1. Виявлені в агроценозах озимої пшениці 56 видів фітонематод відносяться до 42 родів, 25 родин та 5 рядів. Найбільшою кількістю видів представлений ряд Tylenchida, до якого відносяться 25 видів (45%) фітонематод, значна кількість видів відноситься також до ряду Rhabditida (16 видів, або 29%). Решта 15 видів розподіляються по рядах таким чином: Dorylaimida - 8 видів (14%), Araeolaimida - 4 види (7%), Enoplida - 3 види (5%). 2. За прийнятою екологічною класифікацією виявлені види розподіляються таким чином: п'ять видів (9%) відносяться до групи фітогельмінтів, 19 видів (34%) - до групи мікогельмінтів та 32 види (57%) - до групи сапробіонтів. 3. Основу комплексу видів фітонематод в агроценозах озимої пшениці складають: три види фітогельмінтів (у зоні Степу - два види), сім видів мікогельмінтів та вісім видів сапробіонтів. Ці види мають високу екологічну пластичність, а тому є домінуючими в усіх грунтово-кліматичних зонах. 4. Видовий склад фітогельмінтів є майже ідентичним у різних грунтово-кліматичних зонах, на що вказує високий індекс подібності серед представників цієї групи (0,92). Переважна більшість видів мікогельмінтів та сапробіонтів також виявлена у всіх регіонах, на що вказують показники індексу подібності, який становить для групи мікогельмінтів 0,62, для групи сапробіонтів - 0,53. 5. Висока ступінь подібності видового складу фітонематод у ризосфері озимої пшениці в різних регіонах, наявність спільних домінуючих та звичайних видів, близькі показники співвідношення між кількістю видів фітогельмьмінтів, мікогельмінтів та сапробіонтів свідчать про наявність в агроценозах пшениці стабільного комплексу фітонематод. 6. У досліджених господарствах середня чисельність паразитичних нематод у ризосфері озимої пшениці становила: у сприятливі для їх розмноження роки - від 679 до 917 особин в 100 см3 ґрунту, у несприятливі роки - від 117 до 340 особин в 100 см3 ґрунту. За існуючими даними, така чисельність перевищує пороги шкодочинності і може суттєво впливати на ріст, розвиток та продуктивність рослин. 7. Динаміка чисельності фітонематод залежить від трьох взаємопов'язаних факторів: фаз вегетації та стану рослини-хазяїна, погодних умов та особливостей ґрунту. Чисельність фітогельмінтів збільшується з наростанням кореневої маси і знижується в останні фази розвитку, внаслідок природного відмирання коренів озимої пшениці в кінці вегетації. Популяції мікогельмінтів та сапробіонтів мають два періоди підйому чисельності: ранньовесняний період (початок фази весняного кущіння) та наприкінці вегетації. Оптимальними для розвитку популяцій нематод є погодні умови, коли ГТК дорівнює 1,2-1,6 (для зони Лісостепу) та 1,4-1,9 (для зони Полісся), »1 (для зони Степу), що приблизно дорівнює середньобагаторічним нормам для зони. Причому, умови зволоження мають значно більший вплив на популяції нематод, ніж температури. Несприятливими є як посушливі умови, так і значне перезволоження. Інтенсивність впливу метеофакторів змінюється в залежності від типу ґрунту (що пов'язано з їх різною вологоємкістю): на легких ґрунтах надлишок опадів впливає на розвиток нематодних популяцій менш негативно, ніж на важких, а несприятлива дія посухи, навпаки, проявляється швидше. 8. Шкодочинність паразитичних нематод проявляється в затримці росту і розвитку рослин озимої пшениці та зниженні врожаю, і значно варіює по роках, в залежності від умов вегетації культури. Суттєвий вплив чисельності популяцій фітогельмінтів на біомасу рослин (коефіцієнт кореляції від -0,50 до -0,78) проявляється лише у несприятливі для розвитку рослин роки від фази третього листка до колосіння. Вплив чисельності популяцій фітогельмінтів на врожай (коефіцієнт кореляції від -0,52 до -0,76) проявляється щорічно. У несприятливі роки ця залежність зберігається до фази м.в.с. зерна, в оптимальних умовах вегетації суттєвий вплив спостерігається лише у фази кущіння і колосіння. Втрати врожаю досягають 15-17%. 9. Пороги шкодочинності фітогельмінтів найнижчі у фазу кущіння, і значно вищі в інші фази розвитку рослин. Щодо втрат врожаю вони становлять від 28 до 479 особин в 100 см3 ґрунту, по відношенню до втрат біомаси вони вищі і у несприятливих для розвитку рослин умовах становлять 78-500 особин в 100 см3 ґрунту, у сприятливих – понад 1200 особин в 100 см3 ґрунту. 10. Встановлено, що ступінь протинематодної ефективності досліджуваних протруйників насіння озимої пшениці є різним і в більшій мірі визначається діючою речовиною, ніж класом пестицидів. Найбільшу ефективність виявив комбінований системний препарат з групи похідних триазолу дивідент-стар (62%). Прості препарати максим-стар та промет 400, створені на основі флудіоксанілу та фуратіокарбу, дещо менш ефективні (58%). 11. За результатами випробувань стійкими до фітогельмінтів визнано три сорти озимої пшениці: Миронівська 27, Крижинка та Дон 85. До середньо стійких віднесено також три сорти: Поліська 90, Ніконія та Колосиста; до нестійких – сорти Миронівська 61, Експромт, Веселка та Вікторія. 12. На прикладі агроценозів озимої пшениці підтверджена доцільність використання розробленого в лабораторії нематології комплексного підходу до вивчення нематодозів сільськогосподарських культур, який базується на дослідженні всього комплексу фітонематод, що заселяють ризосферу, і співставленні його з віковими і патологічними змінами, які спостерігаються в рослині під час вегетаційного періоду і її продуктивністю. |
