У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання розвитку і підвищення ефективності кооперованих зв'язків підприємств у сучасних умовах господарювання. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного: 1. Узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових і практичних розробок щодо вивчення процесів кооперування дало змогу визначити, що ця проблематика потребує подальшого дослідження, розробки та обґрунтування рекомендацій щодо перспективних напрямів розвитку кооперованих зв'язків, а також підходів до оцінки їх ефективності з урахуванням особливостей умов сучасного господарювання. 2. Порівняльна оцінка традиційних та інституційних підходів до вивчення феномену міжорганізаційної співпраці підприємств обумовила необхідність застосування для розробки концепції розвитку кооперованих зв’язків інструментарію інституційної теорії та, зокрема теорії "гнучкого підприємства". 3. Узагальнення підходів щодо тлумачення сутності кооперування дало змогу уточнити його зміст, під яким слід розуміти динамічний різноплановий процес добровільної співпраці юридично та економічно самостійних підприємств на основі їх ключової компетенції для виробництва і реалізації продукції та надання послуг, метою якого є підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання та ефективності їх діяльності. Встановлено, що ефективний довгостроковий розвиток кооперованих зв'язків можливий лише за умови їх позитивного впливу на ключову компетенцію підприємства.. 4. Доведено, що організаційні зміни в економіці виявляють абсолютну свою діалектичність і проявляються, з одного боку, в спрощенні організаційної структури окремого підприємства, а, з іншого боку, в ускладненні структури відносин між підприємствами за рахунок розвитку процесів кооперування, економічні зв’язки в рамках яких стають все більш складними (рівень “організованості” в економіці стає більш високим). Обґрунтовано, що спрощення організаційної структури підприємства на базі розвитку кооперованих зв’язків не є самоціллю. Воно є лише засобом підвищення конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і кооперованого об’єднання в цілому. 5.Оцінка можливості створення підприємствами-виробниками телекомунікаційного обладнання сучасних кооперованих об’єднань свідчить про складність такого процесу. Головна внутрішня проблема даного процесу полягає в інституційній та структурній невідповідності підприємств сучасним вимогам, а також у гострому дефіциті інвестиційних ресурсів. Для конкретних підприємств це виявляється у втраті власної ключової компетенції, невикористанні прогресивних форм організації виробництва та низькому рівні впровадження сучасних інформаційних технологій. 6. Виокремлено основний критерій ефективності розвитку кооперованих зв’язків підприємства – це збереження та вдосконалення ключової компетенції при зростанні його ринкової вартості. Розроблено концепцію розвитку галузевих і міжгалузевих кооперованих зв’язків у сучасних умовах господарювання і визначено передумови її впровадження. В основу концепції покладено визначення, за допомогою аналізу ланцюга створення доданої вартості, кожним підприємством власної ключової компетенції та розробка на її основі стратегії розвитку кооперованих зв'язків. 7. Обґрунтована необхідність кардинальної перебудови організаційної структури вітчизняних підприємств за принципом її трансформації у взаємопов'язану систему центрів відповідальності (центрів витрат і центрів прибутку). Покращення ключової компетенції підприємства нерозривно пов'язане з технологічними інноваціями, які є для виробників комутаційного обладнання одним з важливих факторів конкурентної переваги. В дослідженні запропоновані рекомендації щодо технологічної модернізації бізнес-процесів на основі інтегрованих автоматизованих систем управління та систем електронного ведення бізнесу, успішне впровадження яких на першому етапі сприятиме підвищенню організаційно-технічного рівня підприємств, а на другому - призведе до підвищення ефективності їх діяльності. 8. Розвиток кооперованих зв'язків дасть змогу підприємствам не лише оптимізувати виробничі, а і радикально знизити трансакційні витрати. Використання запропонованих у дисертації методичних підходів до оцінки трансакційних витрат дозволяє підприємствам більш об'єктивно обгрунтовувати вибір напрямів розвитку кооперованих зв'язків на основі аналізу їх ефективності. 9. Обгрунтовано перспективні напрями розвитку конкретних внутрішньогалузевих і міжгалузевих кооперованих зв'язків підприємствами-виробниками комутаційного обладнання, а також дано рекомендації щодо внесення змін до державної економічної політики з метою стимулювання прогресивних організаційних змін на мікроекономічному рівні. | 