83. Дубченко Олена Юріївна. Комплексний підхід до лікування хронічних гастродуоденітів у дітей з урахуванням особливостей психоемоційної сфери: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Дубченко О.Ю. Комплексний підхід до лікування хронічних гастродуоденітів у дітей з урахуванням психоемоційних особливостей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2005.
Однією з важливих проблем сучасної гастроентерології є лікування та запобігання рецидивів хронічного гастродуоденіту. З метою підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту у дітей проводилось вивчення ролі психогенних факторів у формуванні зазначеної патології, вивчався стану психоемоційного сфери, особливості її порушень при поверхневій та ерозивній формі хронічного гастродуоденіту. Було обстежено 107 дітей. Вивчені особливості функціонування системи кровообігу і стану вегетативної нервової системи у дітей з хронічним гастродуоденітом. Встановлені основні фактори ризику розвитку для різних форм запалення слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки. Виявлено зв’язок між формою хронічного гастродуоденіту та особливостями психоемоційної та пізнавальної сфери. Встановлено, що високий рівень тривожності супроводжується порушенням процесів кровообігу і зниженням як фізичної, так і розумової працездатності. Обґрунтовано необхідність корегування психоемоціних розладів з використанням комплексної програми, що включає не медикаментозні психореабілітаційні методики і лікарський засіб рослинного походження Танакан.
В дисертації наведено нове вирішення актуальної проблеми сучасної дитячої гастроентерології – підвищення ефективності базисної терапії хронічних гастродуоденітів у дітей на підставі вивчення ролі психогенних факторів у формуванні хронічних гастродуоденітів, стану психоемоційної сфери і особливостей її порушення та обгрунтована їх корекція за допомогою немедикаментозних психореабілітаційних та медикаментозних рослинних засобів.
Хворі на ХГД у 100 % перебувають у стані хронічного стресу, який найчастіше (87 %) є наслідком внутрішньородинних проблем та/або шкільної дезадаптації (60,4 %).
Факторами ризику виникнення поверхневої форми хронічного гастродуоденіту слід вважати патологічний перебіг пологів (37 %) та загрозу переривання вагітності (33 %). Розвиток ерозивної форми захворювання обумовлений комплексним впливом низки негативних чинників, які накопичуються впродовж життя дитини і включають патологічний перебіг анте- (хвороби жінки – 57 %, стреси на роботі – 38 % та під час навчання майбутньої матері – 30 %) та інтранального періоду (57 %). В подальшому до цього додається захворюваність на першому році життя дитини (48 %), штучне вигодовування (62 %), а також значне психоемоційне перевантаження в шкільний період.
Для дітей та підлітків, хворих на поверхневу форму хронічного гастродуоденіту характерним є хронічний стрес у компенсованій або субкомпенсованій стадії, який супроводжується високим рівнем особистісної тривожності та агресії, зниженням рівня пізнавальної діяльності і пояснюється довготривалою емоційною напругою, обумовленою обмеженням бажань дитини.
При ерозивній формі хронічного гастродуоденіту має місце значна фізична та емоційна стомленість, що супроводжується зниженням рівня особистісної тривожності та появою емоційної індиферентності, водночас пізнавальна діяльність залишається на високому рівні. Такий стан пояснюється розвитком декомпенсованої стадії хронічного стресу з уповільненням нервових процесів та переключенням до більш заощадливих форм поведінки.
Високий рівень тривожності, який спостерігається у 54 % хворих на поверхневу форму ХГД і у 18 % пацієнтів з ерозивною формою захворювання супроводжується порушенням загального (48 % дітей мають гіперкінетичний тип гемодинаміки) і регіонального (спазм судин, зниження тиску в портальній вені та зростання тиску у нижній порожній вені) кровообігу, зниженням фізичної і розумової працездатності.
Хронічний стрес у дітей та підлітків з ХГД веде до перенапруження симпатичної ланки ВНС у 52 % при недеструктивній формі і в 48 % з деструктивною формою захворювання. Гіперсимпатикотонія зі зниженням реактивності в 1,7 - 2,2 рази вірогідно домінує у разі деструктивних пошкоджень СОШ та ДПК.
Залучення комплексу немедикаментозних психокорегуючих методик у поєднанні з рослинним препаратом - танакан до лікування дітей з хронічним гастродуоденітом знижує рівень особистісної тривожності, покращує когнітивну сферу, тим самим підвищуючи стійкість до хронічних стресогенних ситуацій, сприяє урегулюванню вегетативних та гемодинамічних розладів.
Запропонована програма немедикаментозної реабілітації у сукупності з танаканом підвищує ефективність базового лікування поверхневих форм хронічного гастродуоденіту у 1,5, а ерозивних - в 1,3 рази.
Публікації автора:
1. Стан та корекція психоемоційних змін у дітей з ураженнями гастродуоденальної зони // Журнал практичного лікаря. – 2002. - № 6. – С. 43-46. (Співавт. Казак С.С.). Здобувачеві належать результати обстеження хворих з хронічним гастродуоденітом, аналіз отриманих даних.
2. Емоційний стрес – як фактор ризику розвитку хронічних захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2 (35). – С.204-206. (Співавт. Казак С.С.). Здобувачеві належать результати обстеження хворих та їх батьків, аналіз отриманих даних.
3. Комплексний підхід до проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з межовою недостатністю психічного здоров’я. // Соціальна педіатрія. Випуск 1. – Київ, 2001. – С. 349-351. (Співавт. Н.В. Коляденко, С.С. Казак, Т.В. Рубан, О.О.Гуленко). Здобувачеві належать результати обстеження дітей з хронічним гастродуоденітом, що знаходились на лікування в гастроентерологічному відділенні.
4. Особливості функціонування серця у дітей, що страждають на хронічні запальні процеси в гастродуоденальній зоні // Збірник наукових праць КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2004. – Випуск 13, книга 1. – С. 335-341.
5. Досвід використання танакану у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 4. – С. 86. (Співавт. Казак С.С., Лагутін А.Ю.). Здобувачеві належать результати загальноклінічного обстеження хворих дітей, аналіз отриманих результатів.
6. Танакан у лікуванні вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - № 2. – С. 51. (Співавт. Казак С.С.). Здобувачеві належать результати обстеження ВНС хворих дітей, аналіз даних.
7. Зміни психоемоційного стану у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі. Матеріали XI-го з’їзду педіатрів України. – Київ, 2004. – С.199-200.
