У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми. Зокрема, результати дослідження уможливили такі висновки: 1. Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб’єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу. 2. Констатуючий етап дослідження дозволив виділити наступне: а) взаємозв’язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного; б) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості; в) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об’єктивного сприйняття політичних явищ. 3. Підвищення здатності до об’єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: 1) тренінгу з розвитку рефлексивних здатностей, спрямованих на розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії, а також 2) організації діяльності політичного дебат-клубу та 3) запровадженням спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами”. 4. З’ясовано особливості впливу формувальних заходів, які є представниками різних типів політичної свідомості. Зокрема у представників активно-толерантного типе політичної свідомості виявлено максимальне вираження об’єктивності трактування політико рекламних повідомлень. 5. Показано, що реалізація системи формувальних заходів забезпечує актуалізацію рефлективних здатностей студентів, сприяє виробленню його самостійної політичної поведінки, уможливлює незалежність від емоційно оформлених впливів політичної реклами, спрямованих на здійснення політичного маніпулювання. Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки. Експериментально доведено: система спеціально організованих формуючих засобів сприяє розвитку рефлексії, що визначає об’єктивність сприйняття політичної реклами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів формування об’єктивності сприйняття політичної реклами й у роботі з іншими соціальними групами молоді. Список опублікованих автором праць за темою дисертації. Політична влада і політична свідомість: проблема взаємодії // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 7. – К., 2006. – С. 31-38. Політичне у вимірі категорії влади, політичного процесу, політичної свідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 8. Вип. 5. – К., 2006. – С. 105-108. Психологічна природа політичної рекламної смислотехніки й особливості її сприйняття студентами // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. – К., 2006. – № 11 (35). – С. 224-230. Соціально-психологічний вимір феномена політичної влади // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 8. – К., 2006. – С. 52-58. Особливості впливу політичної реклами на свідомість молоді: етичний аспект // Обрії свободи. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 2006. – 41-43. Репрезентація образу репродуктивного здоров’я молоді у рекламних конструктах // Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1-2 грудня 2005 р.). – К.: Міленіум, 2005. – С. 394- 395.
|