У дисертаційній роботі розроблені методи, методика та алгоритми аналізу стану лісів і розвитку лісового господарства в межах Волинської області. Проведений збір і систематизація інформації про стан лісів обласного регіону на різних етапах функціонування лісогосподарського комплексу. Оцінені масштаби змін залісненості краю у ХХ ст. Окреслені проблеми лісогосподарського комплексу та обґрунтовані шляхи оптимізації лісового господарства Волинської області. Обґрунтована система заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання, відтворення лісових ландшафтних систем і ресурсів, покращання лісоекологічної ситуації в краї. З досліджень випливають наступні висновки. І. Виконані дослідження дозволили запропонувати таку схему конструктивно-географічного аналізу лісів і лісового господарства Волинської області: обґрунтування алгоритмів дослідження лісів області; аналіз та оцінку сучасного стану лісів, лісових ресурсів та лісового господарства; створення великомасштабних різночасових картографічних моделей лісистості регіону та її зміни; обґрунтування системи заходів, які спрямовані на збереження, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів; покращання функціонування лісогосподарського комплексу; поліпшення лісоекологічної ситуації обласного регіону. ІІ. Під час дослідження лісів і лісового господарства Волинської області використовувались такі методи: історичний, картографічний, порівняльно-географічний, статистичний, а також метод геоінформаційного моделювання. Вони інтегровані у схеми (алгоритми) вивчення лісів і лісогосподарських проблем. За допомогою історико-географічного методу проаналізований стан лісів Волинської області з глибокої давнини і до наших днів. За допомогою картографічного та геоінформаційних методів були створені різномасштабні карти (зокрема, лісотипологічна), які відображають поширення основних типів лісу в регіоні, ГІС-моделі лісистості на три різночасові зрізи, а також карти масштабів змін лісистості від одного часового „зрізу” до іншого, карти територіальної та функціональної структур лісогосподарського комплексу регіону тощо. Порівняльно-географічний метод дозволив оцінити стан лісів на різних етапах їхнього розвитку, виявити масштаби і тенденції змін лісистості, екологічні та господарські проблеми, які можуть виникнути у майбутньому і розробити комплекс заходів для розв’язання цих проблем. За допомогою статистичного методу розраховано показники, які характеризують поширення лісів, видовий склад, вікову структуру, екологічний стан лісів обласного регіону тощо. За допомогою методу геоінформаційного моделювання у дослідженнях стану лісів та розвитку лісового господарства виявлено взаємозв’язки лісових ресурсів з чинниками, які впливають на них. Окрім того, здійснювався аналіз причин екологічних та господарських криз у лісах Волинської області. ІІІ. Важливим інформаційним параметром при дослідженні лісів обласного регіону виступає лісистість території. Нами створені різночасові картографічні моделі лісистості території обласного регіону у масштабі 1:100000. На їх основі отримані дані про зміни лісистості майже за 80-річний період. Завдяки цим картографічним моделям ми встановили, що на території Волинської області в період з 1925 до 1950 року через інтенсивну вирубку лісистість знизилась майже в 1,3 рази (з 20 до 14%). Починаючи з 1950 до 2002 року одночасно з вирубуванням лісів відбулося створення нових насаджень. При цьому лісистість обласного регіону зросла в 2 рази (з 14 до 28%). В цілому лісистість області в період з 1925 до 2002 року зросла майже в 1,4 рази (з 20 до 28%). Завдяки цим ГІС-моделям ми змогли прослідкувати зміну лісистості в період з 1925 до 2002 року і визначити пріоритетні напрямки розвитку лісів, оптимізації їх розміщення на території Волинської області в майбутньому тощо. Основними причинами змін лісистості та погіршання екологічного стану лісів виступають природні явища (пожежі, смерчі, сніголами тощо), ураження лісів шкідниками і хворобами, масові самовільні рубки дерев, вплив галузей лісопереробної промисловості, нераціональне використання лісів. Основними наслідками зменшення лісистості та погіршання екологічного стану лісів виступають ерозія і дефляція ґрунтів, їх заболочення, замулювання річок, кислотні дощі тощо. Для покращання стану лісів та збільшення лісистості обласного регіону необхідно реалізувати комплекс лісовідновлювальних і лісогосподарських заходів. ІV. В останні десятиліття у Волинській області значно зросли площі лісів, пошкоджених шкідниками і хворобами (з 8228 га у 1990 році до 18001 га у 2005 році). Поштовхом до їх виникнення стали циклічні зміни клімату та нераціональне господарювання. Великий вплив на стійкість лісів справила господарська діяльність людини, зокрема створення лісових культур спрощеної конструкції та породного складу. Серед антропогенних чинників найбільшої шкоди лісам завдали нераціональне лісокористування, браконьєрство та лісові пожежі. Тому особлива увага повинна приділятися боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу, несприятливими процесами (підтоплення, переосушення, дефляція, пожежі). V. У структурі лісопромислового комплексу Волинської області виділяють лісозаготівельну, зокрема, виробництво консерв, деревообробну та лісохімічну промисловість. Провідну роль станом на 2006 рік відіграє деревообробна промисловість (94%), об’єкти якої працюють над вирішенням завдань щодо повнішої переробки деревини та збільшення експорту продукції. Другорядними галузями виступають виробництво консерв (5%) і лісохімічна промисловість (1%). Збільшення обсягу продукції досягається за рахунок реконструкції цехів, вдосконалення технологій виробництва, введення в дію нового обладнання. VI. Для оптимізації екологічного стану лісів і функціонування лісогосподарського комплексу Волинської області необхідно: збільшити лісистість наблизивши її до оптимальної до 35-36% (в середньому від 28% у 2002 році до 25-39% локально) і у 2020 році реалізувати програму моніторингу лісів, забезпечити покращання якості видового складу і вікової структури лісів, підвищити продуктивність обласного регіону за рахунок заліснення земель, непридатних для сільськогосподарського використання (яри, піски, балки тощо), збільшити площу мисливських угідь за рахунок використання сільськогосподарських малопродуктивних земель, як мисливських угідь і переведення їх у цю категорію з 1584 тис. га у 2006 році до 1620 тис. га у 2010 році, збільшити кількість об’єктів рекреаційного призначення у лісах Волинської області від 368 у 2006 році до 370 у 2007 році і 430 у 2010 році, реалізувати комплекс заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж, шкідників і хвороб, радіаційного забруднення тощо. Виходячи з вищесказаного, можна запропонувати наступні пропозиції: 1. Послідовно проводити оптимізацію використання лісових земель, вирощувати високопродуктивні хвойні, твердолистяні і м’яколистяні швидкоростучі насадження, змішані за формою і складні за структурою. 2. Ширше використовувати досягнення селекційно-генетичної роботи для покращання продуктивності основних видів лісоутворюючих порід (дуб звичайний, ясен звичайний, сосна звичайна та інші) і підвищення їх стійкості проти захворювань і пошкоджень. 3. При удосконаленні агротехніки і технології лісовідновлення слід в обов’язковому порядку врахувати конкретні умови навколишнього середовища (властивості ґрунтів, видовий склад корінних лісостанів тощо). 4. Широко практикувати застосування фітомеліорації шляхом включення в лісові культури ягідних кущів, бобових видів рослин та інших грунтопокращуючих рослин, оптимізації навколишнього середовища для приманювання тварин, птахів і комах. 5. Для успішного здійснення лісоохоронної та природоохоронної діяльності важливим завданням є створення механізму платного використання лісоресурсного потенціалу Волині. При цьому лісове господарство зможе отримати економічну вигоду від використання лісових ресурсів і краще забезпечити розширене відтворення лісу. |
