Анотація до роботи:

Гайворонський Є.П. Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2009.

Дисертація присвячена розробці комплексу заходів запобігання контрабанді культурних цінностей на підставі аналізу стану й тенденцій злочинності у даній сфері. Досліджено історичні витоки контрабанди цих предметів і боротьби з нею. Позначено особливості юридичної відповідальності за вчинення розглядуваного діяння. Проаналізовано зміст поняття “культурні цінності”, окреслено їх ознаки. Досліджено кримінологічну характеристику контрабанди культурних цінностей, виявлено тенденції її розвитку і зв’язок з організованою злочинністю. Розглянуто соціальну і психологічну характеристику особи злочинця-контрабандиста, що дало змогу виявити коло осіб, найбільш схильних до вчинення контрабанди культурних цінностей. З’ясовано чинники, причини й умови, які детермінують злочинність в цій сфері. Запропоновано комплекс заходів запобігання контрабанді культурних цінностей, включаючи внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці комплексу заходів запобігання контрабанді культурних цінностей на підставі аналізу стану й тенденцій злочинності у цій сфері. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити відповідні висновки і внести низку пропозицій щодо поліпшення діяльності державних органів стосовно боротьби з контрабандою культурних цінностей і вдосконалення чинного законодавства з цих питань:

1. Дослідження історичних передумов боротьби з контрабандою культурних цінностей дозволило встановити, що відповідальність за цей злочин установлюється досить пізно у зв'язку з поступовим розвитком громадської свідомості, підвищенням рівня загальної культури, усвідомленням значущості культурної спадщини.

2. Незаконне переміщення предметів культури й мистецтва через митний кордон України не завжди тягне кримінальну відповідальність. До цього виду відповідальності особа повинна притягатися лише у випадку, якщо переміщувані предмети справді становлять культурну цінність. Ось чому слід розробити й закріпити в законодавстві докладний перелік конкретних видів культурних цінностей з описанням їх ознак.

Із диспозиції ст. 201 КК України треба виключити слова “історичних та”, оскільки відповідно до міжнародних угод і Закону України “Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей” історичні цінності є різновидом культурних цінностей.

3. Кількість порушених кримінальних справ стосовно контрабанди культурних цінностей невелика, але цей злочин має досить високий рівень латентності. Найпоширенішими предметами такої контрабанди є ікони, монети, ордени й медалі, картини. Більшість спроб незаконного їх переміщення через митний кордон відбувається в міжнародному аеропорту “Бориспіль” та в областях західного кордону України.

4. Найбільше серед злочинців-контрабандистів налічується громадян України, далі йдуть громадяни РФ, потім – громадяни країн ЄС. За статевою ознакою понад 80% злочинців – це чоловіки. Серед контрабандистів на момент учинення злочину понад 40% були безробітними. У 85,7% випадків особи, які вчинили незаконне переміщення культурних цінностей через митний кордон, мали утриманців. Зазначене свідчить про вагому роль економічних труднощів у мотиваційній сфері причинного комплексу контрабанди. Проводячи типологізацію, можна виділити серед злочинців-контрабандистів епізодичних і спеціалізованих; серед останніх виокремлюються злісні.

5. Контрабанду культурних цінностей детермінує значна кількість чинників: а) недостатнє фінансування охорони культурних цінностей, внаслідок чого полегшується розкрадання цих предметів, які потім надходять до потенційних контрабандистів; б) незаконні археологічні розкопки, що набули загрозливих масштабів; в) численні обставини, пов’язані з глобалізаційними процесами, розвитком систем міжнародного транспорту та зв’язку; г) недосконалість контролю за обігом культурних цінностей; д) велика вигода від їх контрабанди і наступної реалізації. Із плином часу вартість культурних цінностей зростає в десятки й сотні разів, що робить вкладення коштів у предмети антикваріату досить вигідним. Серед найвагоміших умов контрабанди культурних цінностей можна назвати корумпованість частини митників і правоохоронців, недостатню облаштованість державного кордону України, прогалини у професійній підготовці працівників митних і правоохоронних органах, недостатню взаємодію цих структур.

6. Серед заходів загально-соціального запобігання контрабанді культурних цінностей слід назвати: прищеплення громадянам України почуття патріотизму, відповідальності за майбутнє країни, дбайливого ставлення до культурного надбання, оздоровлення морального клімату в суспільстві, зменшення соціальних суперечностей і рівня безробіття, сприяння розвитку легального антикварного ринку, заохочення до законослухняної поведінки, створення сприятливих умов для вкладення підприємцями коштів у фінансування збереження культурних цінностей.

7. До основних заходів спеціально-кримінологічного запобігання контрабанді культурних цінностей належить виявлення й перекриття каналів постачання контрабандистам цих предметів, що має здійснюватися шляхом боротьби з розкраданнями антикваріату, посилення контролю за його обігом, запобігання незаконним пошуковим роботам на археологічних об’єктах, покращання охорони місць зберігання предметів антикваріату, створення спеціальних музеїв для зберігання приватних колекцій. Є сенс провести поетапне маркірування культурних цінностей, прискорити створення Державного реєстру національного культурного надбання. Необхідно ліквідувати прогалини та суперечності в законодавстві, завершити облаштування державного кордону України, поліпшити діяльність митних і правоохоронних органів, насамперед подолати корупцію в них.

8. У запобіганні контрабанді культурних цінностей на індивідуальному рівні найважливішими є заходи виховного й роз’яснювального характеру, а також оперативно-розшукові заходи, спрямовані на припинення розпочатої злочинної діяльності (оперативне впровадження, спостереження, контрольована поставка тощо).

9. Для запобігання злочинності в досліджуваній сфері треба домагатися посилення міжнародного співробітництва, виконання відповідних угод державами, до яких незаконно переміщуються культурні цінності з України. Із цими країнами потрібно укласти додаткові двосторонні угоди, які супроводжувалися б детальними коментарями до їх внутрішнього законодавства. Необхідно також постійно вдосконалювати інформаційну взаємодію із зарубіжними фахівцями, зокрема, використовувати можливості Інтерполу.

Публікації автора:

1) Гайворонський Є.П. Боротьба з контрабандою на території України: історичний аспект / Є.П. Гайворонський // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – К., 2004. – Вип. 26. – С. 493-500.

2) Гайворонський Є.П. Історичні та культурні цінності як предмет контрабанди / Є.П. Гайворонський // Проблеми законності. – Х., 2005. – Вип. 75. – С. 181-187.

3) Гайворонський Є.П. Умови вчинення контрабанди історичних та культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 2005. – Вип. 30. – С. 91-96.

4) Гайворонський Є.П. Основні напрямки попередження контрабанди історичних та культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Проблеми законності. – Х., 2006. – Вип. 77. – С. 145-150.

5) Гайворонський Є.П. Кримінологічна характеристика контрабанди історичних і культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Проблеми законності. – Х., 2006. – Вип. 85. – С. 159-164.

6) Гайворонський Є.П. Незаконні археологічні розкопки та їх зв'язок з контрабандою культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Проблеми законності. – Х., 2007. – Вип. 88. – С. 171-176.

7) Гайворонський Є.П. Корупція в митних органах як умова вчинення контрабанди / Є.П. Гайворонський // Проблеми запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності : матер. наук.-практ. семінару, м. Харків, 9 лист. 2004 р. – К., 2005. – С. 89-91.

8) Гайворонський Є.П. Актуальність боротьби з контрабандою історичних та культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Соціально-політичні протиріччя та проблеми соціального партнерства : зб. наук. тез. – Х., 2005. – С. 168-170.

9) Гайворонський Є.П. Критерії визначення виду відповідальності за незаконне переміщення через державний кордон України предметів, що мають культурну цінність / Є.П. Гайворонський // Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності : матеріали наук-практ. конф., м. Харків, 5-6 жовт. 2005 р. – Х., 2006. – С. 81-84.

10) Гайворонський Є.П. Стосовно основної причини вчинення контрабанди культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Теоретичні та практичні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні : матер. V міжвуз. наук. конф. з кримінології, м. Харків, 27 лист. 2006 р. – Х., 2007. – С. 19-20.

11) Гайворонський Є.П. Підвищення правової культури як напрямок боротьби з контрабандою культурних цінностей / Є.П. Гайворонський // Від громадянського суспільства – до правової держави : тези ІІ міжнар. наук-практ. конф., м. Харків, 25 квіт. 2007 р. – Х., 2007. – С. 333-335.

12) Гайворонський Є.П. Контрабанда в умовах глобалізації / Є.П. Гайворонський // Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України : зб. тез за матер. ХІХ Харків. політологічних читань. – Х., 2007. – С. 22-24.