Еволюція байки як жанру, її онтологічні й гносеологічні властивості зумовлені змінами типів художньої свідомості та розвитком видів поетичного мислення – від міфопоетичного мислення у добу становлення цього жанру до аналогового, парадоксального й параболічного поетичного мислення на індивідуально-творчому етапі розвитку поетичної думки. Види поетичного мислення впливають на особливості композиційної будови байки, визначають основні тенденції та зміни в текстах різних культурно-історичних епох, слугують підґрунтям формування узагальненого образу людини та побудови концептуальної системи комічного. Дві полярні тенденції у розвитку англомовної байки: тенденція до уподібнення до тексту-прототипу та тенденція до руйнації класичного жанру байки, – зумовлюють основні віхи історичного розвитку англомовної байки. Структура художнього концепту КОМІЗМ синтезує ознаки з трьох вимірів знань про комічне: універсально-смислового, узагальнено-змістового та оцінно-образного, які відображені у моделях організації комічного смислу. Реконструкція моделі досліджуваного концепту в текстах англомовних байок та її зіставлення із традиційною моделлю комічного дозволили виявити, що в текстах англомовних байок комічна тональність є результатом актуалізації складників художнього концепту КОМІЗМ (гумор, сатира), а іронія та сарказм, у свою чергу, – контрастивними засобами об’єктивації комічної тональності. Дослідження комічного потенціалу іронії у мікро-, макро- і мегаконтекстах сприяло виокремленню основних функцій (характеризації, парадоксальності) та видів іронії (гумористична й сатирична), що слугують підґрунтям певного виду комічної тональності: гумористично-іронічної, сатирично-іронічної, саркастичної. Специфіка втілення художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок полягає в тому, що концептуальний оксиморон є спільною домінантною концептуальною схемою лінгвостилістичних засобів об’єктивації комічної тональності, яка втілюється в узагальненому образі людини. Узагальнений образ людини представлено у роботі чотирма підвидами: амбівалентний, імперативний, парадоксальний та гротескний. Амбівалентним образом людини вважаємо такий, у якому відображено співіснування двох різних точок зору на світорозуміння людини у світі. У гротескному образі гіперболізовані характеристики людської натури є взаємовиключними. Під імперативним образом людини розуміємо таку її властивість, яка скеровує іншу людину до виконання дій. У парадоксальному образі людину зображено як вміст суперечливих характеристик. Концептуальна система комічного складається з восьми концептуальних полів: ЛЮДИНА ЯК БОЖИЙ ПРОМИСЕЛ, ЛЮДИНА ЯК ІДЕНТИФІКАТОР ПОРОКУ ТА ДОБРОДІЙНОСТІ, ЛЮДИНА ЯК ПРОДУКТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ СИЛ, ЛЮДИНА ЯК ВТІЛЕННЯ ПЕВНОГО ПОРОКУ, ЛЮДИНА ЯК ПОТВОРА ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ЛЮДИНА ЯК МАРІОНЕТКА, ЛЮДИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ПІЗНАННЯ СВІТУ, ЛЮДИНА ЯК РУШІЙ ЧАСУ. У роботі запропонована класифікація текстів байок за встановленими домінантними жанровими та композиційно-смисловими ознаками: обсягом тексту, характером різноманітних персонажів, видами заголовків та моралей. Особливості композиційно-смислової структури англомовної байки виявлені через аналіз домінантних жанрових ознак та дослідження характеру взаємодії двох фреймів – СВІТ ЛЮДИНИ і СВІТ ТВАРИН. Залучення методологічного апарату теорії ментальних просторів надало змогу пояснити, як відбувається порушення причиново-наслідкових і логіко-асоціативних зв’язків між родовим та емергентним ментальними просторами, що й слугує основою несумісності ситуаційного уявлення про взаємодію двох персонажів байки, одним з яких є узагальнений образ людини. Перспективним напрямом подальших наукових розробок вважаємо вивчення особливостей когнітивного стилю окремих байкарів та виявлення концептуального підґрунтя композиційно-сюжетної структури англомовної байки. Основний зміст дисертації відбитий у таких одноосібних публікаціях автора: 1. Главацька Ю.Л. Становлення байки як жанру / Ю.Л. Главацька // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. ХХХ. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. – С. 36 – 39. 2. Главацька Ю.Л. Фреймове моделювання байки Б. Мандевіля “The Grumbling Hive: or, Knaves Turn’d Honest” / Ю.Л. Главацька // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Зб. наук. пр. – Вип. ІІ. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. – С. 331 – 339. 3. Главацька Ю.Л. Історична ретроспектива англомовної байки: тенденції та зміни в її композиційно-смисловій структурі / Ю.Л. Главацька // Мова і культура. (Науковий журнал). – Вип. 9. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – Том Х (98): Художня література в контексті культури. – С. 61 – 68. 4. Главацька Ю.Л. Еволюція комічної тональності в композиційно-смисловій структурі англомовної байки / Ю.Л. Главацька // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Вип. 26: Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць. Актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології. – Запоріжжя : Вид-во ЗНУ, 2007. – С. 24 – 30. 5. Главацька Ю.Л. Композиційно-смислова модель розгортання смислу тексту байки із гумористичною тональністю (на матеріалі текстів байок доби Реалізму) / Ю.Л. Главацька // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. – Харків : Константа, 2007. – № 782 . – С. 140 – 143. 6. Главацька Ю.Л. Текст англомовної байки у різних наукових парадигмах: дослідження її композиційно-смислової структури / Ю.Л. Главацька // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч.: зб. наук. пр. – Вип. 75 (3). – Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2008. – С. 156 – 160. 7. Главацька Ю.Л. Напрями еволюції стилю байки: від античної до англомовної байки 19-20 століть / Ю.Л. Главацька // Науковий потенціал світу’ 2004: мат-ли І Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 листоп. 2004 р. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – Том 67. – С. 8 – 11. | 