Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2008.
Дисертація присвячена розробці методичних підходів до ефективної оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу вугільних шахт з точки зору поточного та стратегічного управління підприємством. Науково обґрунтована методична база та вдосконалений понятійний апарат менеджменту стосовно трактування поняття “конкурентоспроможність” та доцільності його використання для оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу. Конкурентоспроможність розглядається як поєднання рівнів мотивації та потенціалу в процесі реалізації управлінським персоналом своїх безпосередніх функцій.
Розроблена принципова класифікація факторів, що формують потенціал та мотивацію управлінських робітників, яка враховує специфіку діяльності вугільного підприємства, дозволяє максимально повно вивчити резерви підвищення ефективності використання управлінського персоналу шахти. Науково обґрунтована доцільність використання векторної алгебри, операцій із недостатньо визначеними змінними та розроблених оптимізаційних моделей для кількісного врахування виділених якісних змінних.
З метою реалізації наукових положень, висновків та рекомендацій в реальних умовах вугільної шахти запропоновано механізм самостійної оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу для визначення резервів підвищення ефективності його використання, а також механізм включення розробленого показника до складу показника конкурентоспроможності шахти та комплексного показника її інвестиційної привабливості для найповнішого врахування впливу людського фактору на поточну та стратегічну діяльність підприємства. Результати дисертації впроваджені на шахтах ДП “Красноармійськвугілля”.
У дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методичних рекомендацій зі створення ефективної системи формування та визначення конкурентоспроможності управлінського персоналу вугільних шахт для оцінки привабливості управлінської команди з точки зору поточного та стратегічного управління підприємством.
Основні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:
Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад формування та оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу вугільних шахт дозволили встановити, що:
економічну категорію “конкурентоспроможність управлінського персоналу” слід розглядати у взаємозв'язку категорій “рівень мотивації” та “рівень потенціалу”, які є взаємозалежними, взаємодіють в процесі формування конкурентоспроможності управлінського персоналу і обумовлюють рівень використання ресурсів підприємства;
встановлено, що принциповим при визначення конкурентоспроможності управлінського персоналу є виокремлення впливу кожної з виділених змінних, оскільки, на відміну від попередників, запропонований підхід ґрунтується на розумінні конкурентоспроможності як реалізованих якостей та компетенцій, тобто базовим є окреме обчислення рівнів потенціалу та мотивації. Це дає змогу визначити, чи можна розглядати управлінський персонал шахти в якості бази для формування довгострокових конкурентних переваг та резерву підвищення ефективності діяльності шахти;
еволюційний розвиток методичних підходів до оцінки ефективності управлінської діяльності здійснювався під впливом лібералізації економіки, ринкових перетворень, розширення можливостей використання в процесі дослідження експертних, якісних, бальних, психологічних та економіко-математичних методів і пройшов етапи спостереження за використанням людських ресурсів, нормування і контролю виконання нормативів розумової праці, оптимізації управлінської праці, пошуку джерел підвищення її ефективності;
основним напрямом сучасного етапу розвитку теорії управління ефективністю управлінської праці є поглиблення розуміння її сутності, встановлення об'єктивних залежностей між працею управлінців та кінцевим результатом діяльності підприємства, його місцем на ринку, що залежить від показника його конкурентоспроможності; доведена об'єктивна залежність між конкурентоспроможністю підприємства та конкурентоспроможністю його управлінців дозволяє стверджувати, що з точки зору ринку саме цей показник має використовуватися для оцінки ефективності управлінської праці для створення дієвої системи управління роботою менеджерів, що сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів вугільних підприємств.
У ході дослідження з метою забезпечення комплексного підходу до оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу, на основі узагальнення теоретичних засад та практичного досвіду, встановлено, що її складові доцільно класифікувати за такими ознаками: рівень мотивації – за основними потребами, які управлінський персонал прагне задовольнити в процесі роботи на підприємстві; рівень потенціалу – за ключовими якостями та компетенціями, що необхідні робітникам управління для якісного виконання професійних обов'язків.
Поведінка управлінців найбільшим чином формується під впливом наступних груп факторів мотивації та потенціалу (їх конкретне наповнення також корегується під впливом специфіки діяльності підприємств вугільної галузі України): в межах мотивації виділено матеріальну, соціальну та професійну групи факторів; потенціал формується під дією особистісних якостей (інтелектуальних, вольових, морально-емоційних), біографічних характеристик та ключових компетенцій (менеджерської, професійної та комунікативної). Це розширює можливості аналізу у визначенні шляхів підвищення ефективності використання управлінського персоналу шахти.
Встановлено, що сучасний стан теорії та практики менеджменту персоналу не містить достатньо науково обґрунтованих та практично апробованих кількісних характеристик, які дозволили б у повній мірі оцінити конкурентоспроможність управлінського персоналу, що не сприяє покращенню використання людського ресурсу підприємства з точки зору поточного та стратегічного управління. У зв'язку з цим науково обґрунтований математичний апарат, який дозволяє кількісно оцінювати виділені якісні змінні та інтерпретувати отримані результати. Встановлено, що залежність конкурентоспроможності управлінського персоналу від рівня мотивації та потенціалу описується за допомогою функцій приналежності в межах методу Заде. Відшукання показника конкурентоспроможності, таким чином, зводиться до розв'язання системи недостатньо визначених рівнянь, сформованих на базі експоненціальних функцій приналежності.
Мотивація та потенціал – це складні синтетичні поняття, тому вони не можуть характеризуватися скалярними величинами, а мають враховувати спрямованість, що формують в поведінці управлінців виділені в їх межах групи факторів, тому для їх оцінки необхідно використовувати апарат векторної алгебри. Враховуючи недоліки використання абсолютних величин, показники, що характеризують рівень мотивації та потенціалу доцільно привести до відносного виду за допомогою розроблених в ході дослідження оптимізаційних моделей, які враховують пріоритетність відповідної групи факторів; політику, що склалася на підприємстві; природу вагових коефіцієнтів. Такий підхід дозволяє уніфікувати отримані в процесі розрахунків результати, обмежити діапазон їх змін та розширити можливості їх подальшої імплементації до складу інтегрального показника.
Ефективна оцінка інтегральної конкурентоспроможності підприємства та комплексна оцінка його інвестиційної привабливості повинна враховувати людський фактор в особі управлінців вищої ланки через показник їх конкурентоспроможності. Спільна інтерпретація отриманих результатів передбачає формування та реалізацію збалансованої стратегії розвитку підприємства, яка ґрунтується на використанні запропонованого організаційно-економічного механізму та враховує короткострокові та довгострокові цілі діяльності підприємства.
Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій в процесі їх впровадження на вугільних шахтах Красноармійського регіону підтвердила їх достовірність та доцільність використання управлінськими підрозділами підприємства. Наукові положення, висновки, рекомендації, розроблена на їх основі методика оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу рекомендуються для використання управлінськими підрозділами вугільних підприємств, науково-дослідними організаціями, проектними інститутами, консалтинговими компаніями.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях
Усатенко О.В., Грошелева О.Г. Виявлення факторів мотивації топ-менеджменту вугільних шахт як запорука їх вдалої діяльності // Економічний вісник Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2004. – №1. – С.90-95. Особистий внесок автора полягає у аналізі та систематизації сукупності факторів, що впливають на рівень загального задоволення працею управлінців.
Усатенко О.В., Грошелева О.Г. Теоретичні аспекти оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу // Економічний вісник Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2005. – №3. – С.80-86. Особистий внесок автора полягає у вивченні основних підходів до визначення терміну “конкурентоспроможність” та узгодженні можливості його використання для оцінки ефективності діяльності управлінської команди.
Грошелева Е.Г. Конкурентоспособность управленческого персонала как эффективный элемент управления предприятием // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип.213: В 6 т. - Т. 3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.677-684.
Усатенко О.В., Грошелева О.Г. Вибір та обґрунтування механізму оцінки конкурентоспроможності управлінської команди // Управління розвитком: Зб. наук. праць. – спецвипуск №7. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – С.61-63. Особистий внесок автора полягає у розробці математичного апарату для обчислення складових конкурентоспроможності управлінської команди.
Усатенко О.В., Грошелева О.Г. Оцінка конкурентоспроможності управлінського персоналу промислових підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2007. – №1. – С.343-347. Особистий внесок автора полягає у розробці моделі формування конкурентоспроможності управлінського персоналу.
Грошелева Е.Г. Использование показателя конкурентоспособности управленческого персонала на угольных шахтах Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип.226: В 3 т.- Т. 1 – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С.64-73.
Грошелева О.Г. Врахування впливу конкурентоспроможності управлінського персоналу при оцінці поточного та стратегічного становища підприємства на ринку // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. Випуск 18: У трьох частинах. – Черкаси: ЧДТУ, 2007. – Частина 2. – С.189-195.
В інших виданнях
Усатенко О.В., Грошелева О.Г. Деякі аспекти управління персоналом на вугільних шахтах // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Інноваційний розвиток економіки регіону”. – Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2004. – С. 88-89. Особистий внесок автора полягає у аналізі проблем, які перешкоджають ефективному функціонуванню вугільного підприємства та виділенні місця управлінського персоналу в процесі розв’язання цих проблем.
Усатенко О.В., Грошелева О.Г. Людський фактор в оцінці інвестиційної привабливості вугільної компанії // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2005. – С. 61-62. Особистий внесок автора полягає у обґрунтуванні доцільності додаткового введення показника конкурентоспроможності управлінського персоналу, який відображає роль управлінського персоналу в процесі прийняття інвестиційних рішень стосовно шахти.
Усатенко А.В., Грошелева Е.Г. Место управленческого персонала при формировании конкурентоспособности шахты // Матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення”. – Т. 2. – Ялта, 2005. – С. 150-154. Особистий внесок автора полягає у розробці принципового підходу до оцінки конкурентоспроможності управлінського персоналу вугільної шахти: вивченні складових, що формують один з ключових факторів конкурентоспроможності – мотивацію управлінського персоналу; здійсненні групування вказаних складових за ознакою основних потреб, які управлінський персонал прагне задовольнити в процесі своєї роботи.
Грошелева О.Г. Стратегічний аспект оцінки управлінського персоналу // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика”. – Київ, 2005. – С. 116-118.
Грошелева Е.Г. К вопросу конкурентоспособности управленческого персонала // Матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука та освіта - '2006”. – Т. 9 “Економічні науки”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С.9-11.
Грошелева Е.Г. Формирование подходов к количественной оценке конкурентоспособности управленческого персонала // Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України”. – Т. 4. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С.22-24.
Грошелева О.Г. Врахування впливу людського фактору при оцінці інвестиційної привабливості підприємств // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 45 річниці Полтавського університету споживчої кооперації України. “ Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти». – Полтава, 2006. – С. 74-75.
Грошелева О.Г. Конкурентоспроможність управлінського персоналу як один з факторів інноваційного розвитку вугільного підприємства // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2006. – С. 188-189.
Грошелева О.Г. Конкурентоспроможність управлінського персоналу та рекомендації до її оцінювання // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки”. – Т. 1. – Запоріжжя, 2006. – С. 190-192.
Усатенко А.В., Грошелева Е.Г. Конкурентоспособность управленческого персонала угольных шахт // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2007. – С. 147-148. Особистий внесок автора полягає у побудові кореляційних залежностей, які дозволяють встановити вплив показника конкурентоспроможності управлінського персоналу на основні техніко-економічні показники діяльності шахти.
