Анотація до роботи:

Романовська Л.І. “Коґнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена проблемі розуміння тексту, та тій ролі яку відіграє у цьому процесі коґнітивний стиль особистості.

Коґнітивно-стильові особливості як визначальні засоби осмислення середовища існування зумовлюють парадигму сприйняття світу і тексту як елементу культури. Зокрема, полезалежність-поленезалежність проявилась як здатність виокремити змістово-смисловий ґештальт на текстовому тлі. Імпульсивність-рефлексивність – як здатність до заглиблення у діалогічну основу тексту. Глобальність-специфічність пов’язана із схильністю сприймати інформацію як виняткову або ж родову. Складність-простота проявлялась як намагання узвичаїти текст, або ж розгорнути його як багатоманітний. Аналітичність-синтезовість виступала тенденцією до зосередження уваги на дискретних елементах інформацій, або ж прагнення представити текст у кількох структурних компонентах. Конкретність-абстрактність проявлялась як буквальне чи іномовне сприйняття змісту. У роботі розуміння тексту конкретизовано у якості особистісно-рефлексивного акту тлумачення об’єктивного (привнесеного автором) сенсу тексту як: 1) визначального для структури (форми та змісту) тексту (необхідний компонент), 2) значущого для буття особистості (можливий компонент).

Розвиток мислення уможливлювалася завдяки поєднанню коґнітивних функцій із особистісними рисами (креативністю, рефлексивністю, почуттєвістю, активністю), актуалізація яких і виступила засобом розвитку мисленнєвих здатностей.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розуміння тексту, що полягає у вивченні особливостей розуміння тексту в залежності від коґнітивного стилю особистості та створенні системи розвивальних заходів спрямованої на розвиток коґнітивних. Результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Коґнітивно-стильові особливості як визначальні засоби осмислення середовища існування (світу – предметного виміру існування; культури – виміру аксіологічного) зумовлюють парадигму сприйняття світу. Як показали експериментальні дані, акцентування коґнітивно-стильових особливостей зумовлює подібне асиметричне сприйняття й осмислення, розуміння світу. Текст як елемент культури в усій своїй феноменологічності (місце в культурі, зміст, структура, форма тощо) сприймався досліджуваними беззастережно у відповідності до домінуючих коґнітивних особливостей. Тобто, як, наприклад, розпорошений за домінування аналітичності; або ж ієрархічний – синтезовості.

2. У психології та семіотиці розуміння традиційно розкривається як аналітико-синтетична діяльність, що спрямовується на виявлення суттєвого у предметах і явищах. Проте, таке тлумачення розуміння та сув’язних процесів є недостатнім. У роботі представлено уточнене тлумачення понять „розуміння тексту” й „інтерпретація тексту”. Розуміння тексту – особистісно-рефлексивний акт тлумачення об’єктивного (привнесеного автором) сенсу тексту як: 1) визначального для структури (форми та змісту) тексту (необхідний компонент), 2) значущого для буття особистості (можливий компонент). Інтерпретація тексту – логіко-асоціативне зіставлення елементів тексту з довільними (іманентними або сторонніми щодо тексту) значеннями.

3. Коґнітивно-стильові особливості мислення виступають провідним чинником розуміння. Полезалежність-поленезалежність проявилась як здатність виокремити змістово-смисловий ґештальт на текстовому тлі. Зокрема ця здатність простежувалась у якості уміння виділити у інформаційному полі сув’язний, завершений, логічно-нерозривний ряд. Імпульсивність-рефлексивність – як здатність до заглиблення у діалогічну основу тексту, уміння особистісно прийняти його зміст і зробити певні висновки особистісного або предметного характеру. Глобальність-специфічність пов’язана із схильністю сприймати інформацію як виняткову або ж родову, здатність її типологізувати, зіставляти із сутнісно-аналогічними чи винести з інформаційного поля, або ж цілком проігнорувати середовище її існування, прийнявши в якості „унікальної”. Складність-простота проявлялась як намагання узвичаїти текст, або ж розгорнути його як багатоманітний; проявлення цієї операції надзвичайно залежало від мотивації сприйняття тексту. Аналітичність-синтезовість виступала тенденцією до деталізації змісту, зосередження уваги на дискретних елементах інформацій, або ж прагнення представити текст у кількох структурних компонентах. Конкретність-абстрактність проявлялась як буквальне чи іномовне сприйняття змісту.

4. У процесі розуміння тексту, проявлений складнісно-простий коґнітивний стиль цілком унеможливлює процес розуміння; таке мисленнєве звернення до інформації радше слугує відстороненню від неї, аніж її сприйняттю. Відтак, складнісно-простий спосіб осмислення застосовуються задля відсторонення від неістотної інформації, опосередковується з метою її поверхової інтерпретації. Аналітико-синтезовий і конкретнісно-абстракційний коґнітивні процеси відіграють істотну роль у процесах розуміння. Однак ці коґнітивні функції несамодостатні у процесі розуміння і відособлено не забезпечують його успішність. Роль цих функцій – сприяння розумінню у контексті інших коґнітивно-стильових процесів. Полезалежний-поленезалежний коґнітивний процес забезпечує виділення сутнісних елементів тексту, які і мають бути зрозумілими. Імпульсивність-рефлексивність – уможливлює діалогічність розуміння. Глобалізаційність-специфічність – розкриття тексту як явища, його онтологічного, пов’язаного з культурним буттям, виміру.

5. Доведено, що дисгармонійний розвиток коґнітивно-стильових характеристик унеможливлює розуміння тексту. Процес розуміння заміщується інтерпретацією. Натомість здатність як до аналізу, так і до синтезу, або ж до глобалізації, чи специфікації і т. ін. сприяє досягненню розуміння. Розвиток протилежних коґнітивно-стильових характеристик мислення сприяє оптимізації процесу розуміння текстової інформації.

6. Розроблено програму з розвитку мислення задля уможливлення успішності розуміння тексту. Зміст програми розвитку полягав в актуалізації полярних коґнітивно-стильових властивостей, досягнення гармонійного поєднання, представлених у коґнітивному стилі мисленнєвих функцій. Ця актуалізація уможливлювалася завдяки поєднанню коґнітивних функцій із особистісними рисами. Розвивальний вплив на такі особистісні якості як креативність, рефлективність, почуттєвість, активність виступив засобом розвитку мисленнєвих здатностей.

Результати дослідження та його теоретичне узагальнення дають підстави для окреслення перспектив дальших наукових пошуків. Зокрема становить інтерес дослідження зв’язку коґнітивно-стильових особливостей та розуміння тексту у досліджуваних різного віку, що дало б змогу поглибити уявлення про ступінь впливовості коґнітивного чинника і прояви самої коґнітивності в онтогенезі.

Публікації автора:

1. Розуміння тексту як проблема когнітивної психології // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. VI. Випуск 2. – К., 2004. – С. 279-286.

2. Розуміння як сутнісна характеристика засобу пізнання соціального суб’єкта // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Психологія. Серія 12. Вип. 3 (26). – К., 2005. – С. 48-54.

3. Психологічні особливості прояву коґнітивного стилю особистості в процесі розуміння художнього тексту // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. VIІ. Випуск 1. – К., 2005. – С. 56-61.

4. Психологічна герменевтика: особистісні аспекти процесу розуміння // Актуальні проблеми психології. Том І: Соціальна психологія. Психологія управління, Організаційна психологія.: Зб. наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України. Ч. 15. / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2005. – С. 46-53.

5. Аналіз вивчення проблеми розуміння // Збірник наукових праць № 25, частина ІІ. Національна академія державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2003. – С. 161-165.

6. Особливості розуміння наукового тексту // Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості. Збірник наукових праць за результатами міжнародної науково-практичної конференції (22-24 листопада 2001 р., м. Хмельницький). – Хмельницький, 2001. – С. 70-72.

7. Особливості розуміння текстів у залежності від розвитку лінгвістичного мислення студентів // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 лютого 2003 р.). І частина. – Тернопіль, 2003. – С. 185-192.

8. Деякі аспекти проблеми вивчення когнітивних стилів // Збірник наукових праць. Технологічний університет Поділля, гуманітарно-педагогічний факультет. За результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції „Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи”. – Хмельницький, 2003. – С. 180-181.