Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


Сівак Володимир Карлович. Конструктивно-географічний аналіз лісових ландшафтів як основи розвитку природоохоронних територій Чернівецької області : дис... канд. геогр. наук: 11.00.11 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці, 2007. — 204арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 187-204.



Анотація до роботи:

Сівак В.К. Конструктивно-географічний аналіз лісових ландшафтів як основи розвитку природоохоронних територій Чернівецької області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2007.

Дисертація присвячена конструктивно-географічному аналізу ролі лісових ландшафтів, як основи природоохоронної мережі Чернівецької області.

Удосконалено методику збалансування лісокористування на основі критеріїв і індикаторів сталого розвитку для Чернівецької області. Встановлено роль лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, досліджено функціональну структуру лісів краю, визначено репрезентативність природоохоронних лісів у регіонах і ландшафтах Чернівецької області та зазначено роль і частку лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону. Поглиблено, вивчено й узагальнено існуючі принципи та практику розвитку мережі природоохоронних територій у Чернівецькій області. Окреслено й обгрунтовано конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області

1. Конструктивно-географічний аналіз лісокористування у концепції збалансованого розвитку регіону здійснюється із застосуванням системного підходу за наступними різнобічними взаємопов’язаними аспектами: збереження та забезпечення захисних функцій лісів; вивчення санітарно-екологічного стану та формування лісостанів резистентних до несприятливих чинників; створення належних умов для збереження біорізноманіття у лісових ландшафтах; підтримання, збереження й примноження продукційних властивостей лісів; збереження соціально-економічних та естетико-гуманістичних функцій лісів. Основними підходом слід вважати ландшафтно-екологічний, застосування якого дозволяє достатньо чітко визначити екологічну функцію лісів для підтримання стійкості ландшафтів як конкретних сучасних геосистем.

2. Визначено, що лісовим ландшафтам належить провідне місце у формуванні природоохоронних територій Чернівецької області, що підтверджується високою часткою (40,3% ) лісів, що номінально виконують природоохоронні функції.

3. Проведений функціонально-структурний аналіз лісових ландшафтів у розрізі лісництв, природних регіонів та ландшафтних комплексів Чернівецької області показав – із загальної площі лісів області, що виконують природоохоронні функції найбільше їх у Прут-Дністровському (31,3%), Прут-Сіретському (23,0%) межиріччях та області Скибових Карпат (22,3%), найменше у області Верховинських Карпат (2,0%).

4. Визначено коефіцієнт екологічної стабільності території Чернівецької області по адміністративних районах, що дозволив виділити: екологічно стабільні регіони – Путильський та Вижницький (частка лісів у загальній площі земель складає відповідно 68 % та 57%); середньостабільні – Сторожинецький та Глибоцький (47,2% та 34,6%), стабільно нестійкі – Герцаївський, Заставнівський, Хотинський та Сокирянський (12%, 15,6%, 25%, 20%); екологічно нестабільні – Кіцманський, Новоселицький, Кельменецький райони та м.Чернівці (12,3%, 4%, 8%, 13,6%). Як правило, екологічна стабільність території прямопропорційно пов’язана із лісистістю території.

5. На основі розробленої нами методики проведена оцінка продуктивності лісів, що вказує на залежність екологостабілізуючих функцій лісів від їх продуктивності.

6. Частка лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону досить строката. В 321 існуючому об’єкті природно-заповідного фонду (ОПЗФ) лісові геосистеми різного таксономічного рангу входять до складу 115, складають 36% від їхньої загальної кількості. Проте вони займають 78,4% всієї площі наявної заповідної мережі, що свідчить про їх домінуючу роль у підтриманні ландшафтно-екологічної стабільності регіону.

7. Визначення оптимальних показників ступеня заповідності території Чернівецької області, особливо з врахуванням ролі лісів, можливе лише на підставі аналізу ступеня антропогенної змінності ландшафтів в межах її фізико-географічних регіонів та окремих ландшафтних комплексів. На підставі проведених розрахунків, отримані показники потенціалу заповідності й додаткові територіальні резерви для розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду.

8. Намічені й обґрунтувані конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Чернівецькій області. У формуванні екологічної мережі велика роль повинна приділятись національним природним паркам як великим державним поліфункціональним установам, що мають можливість реально забезпечувати управління і контроль за підпорядкованими ним територіями. В нинішніх соціально-економічних умовах та з позицій структури угідь і природокористування єдино реальним і ефективним варіантом є створення і розширення існуючих національних природних парків за кластерним принципом. Розроблені методи розширення НПП „Вижницького” можуть стати прикладом для розвитку і створення інших територіально великих ОПЗФ.

9. При формуванні екологічної мережі на базі лісових геосистем крім екологічних функцій неодмінно слід враховувати її роль у забезпеченні рекреаційних потреб населення, визначенні оптимального рекреаційного навантаження, збереженні та підвищенні естетичних якостей середовища. Розраховані оптимальні показники рекреаційного навантаження на лісові геосистеми Прут-Дністровського межиріччя можуть бути взяті за основу для подальших конкретних планувальних робіт.

Публікації автора:

Фахові видання

1. Сівак В.К. Проблеми оптимального використання природоохоронних територій у Чернівецькій області//Науковий вісник Чернівецького універси-тету: Зб.наук.пр.Вип.318: Географія. – Чернівці: Рута, 2006. – С.166-173.

2. Сівак В.К. Методика аналізу лісокористування у концепції збалансованого (підтримуваного) розвитку// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль. – №1. –2007. – С.202-208.

3. Сівак В.К.Територіальні особливості функціональної структури лісів Чернівецької області// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія:Географія. – Вінниця, 2007.– Вип.13. – С.202-210.

4. Сівак В.К., Чернявський О.А. Наукові здобутки та перспективи їх застосування в ґрунтозахисному землекористуванні Буковини // Науковий вісник Чернів. ун-ту. – Вип.. 120, Географія. – Чернівці: Рута. – 2001. – С.56-64. (Здобувачем проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).

5. Данілова О.М., Сівак В.К. Вплив породного складу на деревну продуктивність лісів Чернівецької області // Наук. вісник Чернівецького університету. Вип. 220. Географія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 147-152. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи, сформулював основні положення та висновки).

6. Данілова О.М., Сівак В.К. Перспективи лісокористування в Україні // Наук. вісник Чернівецького університету. Вип. 238. Географія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 148-155. (Здобувачем проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).

7. Швиденко А.Й., Данілова О.М., Сівак В.К. Організація моніторингу деревної продуктивності лісостанів // Наукові записки Тернопільського державного пед.університету. Серія: Географія. – Тернопіль. – №2. – Ч.2. – 2004. – С.101-104. (Здобувачем проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).

8. Сівак В., Коржик В. Роль лісових геосистем у формуванні природно-заповідного фонду Чернівецької області // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Збірник наук. праць. Вип.294: Географія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 76-86. (Здобувач проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).

Інші публікації

9. Сівак В.К., Солодкий В.Д. Основи екологічної безпеки територій та акваторій. Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2000. – 156 с.

10. Сівак В.К., Солодкий В.Д. Заповідна справа: навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 208 с. (Здобувачем написані 7 та 8 розділи).

11. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспектування: підручник. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 264 с. (Здобувачем написані 6 та 8 розділи).

12. Сівак В. Формування регіональної екологічної мережі: досвід, проблеми та перспективи// Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали III Міжнар.наук.конф. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – С.75-80.

13. Сівак В.К., Білоконь М.В. Створення нових об’єктів природно-заповідного фонду Буковини як ключових територій екомережі в Карпатському регіоні та Передкарпатті//. – Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали IV Міжнар.наук.конф. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – С.362-369. (Здобувач проаналізовані статистичні та літературні матеріали, сформульовані основні положення та висновки).

14. Сівак В.К. Основні джерела забруднення на території Чернівецької області // Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону: Матеріали міжнар. наук. конф. – Чернівці. 2005. – С.20-22.