Анотація до роботи:

Герич. П.Р. Комплексне лікування хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням уролесану, темтусину-С та лісобакту. — Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27-пульмонологія. — Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної задачі сучасної пульмонології — підвищення ефективності і лікування хворих на бронхіальну астму шляхом застосування комплексного лікування — поєднання глюкокортикостероїдів і b₂-агоністів короткої дії з фармакологічними препаратами уролесан, темтусин-С та лісобакт.

Виявлено, що комплексне лікування призводить до вираженого впливу на активність запального процесу в бронхолегеневій системі, що знайшло своє відображення в зростанні рівня показників функції зовнішнього дихання, покращанні клінічного перебігу захворювання та підвищенні якості життя хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості.

Ключові слова: персистуюча бронхіальна астма середньої тяжкості, уролесан, темтусин-С та лісобакт, комплексна терапія.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної пульмонології — підвищення ефективності лікування хворих на БА середньої тяжкості шляхом застосування комплексного лікування — поєднання глюкокортикостероїдів і b₂-агоністів короткої дії з фармакологічними препаратами уролесан, темтусин-С та лісобакт.

1. Включення до складу комплексного лікування хворих на персистуючу БА середньої тяжкості уролесану, темтусину-С та лісобакту призводить до достовірно більш вираженої позитивної динаміки рівня показників, що характеризують бронхіальну прохідність (ОФВ₁, ПОШ, МОШ), а також достовірного зменшення гіперреактивності бронхів, особливо через 6 місяців лікування.

2. Використання уролесану, темтусину-С та лісобакту в комплексній терапії хворих на персистуючу БА середньої тяжкості сприяє послідовному зменшенню на етапах спостереження рівня МДА, ДК і метаболітів NO, що призводить до більш вираженого зниження процесів ліпопероксидації, покращання окисно-відновних і метаболічних процесів в ушкоджених структурах бронхолегеневого комплексу. Підвищений рівень метаболітів NO і продуктів ПОЛ в сироватці крові після завершення стаціонарного етапу лікування вказує на збереження активності запального процесу, що вимагає подовження терапії в амбулаторних умовах.

3. Поєднання уролесану, темтусину-С, лісобакту із глюкокортикостероїдами і b₂-агоністами короткої дії при лікуванні хворих на персистуючу БА середньої тяжкості дає змогу достовірно в більшій мірі зменшити вираженість ендогенної інтоксикації та рівня “гострофазових білків” запалення.

4. Застосування комплексної терапії — поєднання глюкокортикостероїдів і b₂-агоністів короткої дії з уролесаном, темтусином-С та лісобактом — призводить до більш вираженої позитивної динаміки клінічних проявів БА і зменшує в 2,2 рази необхідність в прийомі ₂-агоністів короткої дії по завершенню стаціонарного етапу лікування.

5. Комплексна терапія із включенням уролесану, темтусину-С та лісобакту впродовж 6 місяців дає змогу досягти повного контролю за перебігом БА у 83,6% хворих на персистуючу БА середньої тяжкості, що достовірно більше, ніж у разі використання лише глюкокортикостероїдів і b₂-агоністів короткої дії.

6. Застосування комплексної терапії у хворих на персистуючу БА середньої тяжкості уролесану, темтусину-С та лісобакту призводить на 18–20 день лікування до покращення критеріїв якості життя хворих, що проявляється підвищенням фізичної активності на 9,5%, зменшення ролі фізичних чинників на 25,4% та підвищення життєдіяльності на 6,4%.

7. Висока клінічна ефективність, відсутність побічних явищ дозволяють рекомендувати включення до складу комплексної терапії хворих на персистуючу БА середньої тяжкості препаратів уролесан, темтусин-С та лісобакт до широкого використання в пульмонологічних і загальнотерапевтичних стаціонарах, а також в амбулаторних умовах.

Публікації автора:

1. Герич П.Р. Сучасні погляди на патогенез та особливості перебігу бронхіальної астми // Галицький лікарський вісник. – 2003. - №3. – С. 112-116.

2. Герич П.Р. Уролесан у комплексному лікуванні неалергійної бронхіальної астми // Архів клінічної медицини. – 2003. - №2. – С. 56-58.

3. Герич П.Р. Застосування темтусину-С при лікуванні неалергійної бронхіальної астми помірного перебігу // Буковинський медичний вісник. – 2003. - №4. – С. 56-59.

4. Герич П.Р. Досвід застосування лісобакту у хворих на неалергійну бронхіальну астму // Український медичний альманах. – 2004. - №2. – С. 38-41.

5. Герич П.Р. Комплексне лікування персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості застосовуючи препарати уролесан, темтусин-С та лісобакт // Архів клінічної медицини. – 2004. - №2. – С. 38-41.

6. Герич П.Р. Можливості комп’ютерної спірографії для діагностики бронхіальної астми неалергійної форми // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Вісник Вінницького державного медичного університету. – №7 1/1, Січень, 2003. – 182 с.

7. Герич П.Р. Роль кисневого режиму організму у хворих з неалергійною бронхіальною астмою // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Вісник Вінницького державного медичного університету. – №8 (1), Квітень, 2004.- 143 с.