Анотація до роботи:

Гончар О.Г. Консервативна терапія раку легенів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2003.

Дисертацію присвячено лікуванню неоперабельного раку легенів.

Розроблений новий спосіб введення хіміопрепаратів при лікуванні неоперабельного раку легенів. Цей спосіб дозволяє поліпшити безпосередні і віддалені результати лікування, у порівнянні з традиційною внутрішньовенною поліхіміотерапією.

Група з ендолімфатичним введенням хіміопрепаратів була представлена 126 первинно неоперабельними пацієнтами. Цим хворим проведена ендолімфатична поліхіміотерапія. Контрольна група (внутрішньовенне введення препаратів) складалася з 115 первинно неоперабельних пацієнтів. Цим хворим проведена внутрішньовенна поліхіміотерапія. Після 3 курсів ендолімфатичної поліхіміотерапії тільки в 14,4 % пацієнтів залишилися ознаки обтураційного пневмоніту. Після внутрішньовенної хіміотерапії таких хворих було 34,7%. Середня тривалість життя у дослідній групі - 14,0 місяців, а в групі контролю - 9,9 місяців. У групі ендолімфатичної поліхіміотерапії її токсичність склала 0 - 1 ступінь, що значно краще, ніж у контрольній групі. Таким чином, ендолімфатичне введення хіміопрепаратів є більш ефективним, ніж внутрішньовенне.

1. В дисертації викладено теоретичний і клінічний доказ більш високої ефективності ендолімфатичної поліхіміотерапії у порівнянні з внутрішньовенною. А також доведена менша токсичність хіміотерапії, проведеної ендолімфатично, що підтверджується основними результатами роботи.

2. Розроблений спосіб ендолімфатичної поліхіміотерапії, який дозволив максимально довгостроково використовувати лімфатичні судини, дає змогу повторного використання ендолімфатичного катетера та знизив ускладнення в зоні катетеризації.

3. Спосіб ендолімфатичної поліхіміотерапії дозволяє значно скоротити число ускладнень, викликаних токсичною дією хіміопрепаратів. Так, нульовий ступінь токсичності в дослідній групі визначався у 6 разів частіше, ніж у контрольній, а 4 ступінь токсичності у дослідній групі не зустрічався і припиняти курс хіміотерапії нам не довелося.

4. Встановлено, що результати лікування пацієнтів, отримані відразу після поліхіміотерапії, були набагато кращі у хворих, котрі одержували ендолімфатичну поліхіміотерапію. Так, повна або часткова ремісія в цій групі пацієнтів спостерігалася в два рази частіше, ніж у контрольній групі хворих.

5. Ускладнень від поліхіміотерапії з летальним наслідком в дослідній групі не було. В контрольній групі хворих померло двоє пацієнтів від ускладнень поліхіміотерапії, летальність склала 1,9 %.

6. Застосування ендолімфатичної поліхіміотерапії дозволило майже вдвічі поліпшити віддалені результати лікування хворих, у порівнянні з результатами, отриманими при застосуванні внутрішньовенної поліхіміотерапії, що дало змогу подовжити середню тривалість життя на 7,1 ± 0,5 місяця, в порівнянні з контрольною групою. Також у дослідній групі більше трьох років прожило 10,5% пацієнтів, у контрольній групі хворих більше трьох років не прожив жоден пацієнт. Прогресування пухлинного росту у дослідній групі настало на 2 місяці пізніше, ніж у контрольній групі.

7. Отримані нами дані щодо ефективності ендолімфатичної поліхіміотерапії у хворих на рак легенів не поступаються перед даними ефективності таких хіміопрепаратів як таксотер і кампто.

8. Розроблений спосіб та схема ендолімфатичної поліхіміотерапії при лікуванні раку легенів впроваджені в практику роботи протипухлинних центрів і диспансерів, онкологічних відділень області, кафедр хірургії Донецького державного медичного університету ім.М.Горького.

Публікації автора:

1. Бондарь Г.В., Кондратюк Б,П., Комендант В.В., Гончар А.Г. Эндолимфатическая полихимиотерапия в комплексном лечении рака легкого после выполнения радикальной операции // Клінічна хірургія. – 1999. – № 1. – С.18-20. Автором зроблено аналіз тривалості життя хворих, яким після радикального хірургічного лікування проводилася ендолімфатична поліхіміотерапія. Проведено порівняльну оцінку з контрольною групою, до якої ввійшли хворі після радикальних операцій на легенях, котрі далі одержували внутрішньовенну хіміотерапію.

2. Яковец Ю.И., Гончар А.Г., Кодратюк Б.П. Применение эндолимфатической полихимиотерапии при неоперабельном раке легких // Клінічна хірургія. – 1999. – № 3. – С.39-41. Автором виконано порівняльний аналіз ускладнень, викликаних проведенням ендолімфатичної і внутрішньовенної поліхіміотерапії. Здійснено порівняння віддалених і безпосередніх результатів за різних способів уведення хіміопрепаратів.

3. Яковец Ю.И., Гончар А.Г., Борота А.В., Золотухин С.Э., Псарас Г.Г., Мирошниченко Д.Ю. Применение эндолимфатической терапии путем катетеризации лимфатических сосудов бедра в комплексе лечения онкологических заболеваний // Клінічна хірургія. – 2001. – № 2. – С. 30 - 32. Автором розроблено способи виготовлення мікрокатетерів для проведення катетеризації лімфатичних судин стегна.

4. Бондар Г.В., Кондратюк Б.П., Гончар О.Г., Попович О.Ю. Спосіб лікування раку легень Патент України, МПК А 61 В 17/00, А61К31/00 №25674А, Заявл. 10.12.1997, Опубл. 30.10.1998. – Бюл. №3 – 1с. Автором розроблено спосіб ендолімфатичного введення хіміопрепаратів у лімфатичну судину стегна для лікування раку легенів.

5. Кондратюк Б.П., Гончар А.Г., Кубышковский А.Л., Крюков Н.В. Эндолимфатическая полихимиотреапия (ПХТ) в лечении больных раком легкого // Тезисы докладов I съезда онкологов стран СНГ. – Москва, 1996. – С.378.

6. Яковец Ю.И., Гончар А.Г., Кондратюк Б.П. Использование эндолимфатической полихимиотерапии для профилактики и лечения гнойно-септических осложнений у больных неоперабельным раком легких // II конгрес хiрургiв України: Збiрка наукових праць. – Київ-Донецьк, 1998. – С.574-575.

7. Яковец Ю.И., Гончар А.Г., Кондратюк Б.П. Эндолимфатическая полихимиотерапия в комбинированном лечении рака легкого // Матеріали Х з’їзду онкологів України. – Крим, 2001. – С.98

8.Jakovets U., Gonchar A., Chistyakov A., Psaras G., lysenko J. Endolymphatic polychemotherapy in treating of non-operable magnocellular central cancer of the lungs // VIII Intern. Cong. on Anti-Cancer Treatment. – Paris (France). – 1998. – P.174, Abs.162.