Анотація до роботи:

Герасименко А.Г. Концентрація капіталу в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемам дослідження теоретико-методологічних засад концентрації капіталу, формування системної політики держави у сфері концентрації, методів та механізмів її реалізації в умовах трансформаційної економіки. З’ясовано економічну сутність процесу концентрації капіталу та форми його реалізації в трансформаційній економіці. Доведено циклічність характеру історичної еволюції процесу концентрації капіталу, удосконалено її періодизацію. На основі теоретичного та історичного аналізу сутності, мотивів та наслідків здійснення концентрації виявлено об’єктивну необхідність системного державного регулювання цього процесу. Визначено сутність, мету, систему принципів, методів та механізмів реалізації політики держави у сфері концентрації капіталу. Досліджено тенденції зміни показників концентрації в економіці України. Обґрунтовано потребу та напрямки удосконалення діючої системи державного регулювання концентрації капіталу в Україні. Виділено два механізми аналізу та оцінки допустимості концентрації капіталу: антимонопольний механізм та механізм підтримки суспільно значущої концентрації. Розроблено теоретико-мікроекономічні засади аналізу спроможності концентрації капіталу підвищувати координаційну здатність олігопольного ринку як критерію допустимості концентраційної угоди. Удосконалено та адаптовано до умов трансформаційної економіки методику порівняльного аналізу позитивних та негативних наслідків концентрації капіталу щодо реалізації суспільних інтересів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання наукового завдання щодо розробки теоретико-методологічних засад політики держави у сфері концентрації капіталу, методів та механізмів її практичної реалізації в умовах трансформаційної економіки. Результати проведеного дослідження дозволяють обґрунтувати такі теоретико-методологічні та науково-практичні висновки:

1. Концентрація капіталу являє собою об'єднання капіталів різних господарських структур з подальшим їх зосередженням під контролем обмеженого кола суб’єктів господарювання. При цьому розмежовано поняття «концентрація капіталу» та «концентрація виробництва». Здійснено класифікацію основних форм концентрації капіталу у відповідності до двох класифікаційних ознак: механізму та напрямку концентрації капіталу. Відповідно до першої ознаки виділено дві форми концентрації: інкорпоровану, що відбувається шляхом злиттів, поглинань чи формування спільних підприємств, та партнерську, що передбачає формування консорціумів або ФПГ. Відповідно до другої – виділено три форми концентрації капіталу: горизонтальну, вертикальну та конгломератну. Кожна з них передбачає об'єднання і подальше зосередження під єдиним контролем капіталів суб'єктів господарювання, що працюють відповідно на одному товарному ринку, на суміжних ринках та у непов’язаних між собою жодним чином сферах господарювання.

2. Історична еволюція процесу концентрації капіталу у розвинених країнах світу та Україні, має циклічний характер. Вона відбувається шляхом хвиль концентрацій та на основі інтегрованої зміни двох етапів еволюції – національного та глобального. При цьому другий етап розвитку процесу концентрації капіталу являє собою діалектичне повторення першого етапу на більш високому глобальному рівні. Характерною є як спільність траєкторії розвитку процесу концентрації капіталу у різних економічних системах, так і його неоднорідність, обумовлена різним ступенем жорсткості державного регулювання концентрації. Це, в свою чергу, означає, що держава, маючи достатні важелі впливу на розвиток процесу концентрації капіталу, може модифікувати його таким чином, щоб максимізувати корисний вплив концентрації капіталу на економіку та суспільний добробут.

3. Аналіз теоретичних підходів щодо мотивів концентрації капіталу виявив дуалізм рушійних сил розвитку процесу концентрації. З одного боку, процес концентрації капіталу являє собою об’єктивний економічний процес самозростання капіталу; з іншого боку, концентрація капіталу є засобом реалізації цілого спектру різних інтересів економічних суб'єктів. Така діалектика взаємозв’язку мотивів концентрації пояснює циклічний характер його еволюції, встановлений раніше, з точки зору внутрішньої логіки розвитку концентрації капіталу, підтверджує його та дозволяє з більшою точністю прогнозувати його розвиток у майбутньому. Крім того розуміння мотивів концентрації капіталу дозволяє оцінити ймовірні наслідки його реалізації в суспільстві та шляхом кваліфікованого регулювання цього процесу забезпечити реалізацію його позитивних ефектів при мінімальних суспільних втратах.

4. Важливою є роль концентрації капіталу у підвищенні національної конкурентоспроможності, формуванні та утриманні конкурентних переваг на міжнародних ринках, реформуванні структури національної економіки, збалансованості регіонального розвитку економіки. Суспільно значуща концентрація капіталу призводить до підвищення рівня зайнятості в економіці, зростання доходів населення на противагу негативним ефектам, зумовленим монополізацією. Встановлено залежність між змінами активності концентраційних процесів у економіці та проходженням нею окремих фаз економічного циклу. Все це є аргументом на користь системного підходу до регулювання концентрації капіталу в трансформаційній економіці. Натомість сучасне регулювання концентрації виконує лише дві функції: захист економічної конкуренції та національної безпеки. Вплив процесу концентрації капіталу на решту вищезазначених сфер соціально-економічного життя суспільства наразі не підлягає регулюванню. Таким чином, існує нагальна потреба формування системної політики держави у сфері концентрації капіталу як засобу оптимізації ролі концентрації у розвитку економіки України.

5. За економічною сутністю політика держави у сфері концентрації капіталу являє собою цілісну систему заходів щодо аналізу, оцінки та регулювання концентрації з метою урівноваження позитивних та негативних наслідків її дії, максимізації корисного впливу цього процесу на соціально-економічний розвиток. У системі державного регулювання концентрації капіталу виділяється два основні механізми аналізу та оцінки допустимості концентрації: антимонопольний механізм та механізм підтримки суспільно значущої концентрації капіталу.

6. Наявність різних підходів до реалізації антимонопольного регулювання концентрації капіталу, обумовлена різним теоретичним розумінням сутності монополії. У цьому зв’язку закономірно виділяються дві групи засобів антимонопольного регулювання. До першої відноситься рамкове регулювання процесів концентрації, спрямоване на підвищення прозорості та ефективності концентраційних угод. До другої – система нотифікації концентрації щодо отримання дозволу на її реалізацію, яка заснована на аналізі релевантного ринку.

7. Сучасний стан концентрації національного капіталу в Україні характеризується двома тенденціями: тенденцією до зниження рівня концентрації окремих товарних ринків та тенденцією до підвищення рівня концентрації капіталу в розрізі всієї економіки. Це свідчить про незбалансованість системи антимонопольного регулювання в Україні та потребу її вдосконалення. Обґрунтовано цілий ряд засобів усунення цього недоліку, підвищення ефективності системи антимонопольного регулювання концентрації капіталу. До них відносяться:

вдосконалення нормативно-правової бази захисту українського підприємництва від зловживань монопольною владою у вигляді використання неринкових засобів встановлення контролю над підприємством; адвокатування корпоративного захисту;

переорієнтація системи аналізу та регулювання концентрації капіталу, перенесення в ній акцентів із ретроспективного підходу на прогноз можливих варіантів розвитку релевантного ринку, суміжних сфер господарювання, та економіки в цілому після здійснення концентрації;

підвищення рівня порогових показників нотифікації до середнього рівня по країнам Східної Європи;

врахування при розрахунку показників ринкової концентрації інтеграційного потенціалу концентраційної угоди як міри взаємозалежності учасників концентрації;

удосконалення методик дослідження меж релевантного ринку та виміру рівня ринкової концентрації тощо.

8. Зростання частки олігопольних ринків у структурі економіки України, посилена зміною ступеня їх дисперсності, вимагає від Антимонопольного комітету України перегляду та удосконалення системи антимонопольного регулювання концентрації капіталу з урахуванням специфіки олігопольних ринків (взаємозалежності їх учасників). Процес концентрації капіталу спроможний підвищити координаційну здатність олігопольного ринку як передумову його колективної монополізації. Для поліпшення оцінки впливу концентрації капіталу на координаційну здатність ринку повинен здійснюватися аналіз зміни ряду показників – ступеня жорсткості олігополії, дисперсності олігопольного ядра ринку, ступеня ринкової влади покупця, міри достатності величини вільних потужностей в галузі для підтримання паралельної поведінки, що відбувається внаслідок концентрації капіталу.

9. Запропоноване теоретико-методологічне та методичне забезпечення порівняльного аналізу позитивних та негативних наслідків концентрації капіталу дає змогу сформувати необхідні передумови для більш дієвого регулювання процесу концентрації. Конструкція системного аналізу процесу концентрації капіталу включає в себе два етапи: перший етап – кількісний порівняльний аналіз позитивних та негативних наслідків концентрації, що здійснюється на мікроекономічному рівні, у розрізі окремого релевантного ринку; другий етап – якісний порівняльний аналіз макроекономічних ефектів концентрації капіталу. Роль концентрації капіталу у формуванні та посиленні конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченні сталого економічного зростання буде підвищуватись.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Герасименко А.Г. Хвиля концентрації капіталу 1980-х років: американські реалії та досвід для сучасної України // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2005. – №1. – С.27-33. (0,40 д.а.).

2. Герасименко А.Г. Процеси концентрації капіталу: аналіз та особливості сучасного етапу // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2005. – спецвипуск №3. – С.25-28. (0,19 д.а.).

3. Герасименко А.Г. Концентрація капіталу: сутність та основні форми реалізації // Фінанси України. – 2005. – №10.– С.116-123. (0,37 д.а.).

4. Герасименко А.Г. Вдосконалення державної політики в сфері концентрації капіталу як фактор підвищення економічної безпеки України // Вісник Академії митної служби України. – 2006. - №1. – С.14-19. (0,26 д.а.).

5. Герасименко А.Г., Романишин В.О. Шляхи удосконалення засобів оцінки бар’єрів входження в ринок //Актуальні проблеми економіки.–2006.– №2. – С.34-39.(0,30 д.а.) (Особистий внесок автора полягає у розробці контрольного підходу до виявлення бар’єрів входження в ринок (виходу з ринку), виділенні критеріїв та визначенні засобів їх оцінки (0,24 д.а)).

6. Герасименко А.Г., Лагутін В.Д. Проблеми та перспективи державного регулювання концентрації капіталу // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2006 р.– №2. – С.21-28. (0,50 д.а.). (Особистий внесок автора полягає в аналізі сучасних підходів до регулювання концентрації в Україні, розробці ряду заходів щодо удосконалення механізмів регулювання концентрації капіталу (0,4 д.а.)).

7. Герасименко А.Г. Государственное регулирование концентрации капитала в экономике Украины // Экономист. – 2006. – №8. – С.65-73. (0,65 д.а.).

В інших виданнях:

8. Антимонопольна діяльність. Підручник. / За ред. проф.В.Д. Лагутіна – К.: КНТЕУ, 2005.– 580 с. (Особистий внесок полягає у розробці розділу 7 «Контроль за економічною концентрацією» (1 д.а.)).

9. Герасименко А.Г. Політика держави щодо злиття підприємств: напрями реалізації і вдосконалення // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2004. – №4. – С.16-21. (0,35 д.а.).

10. Герасименко А.Г. Злиття і поглинання як стратегія зміцнення конкурентних позицій компаній: сучасний погляд // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С.120-123. (0,13 д.а.).

11. Герасименко А.Г. Концентрація капіталу як необхідна складова національної стратегії економічного зростання //Збірник тез доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». Ч.1.– Тернопіль: Економічна думка, 2005.–– С.142-145. (0,13 д.а.).

12. Герасименко А.Г. Аналіз основних підходів до збалансування конкурентної і промислової політики в сфері концентрації національного капіталу //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства». – Житомир, 2005. – С.62-65. (0,2 д.а.).

13. Герасименко А.Г. Вдосконалення методики ринкового аналізу як інструменту конкурентної політики // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика”. - Київ: КНТЕУ, 2005. – С.104-106. (0,11 д.а.).

14. Герасименко А.Г. Політика держави в сфері концентрації капіталу як засіб ринкового реформування економіки України // Матеріали VІІ науково-практичної конференції «Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах ринкової економіки», Т.1. - Сімферополь: КІБ, 2006. – С.70-72. (0,08 д.а.).

15. Герасименко А.Г. Особливості аналізу та регулювання процесів концентрації капіталу на олігопольних ринках // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні”. - Ялта, 2006. – С.53-55. (0,09 д.а.)

16. Gerasymenko Anzhelika Capital concentration development and its role in the creation of a global market // Тези доповідей і виступів VII Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Конкурентноздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі». Частина 1. – Донецьк: ДЕГІ, 2005. – С.137-139. (0,09 д.а.)