Анотація до роботи:

Голобородько К. К. Консортивні зв’язки синявців (Lepidoptera: Lycaenidae) плакорних трав’яних біогеоценозів степового Придніпров’я. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

У роботі досліджено консортивні зв’язки синявців (Lepidoptera: Lycaenidae) плакорних трав’яних біогеоценозів степового Придніпров’я. Установлено, що за біотопічним розподілом Lycaenidae фауну регіону можна поділити на 10 груп. Проаналізовано місце імаго синявців у структурі антофільного комплексу індивідуальних консорцій Salvia nutans. Проведені фенологічні дослідження дозволили виділити 5 фенологічних груп синявців степового Придніпров’я. Проаналізовано морфологічні параметри ротових апаратів та показники сухої ваги імаго. Установлено, що бюджет часу, який витрачається на акт живлення, залежить від цих характеристик, він є видоспецифічним та статеводиференційованим. Трофоконсортивні зв’язки гусені у регіоні встановлено з 13 родинами автотрофів. Досліджено топічний тип консортивних зв’язків імаго та преімагінальних стадій з автотрофом. Проаналізовано особливості консортивних зв’язків Lycaenidae в антропогенно порушених біогеоценозах степового Придніпров’я.

1. Лускокрилі займають одне з провідних місць у структурі антофільного комплексу модельних індивідуальних консорцій S. nutans, а родина Lycaenidae – їх найбільша складова за кількістю видів (38 %) і чисельністю (36 %).

   На основі дослідження сезонної динаміки Lycaenidae в умовах степового Придніпров’я виділено п’ять фенологічних груп, співвідношення кількості видів у яких майже рівномірне. Моновольтинні види складають 53 %.

   На прикладі модельних популяцій T. n. dobrogensis установлено наявність явища протандрії. Для модельних популяцій виділено три основних фенотипи самців імаго. Доведено, що ці фенотипи обумовлені явищем протандрії.

   Великий вплив на характер трофічних відносин імаго Lycaenidae з квітковими рослинами мають їх морфологічні ознаки. Найменші за показниками ваги тіла і розмірів хоботка види мають і найкоротші бюджети часу, що витрачаються на один акт живлення.

   Трофоконсортивні зв’язки гусені Lycaenidae у степовому Придніпров’ї встановлені із 13 родинами автотрофів. Найбільш чисельні трофічні зв’язки Lycaenidae (63,8 %) зафіксовано з видами Fabaceae. За характером живлення гусені виділено три групи: 1) живлення квітками (11 %), 2) живлення спочатку квітками, а потім листям (21 %),
   3) живлення листям (68 %).

   Топічна активність імаго Lycaenidae може визначатися особливостями процесу статевих відносин. Самці розмежовують стацію на індивідуальні ділянки, у межах яких спостерігають за самицями, а потім з ними копулюють. Активність самців визначається за кількістю „бійок”, які вони проводять як між собою, так і з представниками інших родин, унаслідок чого може відбуватися ротація індивідуальних ділянок. Самиці тяжіють до місць із парцелами кормової рослини гусені, де в подальшому відбудеться відкладання яєць. Найчастіше пари in copula фіксуються з 13.00 до 15.00 години, незалежно від сезону року.

   Преімагінальні стадії синявців долучаються до системи топічних зв’язків з моменту відкладання яйця самицею. 81 % видів Lycaenidae відкладають яйця на суцвіття, 29 % – на інші складові травостою, і тільки P. argus іноді відкладає яйця до підстилки.

   Зміна системи консортивних зв’язків в антропогенно порушених екосистемах у першу чергу відбувається за рахунок зменшення кількості видів Lycaenidae. У таких екосистемах зафіксовано збільшення показників бюджетів часу, що витрачаються на акт живлення.

Публікації автора:

1. Голобородько К. К. Ландшафтно-біотопічний аналіз фауни денних лускокрилих (Lepidoptera: Papilionoidea, Hesperioidea) Дніпропетровської області // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія біологія, екологія. – Д.: ДНУ, 2003. – Вип. 11,
   т. 1.– С. 85-96.

   Голобородько К. К. Фенологічна структура Lycaenidae (Lepidoptera) степової зони України // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – Вип. 9, № 2. – С. 182-190.

   Голобородько К. К. Популяційна структура Lycaenidae (Lepidoptera) у зональних степових біогеоценозах України // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія біологія, екологія. – Д.: ДНУ, 2004. – Вип.12, т. 2. – С. 28-32.

   Голобородько К. К., Пахомов О. Є. Місце синявців (Lycaenidae) в структурі ентомофауни зональних степових екосистем України, на прикладі індивідуальних консорцій Salvia nutans L. // Вісник Чернівецького національного університету. Біологія. – 2004. –
   Вип. 223, – С. 272-281. Дисертант брав участь у зборі матеріалу, провів досліди та узагальнив результати. Загальний внесок становить 60 %.

   Голобородько К. К., Пахомов О. Є. Біорізноманіття та еколого-фауністичний огляд синявців (Lepidoptera, Lycaenidae) Дніпропетровської області // Екологія та ноосферологія. – 2005. –
   Вип. 16, № 1-2. – С. 68-73. Дисертант збирав матеріал, брав участь у його статистичній обробці та аналізі, підготував статтю. Загальний внесок становить 75 %.

   Голобородько К. К. Аналіз сучасного стану біотопів Tomares nogelii dobrogensis Caradja, 1895 (Rhopalocera, Lycaenidae) у Дніпропетровській області // Актуальные вопросы современного естествознания: Тез. Всеукр. конф. молодых ученых (Симферополь, 11-13 апреля 2003 г.). – Симферополь, 2003. – С. 25-26.

   Голобородько К. К. Естественные лесные биогеоценозы как центры современного биоразнообразия дневных чешуекрылых (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) степной зоны Украины // Экология 2003: Тез. междунар. молодежной конф. / Отв. ред. чл.-кор. РАН Ф.Н. Юдахин. – Архангельск: Ин-т экологических проблем Севера УрО РАН, 2003. – С. 154-155.

   Голобородько К. К. Екологічні особливості родини Lycaenidae (Lepidoptera, Rhopalocera) азональних біотопів балочно-яружної системи середньої течії р. Дніпро // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства: Тез. доп. – Біла Церква, 2003. – C. 24.

   Голобородько К. К. Фауна денних лускокрилих (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) Придніпровської байрачно-балкової системи // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття: Матеріали наук. конф., присв. 80-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 9-11 вересня 2003 р.). – Канів, 2003. – С. 201-204.

   Голобородько К. К. Экологические особенности фауны дневных чешуекрылых (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) в условиях современных городских агломераций степной зоны Украины // Человек и животные: Матеріали II Междунар. научно-практ. конф. 13-14 мая 2004 г. – Астрахань: Издательский дом “Астраханский університет”, 2004. – С. 59-61.

   Голобородько К. К. Kонсортивные связи Lycaenidae (Lepidoptera) как фактор устойчивости степных экосистем // Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем. – Белгород, 2004. – С. 42-43.

   Пахомов А. Е., Голобородько К. К. Консортивные связи насекомых как один из факторов оценки состояния современных степных экосистем Европы. „Человечество и окружающая среда” // Сборник материалов Междунар. научно-практ. конф МГУ-СУНИ. – Москва, 2004. –
   С. 55-56. Дисертант збирав матеріал, брав участь в узагальненні результатів. Загальний внесок становить 45 %.