Волошин Владислав Олександрович. Комплексне лікування одонтогенних флегмон із застосуванням іммобілізованих на поліметилсилоксані антибіотиків. : Дис... канд. наук: 14.01.22 - 2002.
Анотація до роботи:
Волошин В.О. Комплексне лікування одонтогенних флегмон із застосуванням іммобілізованих на поліметилсилоксані антибіотиків. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія, Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2002.
Результати дисертації опубліковані в десяти роботах, з них три статті у виданнях, ліцензованих ВАК, що містять результати теоретичного й експериментального дослідження з підвищення ефективності лікування хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицьової ділянки, отриманий патент на винахід.
На підставі проведених досліджень розроблений комплекс, за допомогою якого можна проводити ефективний контроль за перебігом запального процесу, очищенням гнійної рани. Розроблено камеру, за допомогою якої визначені оптимальні концентрації препаратів для місцевого застосування. Розроблена і застосована в клініці методика лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицьової ділянки з застосуванням іммобілізованих на поліметилсилоксані антибіотиків дозволила підвищити ефективність місцевої терапії.
У дисертації обґрунтована методика лікування хворих одонтогенними флегмонами щелепно-лицьової ділянки з використанням іммобілізованих на поліметилсилоксані антибіотиків широкого спектра дії, застосування даних препаратів сприяло більш швидкому стиханню деструктивних-запальних явищ в області гнійної рани, оптимальніше протікали процеси загоєння і відзначалася рання поява зрілих грануляцій.
Ступінь зміни гістаміну, серотоніну, каталази, кислої і лужної фосфатаз не зв'язана з кількістю клітковинних просторів, залучених у запальний процес.
Застосовувані антибіотики (тієнам, цефазолін і гентаміцин) у використовуваних концентраціях не є згубними для клітин, що беруть участь у загоєнні рани.
Для хворих, лікованих без застосування сорбентів, характерний високий рівень індексу зрушення лейкоцитів крові, і подальше, у порівнянні з показниками до лікування, збільшення концентрації біогенних амінів (гістаміну і серотоніну) і зниження активності каталази. У хворих, лікованих із застосуванням поліметилсилоксану, на сьому добу лікування нормалізуються індекс зрушення лейкоцитів крові, активність каталази і лужної фосфатази, відзначається достовірне зниження вмісту гістаміну і серотоніну, відсутність у сироватці крові С-реактивного білка.
Метод лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицьової ділянки з використанням іммобілізованих на поліметилсилоксані антибіотиків дозволяє значно скоротити терміни загоєння ран і знизити терміни тимчасової непрацездатності хворих, фінансово доступний широкому колу хворих.
