Малик Сергій Васильович. Комплексне лікування обтураційної жовтяниці з урахуванням реабілітаційних можливостей органів гепатопанкреатобіліарної зони (експериментально-клінічне дослідження) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.03 / Українська медична стоматологічна академія. — Полтава, 2006. — 324арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 289-324.
Анотація до роботи:
Малик С.В. Комплексне лікування обтураційної жовтяниці з урахуванням реабілітаційних можливостей органів гепатопанкреатобіліарної зони (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Інститут хірургії і трансплантології АМН України. – Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі покращення результатів лікування обтураційної жовтяниці шляхом розробки оптимальної патогенетично обгрунтованої комплексної тактики обстеження та лікування. В роботі відтворено теоретичні та практичні клініко-експериментальні результати досліджень в розробці питань діагностики та комплексного лікування обтураційної жовтяниці із застосуванням удосконалених хірургічних методик з урахуванням функціональних змін та морфологічних аспектів, зокрема, з боку інтрамурального нервового апарату. Проведено вивчення стану інтрамурального нервового апарату органів гепатопанкреатобіліарної зони при обтураційній жовтяниці та її усуненні. Вивчено стан змін ферментів ключових ланок обміну. Проведено і обгрунтовано порівняльну оцінку результатів лікування хворих дослідної та порівняльної груп. Розроблено і впроваджено спосіб холецистектомії, спосіб хірургічного лікування холедохолітіазу. Розроблено програму комплексного обстеження та лікування хворих з обтураційною жовтяницею непухлинного походження.
Дисертаційна робота містить новий підхід до розв’язання наукової проблеми, яка передбачає покращення результатів лікування обтураційної жовтяниці шляхом розробки оптимальної патогенетично обгрунтованої комплексної тактики обстеження та лікування із застосуванням удосконалених хірургічних методик з урахуванням функціональних змін та морфологічних аспектів, зокрема, з боку інтрамурального нервового апарату.
Обтураційна жовтяниця, як ускладнення холелітіазу та запальних захворювань органів ГПБЗ супроводжується системними порушеннями ключових ланок білкового, ліпідного, пігментного, вуглеводного обміну, значними морфологічними змінами в тканині печінки, які проявляються дистрофією, гепатитом, холангітом, з подальшим розвитком печінково-ниркової та поліорганної недостатності, а також фіброзно-циротичних змін при тривалості більше 14 діб.
При обтураційній жовтяниці непухлинного походження на фоні запального процесу в жовчному міхуреві та протоках поруч зі значними функціональними та морфологічними порушеннями в печінці, магістральних жовчних шляхах та підшлунковій залозі послідовно виникають зміни в інтрамуральному нервовому апараті в залежності від тривалості запального процесу та холестазу, які відбуваються за послідовними фазами: реактивною (до 7 діб), дистрофічною (до 14 діб) та дегенеративно-некротичною (більше 14 діб). З усуненням холестазу зявляються ознаки регенерації елементів інтрамурального нервового апарату в реактивній та дистрофічній фазах, спостерігається поступове відновлення функціонального та морфологічного стану.
За даними багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу найбільш вагомими факторами, які визначають результати лікування, є вік хворих (r=0,71, D=50,4%), тривалість жовтяниці (r=0,88, D=77,4%), час від початку захворювання до госпіталізації (r=0,46, D=21,1%), адекватний вибір методу обстеження (r=0,68, D=46,2%) та визначений обсяг передопераційної підготовки (r=0,75, D=56,2%), вибір хірургічної тактики (r=0,76, D=57,7%), наявність супутніх захворювань (r=0,54, D=29,1%), післяопераційних ускладнень (r=0,42, D=17,6%), перебіг післяопераційного періоду (r=0,79, D=62,4%).
При обтураційній жовтяниці тривалістю більше 14 діб, у хворих віком старше 60 років тривалістю від 7 діб, у хворих старше 75 років тривалістю до 7 діб, з наявністю супутніх захворювань в стадіях суб- та декомпенсації з показниками загального білірубіну250 мкмоль/л, ЛФ1000 нмоль/сл, g-ГТП1600 нмоль/сл, МДГ3,5 мкмоль/сл, ТК80 мкмоль/годл, СДГ0,06 ммоль/годл, -ліпопротеїдів1 г/л необхідне двоетапне лікування зі своєчасною динамічною інтерпретацією функціонально-морфологічних показників (r=0,66, D=43,6%) та визначенням проміжку часу до другого етапу втручання (r=0,48, D=23,04%).
Дотримання активної лікувальної тактики при обтураційній жовтяниці з проведенням декомпресії жовчних шляхів у найкоротші строки з моменту госпіталізації запобігає подальшим фазним змінам інтрамурального нервового апарату та пов’язаним з ними функціонально-морфологічними порушеннями. Хірургічне лікування з застосуванням фармакологічної блокади печінкового сплетіння є патогенетично зумовленим впливом на інтрамуральний нервовий апарат органів ГПБЗ, завдяки чому досягається зниження патологічної нервової імпульсації і значно підвищується ефективність втручань (r=0,72, D=51,8%).
При обтураційній жовтяниці, викликаній одиночними конкрементами загального жовчного протоку без ознак холангіту, при відсутності патологічних змін з боку великого сосочка дванадцятипалої кишки, обсяг оперативного лікування повинен заключатися у проведенні лапароскопічної холецистектомії та лапароскопічної холедохолітотомії з метою збереження функції ВСДК.
При наявності стенозуючого папіліту, вклиненні защемленого конкременту з явищами холангіту доцільне застосування ендоскопічної папілосфінктеротомії для декомпресії жовчних шляхів та лапароскопічної холецистектомії з інтервалом в 2-3 доби як другого етапу операції.
Застосування препарату діаліпон з гепатопротективною та нейротрофічною дією на основі -тіоктової кислоти у хворих з обтураційною жовтяницею сприяє швидшому відновленню функціонально-морфологічного стану печінки та покращенню результатів лікування.
Програма комплексного обстеження та лікування хворих з обтураційною жовтяницею, що включає патогенетично обгрунтований обсяг передопераційної підготовки, вибір раціональної хірургічної тактики та ведення післяопераційного періоду, сприяє зниженню кількості післяопераційних ускладнень (з 21,2 до 8,1%, P<0,05), летальності (з 12,1 до 4,1%, P<0,05), середнього ліжко-дня (з 18,3 до 10,9%, P<0,05).
Публікації автора:
Малик С.В. Оцінка змін рівня білірубіну крові при хірургічному лікуванні обтураційної жовтяниці // Актуал.пробл.сучас.медицини. – 2003. – №2. – С.52 – 55.
Малик С.В. Диспротеінемія при обтураційній жовтяниці як ознака стану функціонального порушення печінки // Хірургія України. – 2003. – №3. – С.100 – 103.
Малик С.В. Ферментний спектр периферичної крові при обтураційній жовтяниці у хворих похилого та старечого віку // Проблеми екології та медицини. – 2003. – №3–4. – С.41 – 44.
Шевченко В.С., Малик С.В., Федорина Е.О. Актуальні проблеми профілактики, діагностики та комплексного лікування гнійно-запальних ускладнень // Клін.хірургія. – 2003. – №4–5. – С.39 – 40.
Малик С.В. Прогнозування та профілактика післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у хворих з обтураційною жовтяницею // Клін.хірургія. – 2003. – №11. – С.54 –55.
Малик С.В. Особливості взаємозв’язку цитолітичного та холестатичного синдромів при обтураційній жовтяниці // Укр.мед.альманах. – 2004. – №1. – С.111 – 113.
Малик С.В. Ферментний спектр периферичної крові при обтураційній жовтяниці в експерименті // Актуал.пробл.сучас.медицини. – 2004. – №1. – С.6 – 9.
Малик С.В. Особливості змін інтрамурального нервового апарату при обтураційній жовтяниці (клініко-морфологічне дослідження) // Укр.морфолог.альманах. – 2004. – №1. – С.54 – 58.
Малик С.В. Шляхи поліпшення хірургічного лікування обтураційної жовтяниці, обумовленої холедохолітіазом // Актуал.пробл.сучас.медицини. – 2004. – №2. – С.64 – 66.
Малик С.В. Оцінка пігментсинтетичної функції печінки при експериментальній обтураційній жовтяниці // Запорож.мед.журн. – 2004. – №2. – С.18 – 21.
Малик С.В. Диспротеінемія при обтураційній жовтяниці в експерименті // Пробл.екології та медицини. – 2004. – №1–2. – С.26 – 28.
Малик С.В. Стан ліпідного обміну у хворих з обтураційною жовтяницею // Запорож.мед.журн. – 2004. – №3. – С.63 – 65.
Малик С.В. Значення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини в діагностиці жовчнокам’яної хвороби та її ускладнень // Харківська хірургічна школа. – 2004. –№3. – С.28 – 30.
Малик С.В. Діагностична оцінка порушень обміну ліпідів при обтураційній жовтяниці в експерименті // Эксперимент. и клин.медицина. – 2004. – №3. – С.302 – 305.
Малик С.В. Зміни вуглеводного метаболізму при обтураційній жовтяниці в експерименті // Хірургія України. – 2004. – №4. – С.70 – 72.
Малик С.В. Ведення післяопераційного періоду у хворих з обтураційною жовтяницею непухлинного походження // Вісн.пробл.біології і медицини. – 2005. – №2. – С.79 – 84.
Малик С.В. Клінічна оцінка порушень гемостазу у хворих з обтураційною жовтяницею різного генезу // Актуал.пробл.сучас.медицини. – 2005. –№4. – С.35 – 37.
Малик С.В. Стан нейроморфологічних змін при обтураційній жовтяниці в експерименті // Актуал.пробл.сучас.медицини. – 2006. –№1–2. – С.374– 377.
Патент № 69892 А Україна, МПК А 61В17/00. Спосіб хірургічного лікування холедохолітіазу / М.Ю.Ничитайло, С.В.Малик (Україна). – Заявлено 12.12.03; Опубл. 15.09.04 // Бюл. №9.
Патент № 69893 А Україна, МПК А 61В17/00. Спосіб холецистектомії / В.С.Шевченко, С.В.Малик (Україна). – Заявлено 12.12.03; Опубл. 15.09.04 // Бюл. №9.
Малик С.В. Значення деяких методів діагностики обтураційної жовтяниці // Всеукр.конф.з міжнарод.участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. – Запоріжжя, 2001. – С.98 – 99.
Малик С.В. Стан активності деяких ферментів периферичної крові при обтураційній жовтяниці в експерименті // Всеукр.конф.з міжнарод.участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. – Запоріжжя, 2001. – С.99.
Шевченко В.С., Малик С.В. Сучасні проблеми профілактики та комплексного лікування гнійних ран м’яких тканин // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – т.1. – С.317-319.
Малик С.В. Деякі аспекти діагностики та лікування обтураційної жовтяниці різного генезу // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – т.2. – С.707-708.
Малик С.В. Актуальні аспекти обтураційної жовтяниці // Матеріали наук.-практ. конф. “Внесок молодих вчених в медичну науку”. – Х., 2003. – С.41.
Малик С.В. Деякі аспекти профілактики та прогнозування гнійно-запальних ускладнень у хворих з обтураційною жовтяницею // Матеріали наук.-практ. конф. “Сепсис: патогенез, діагностика та терапія”. – Х., 2004. – С.142.
