – С.164-165.

15. Якубович Г.М., Лабінський Р.В. Проблеми імунітету у хворих на сифіліс// Імунологія та алергологія. – 2005. - №3. – С. 81.