Анотація до роботи:

Ващенко I.В. Конфлiкти в дiяльностi працівників органiв внутрiшнiх справ та шляхи їх подолання (соцiально-психологiчний аспект). – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора психологiчних наук за спецiальнiстю 19.00.05 – соцiальна психологiя. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2003.

У дисертацiї визначено психологічні характеристики конфліктної компетентності та конфліктостійкості працівників ОВС, виявлено соціально-психологічні резерви удосконалення діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту, визначено вимоги до правового забезпечення організації діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту з урахуванням психологічної природи конфліктної компетентності та конфліктостійкості. Докладно розглянуто типи і сутність конфліктів, які розв’язують працівники ОВС у своїй професійній діяльності, причини та фактори, що зумовлюють їх виникнення і перебіг, розкрито залежність між взаємодією працівників різних підрозділів ОВС в умовах конфлікту та якістю виконання поставлених перед ними завдань. Розроблено й апробовано технологію попередження конфліктів працівниками ОВС і технологію прийняття рішень працівниками ОВС в умовах конфлікту. На основі дослідження апробовано розроблену систему конфліктологічної підготовки працівників ОВС України.

Ключові слова: конфлікт, учасник конфлікту, конфліктність, конфліктна компетентність, конфліктостійкість, конфліктологічна підготовка, конфліктологічна освіта, працівники ОВС України.

У Висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, що випливають із експериментів. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Наукові дані відносно впливу конфлікту на особистість з різних галузей знань зведено в систему, в якій в якості системоутворювального виділено соціально-психологічний компонент.

2. Упорядковано етапи генезису, варіанти динаміки та комплекс функцій конфлікту, учасником якого є працівник ОВС через своєрідність специфічного суб’єкта суспільних відносин (одразу виконує дві ролі: громадянина України й державного службовця, наділеного певними повноваженнями, зокрема, правового примусу) і через юридичну відповідальність, яка накладає свій відбиток на обґрунтованість застосування і вибір засобів досягнення мети у кожному конфлікті. Виконання функціональних обов’язків вимагає від працівників ОВС крізь призму психологічної компетентності дотримуватися таких умов: якомога повніше вивчення можливих наслідків досягнення мети й адекватного використання кожного засобу, що є у їх розпорядженні; вивчення можливих наслідків конфлікту; співвіднесення можливих наслідків обраного заходу з наслідками використання інших заходів або відмова від досягнення мети; співвіднесення вжитих працівниками ОВС заходів з його правовим захистом.

3. Ґрунтуючись на результатах проведеного теоретичного й експериментального дослідження, визначено коло конфліктологічних проблем, істотних для вдосконалення діяльності працівників ОВС. До них включено категорії проблем, адекватних основним блокам моделі професійної діяльності працівника ОВС за С.П. Бочаровою,
О.М. Бандуркою.

4. Побудова типології конфліктів, які розв’язують працівники ОВС, дала можливість здійснити психологічну характеристику їх сутності та виявити чинники. Визначено, що тип конфлікту та його чинники залежать від специфіки професійних функцій різних категорій працівників ОВС. Виділені типи конфліктів розрізняються тим: 1) хто є суб’єктом конфлікту за параметрами активності участі та ролі в ініціації; 2) що є предметом конфлікту в залежності від його відношення до професійної діяльності.

5. Надано психологічну характеристику конфліктної компетентності працівників ОВС через включення до неї таких психологічних функцій:

а) інформаційної (знання про конфлікт як явище, знання щодо прояву власних індивідуальних якостей у конфлікті, уміння оцінити власні якості, готовність використання прийомів стимуляції, прояву потрібних для розв’язання конфлікту якостей, знання прийомів розв’язання конфлікту),

б) контрольної (планування дій, передбачення вчинків і дій, їх оцінку, здатність припинити або загальмувати діяльність на будь-якому її етапі, здатність здійснити вибір стратегії чи модифікувати її).

6. Визначено компонентний склад конфліктної компетентності, до якого включено: знання суб’єкта про конфлікт як явище; орієнтування у власних індивідуально-психологічних особливостях в конфлікті; володіння системою засобів запобігання й подолання конфлікту; здатність до регуляції поведінки в конфлікті (прогнозування, планування, оцінювання, прискорення-гальмування, узгодження: “ситуація – стратегія – тактика”).

7. В результаті проведеного дослідження визначено, що практика невтручання в конфлікт може сприяти закріпленню в індивідуальному досвіді працівника ОВС соціально неприйнятних способів самоствердження, основою яких є культ сили і зневажливе ставлення до інших.

8. До адекватного комплексу формування конфліктостійкості поряд із загальною конфліктологічною освітою, віднесені спеціальні форми конфліктологічної підготовки працівників ОВС, які включали такі блоки, як: когнітивний блок (здатність до тривалої концентрації уваги на об’єкті професійного інтересу в умовах конфлікту; швидке переключення уваги; здатність вести спостереження за кількома характеристиками об’єкта, за численними об’єктами водночас; уміння адекватно діагностувати межі конфлікту; довільне запам’ятовування образної інформації); блок саморегуляції (уміння зберігати емоційну витривалість у психологічно складних ситуаціях; здатність до тривалого збереження високої активності; усвідомлена готовність до виправданого професійного ризику; здатність до самоспостереження; здатність об’єктивно оцінювати свої досягнення, сили, можливості; упевненість у собі, своїх силах, можливостях); комунікативний блок (здатність уникати конфліктогенів, а у випадку їх наявності вміти перетворювати; розуміти й адекватно оцінювати особисті якості, актуальний стан конфліктуючих і стосунки між людьми; вміти швидко й ефективно встановлювати психологічний контакт з конфліктуючими; реалізовувати посередницькі дії для локалізації, розв’язання конфлікту; вміти вести переговорний процес; використовувати узгоджені засоби і прийоми спілкування в умовах взаємодії); операціональний блок (уміння застосовувати конфліктологічні знання, настанови з організації діяльності працівників ОВС в умовах конфлікту, компетентне визначення соціально-психологічних індикаторів діагностики негативного прояву поведінки конфліктуючих; уміння здійснювати вибір адекватного способу дій для розв’язання конфлікту).

9. Визначено, що моделлю побудови індивідуальної програми розвитку конфліктної компетентності й конфліктостійкості має бути реальна діяльність працівника ОВС у конфлікті. А підсистема формування конфліктної компетентності та конфліктостійкості є системоутворювальним фактором у системі конфліктологічної підготовки працівників ОВС.

Для подальшого вивчення проблеми конфлікту в діяльності працівників правоохоронних органів у соціальній психології ми вважаємо перспективними такі дослідження: психологічні чинники конфліктності конфідента; особливості конфліктів, які пов’язані з терористичним актом; психологічні аспекти підготовки працівників ОВС до ведення переговорів.

Публікації автора:

1. Монографія:

1.1. Ващенко І.В. Конфлікти: сучасний стан, проблеми та напрямки їх вирішення в органах внутрішніх справ: Монографія. – Харків: ОВС, 2002. – 256 с.

2. Навчальні посібники:

2.1. Ващенко И.В., Белавина Т.И. Основы конфликтологии // Учебное пособие. – Харьков: РИП “Оригинал”, 1997. – 136 с. (авт. уч. 4,18 др.а.).

2.2. Ващенко И.В., Тюрина В.А. Организация самостоятельной работы курсантов по конфликтологии при изучении тем “История конфликтологии” и “Конфликт. Классификация конфликтов” // Учебное пособие. – К.: ООО "Междунар. финан. агенция", 1998. – 52 с. (авт. уч. 1,56 др.а.).

2.3. Ващенко И.В., Тюрина В.А. Виды конфликтов // Учебное пособие. – К.:
ООО “Междунар. финан. агенция”, 1998. – 53 с. (авт. уч. 1,59 др.а.)

2.4. Ващенко І.В., Тюріна В.О., Горбач Н.Л. Формування пізнавальної самостійності курсантів вищих навчальних закладів МВС як основа підвищення їх професійної підготовки // Навчальний посібник. – К.: ТОВ “Міжнар. фінан. агенція”, 1998. – 38 с. (авт. уч. 0,8 др.а.)

2.5. Ващенко И.В., Тюрина В.А. Основы методологии и методики научного исследования // Учебное пособие. – К.: ООО “Междунар. финан. агенция”, 1998. –
49 с. (авт. уч.1,35др.а.)

2.6. Ващенко И.В., Тюрина В.А. Руководителю о конфликтах // Учебное пособие. – К.: Знання, 1998. – 59 с. (авт. уч. 1,81др.а.)

2.7. Ващенко І.В., Антонова О.Г. Конфлiкт. Посттравматичний стрес: шляхи їх подолання // Навчальний посібник. – К.: Знання, 1998. – 289 с. (авт. уч. 9,03 др.а.)

2.8. Ващенко И.В., Тюрина В.А. Конфликт и управленческая деятельность // Учебное пособие. – К.: Знания, 1999. – 218 с. (авт. уч. 6,89 др.а.)

2.9. Ващенко И.В., С.П. Гиренко, Р.А. Хамалян, А.Г. Антонова Общая конфликтология: Учеб. пос. для студентов высших учебных заведений: Допущено Министерством образования и науки Украины – Харьков: ООО “Модель Вселенной”, 2000. – 512 с. (авт. уч. 12,50 др.а.)

2.10. Ващенко И.В., С.П. Гиренко, Р.А. Хамалян, А.Г. Антонова Общая конфликтология: Учеб. пос. для студентов высших учебных заведений: Допущено Министерством образования и науки Украины // Под общ. ред. И.В. Ващенко,
С.П. Гиренко. – 2-ое изд., доп. – Х.: Оригинал, 2001. – 384 с. (авт. уч. 22,50 др.а.)

3. Статті у наукових журналах, збірниках та окремих виданнях:

3.1. Ващенко І.В. Про вплив спілкування на поведінку особистості у конфліктній ситуації // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань. – К., 1996. – Т. 1. – С. 166-170.

3.2. Ващенко І.В. Норма як основа оцінки конфліктної поведінки // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Зб. матер. міжнар. наук. – практ. конф. (1996 р.) / Ред.: Чернівці: “Митець”, 1996. – Кн. 6. – С. 32-34.

3.3. Ващенко І.В. Конфлікти сьогоднi: проблеми та пошуки рiшень // Актуальнi проблеми розвитку суспiльної думки i практики управлiння: Зб. наук. праць / Запорiж. iн-т держ. i мунiцип. управління. – Вип. 3. – Запорiжжя: РВП “Видавець”, 1997. –
С. 178-181.

3.4. Ващенко І.В. Конфлікт і девіантна поведінка // Вісник Харківського університету. Харків: ХДУ, 1998. – Серія психологія. – № 403. – С. 23-27.

3.5. Ващенко І.В. Конфліктологія: історичний вимiр // Вісник Університету внутрiшнiх справ. – Харків: УВС, 1998. – № 3-4. – С. 363-372.

3.6. Ващенко І.В. Формування навичок сприятливого професiйного спiлкування – запорука уникнення конфлiктiв у дiяльностi працiвникiв ОВС // Актуальнi проблеми соцiальної педагогiки i психологiї // Психологiя i педагогiка, 1/99: Зб. наук. праць. – Харкiв: Книж. видавництво “Каравела”, 1999. – С. 14-18.

3.7. Ващенко І.В. Типологiя переживань конфлiктних ситуацiй працiвниками ОВС // Вiсник Одеського iнституту внутрiшнiх справ МВС України: Науковий журнал. – Одеса: ОIВС, 1999. – № 3. – С. 181-184.

3.8. Ващенко І.В. Конфлікт та його сутнiснi характеристики // Психологiя: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова. – Вип. 3 (10), 2000. – С. 47-54.

3.9. Ващенко І.В. Конфліктна компетентнiсть працiвникiв ОВС як передумова успiшного розв’язання оперативно-службових завдань // Психологiя: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова. – Вип.2 (9), Ч. II, 2000. – С. 296-301.

3.10. Ващенко І.В. Особливостi конфліктiв пiд час взаємодії працiвникiв органiв внутрiшнiх справ // Вiсник ХДПУ iм. Г.С. Сковороди. – Психологiя. – Харкiв: ХДПУ, 2001. – Вип. 5. – С. 198-207.

3.11. Ващенко І.В. Психологiчнi передумови використання працiвниками ОВС узагальнених способiв розв’язання міжособистісних конфлiктiв // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук. – метод. журнал. – Львів, 2001. – № 1. – С. 115-125.

3.12. Ващенко І.В. Види конфлiктiв у пiдроздiлах ОВС // Психологiя: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова. – Вип.12, 2001. – С. 383-394.

3.13. Ващенко І.В. Причини конфлiктiв, з якими стикаються працiвники ОВС // Вiсник ХДПУ iм. Г.С. Сковороди. – Психологiя. – Харкiв: ХДПУ, 2001. – Вип. 6. – С. 100-115.

3.14. Ващенко І.В. Генезис конфлiкту // Вiсник Харкiвського унiверситету. – Харкiв: ХДУ, 2001. Серiя психологiя. – № 517. – С. 21-26.

3.15. Ващенко І.В. Вивчення курсу “Конфлiктологiя” у вищих навчальних закладах освiти МВС України // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук. – метод. журнал. – Львів, 2001. – № 4. – С. 64-79.

3.16. Ващенко І.В. Технологiя розробки рекомендацiй для прийняття рiшень працiвниками ОВС по вирiшенню конфлiктiв // Психологiя: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова. – Вип. 14, 2001. – С. 386-396.

3.17. Ващенко І.В. Конфлiктостiйкiсть як необхiдна професiйно значуща психологiчна якiсть працiвникiв ОВС // Вiсник ХДПУ iм. Г.С. Сковороди. – Психологiя. – Харкiв: ХДПУ, 2001. – Вип. 7. – С. 18-26.

3.18. Ващенко І.В. Формування умiнь у працiвникiв ОВС до складання програми вивчення конфлiктної взаємодії // Вiсник Харкiвського унiверситету. – Харкiв: ХДУ, 2002. – Серiя психологiя. – № 539. – С. 23-27.

3.19. Ващенко І.В. Правове забезпечення органiзацiї дiяльностi працiвникiв ОВС в умовах конфлiкту // Вiсник ХДПУ iм. Г.С. Сковороди. – Психологiя. – Харкiв: ХДПУ, 2002. – Вип. 8. – С. 207-216.

3.20. Ващенко І.В. Загальнi проблеми викладання конфліктології // Психологiя: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова. – Вип. 15, 2002. – С. 305-314.

3.21. Ващенко І.В. Регулювання конфліктної поведiнки співробітниками ОВС // Наука i освiта: Наук.-метод. журнал. – Одеса, 2002. – № 1. – С. 83-87.

3.22. Ващенко І.В. Методика оцiнки небезпеки терористичного акту // Конф-ліктологічна експертиза: теорія і методика. – К., 2002. – Вип. 3. – С. 17-20.

3.23. Ващенко І.В. Дослідження проблеми конфлікту в психології // Психологiя: Зб. наук. праць. – К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова. – Вип. 17, 2002. – С. 35-49.

3.24. Ващенко І.В. Технологія попередження конфліктів працівниками ОВС // Наука i освiта: Наук.-метод. журнал. – Одеса, 2002. – № 3-4. – С. 5-9.

3.25. Ващенко І.В. Психопрофілактика конфліктів працівниками ОВС // Наука i освiта: Наук.-метод. журнал. – Одеса, 2002. – № 5. – С. 7-13.

4. Методичні рекомендації та програми:

4.1. Ващенко И.В., Шевченко Л.А. Психология работников органов внутренних дел в экстремальных (особых) условиях // Метод. пособие. – Харьков: Ун-т внутренних дел, 1996. (авт. уч. 2,3 др. а.)

Окремі положення дисертації викладено в 49 опублікованих тезах і матеріалах доповідей на наукових з’їздах, конференціях, семінарах загальним обсягом 100 др. арк.