У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в підвищенні рівня фізичного здоров’я молоді шляхом корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму засобами фізичної культури. Ця проблема вирішена в результаті вивчення впливу різних режимів бігових навантажень на показники аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму, а також на деякі показники кардіореспіраторної системи та системи крові. Установлено, що цілеспрямовану корекцію аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можна здійснювати шляхом застосування бігових навантажень, збалансованих за режимом енергозабезпечення й величиною внутрішнього об’єму, ураховуючи при цьому періодичність занять і метод тренувань. Рівень аеробної продуктивності осіб жіночої статі 18 - 22 років у середньому відповідає “відмінному”. Особи чоловічої статі поступаються жінкам рівнем аеробної продуктивності: з 18 до 20 років він “посередній”, у 21 рік знаходиться на межі “посереднього” й “нижче посереднього”, а у 22 роки “нижче посереднього”. Середня величина анаеробної лактатної продуктивності у 18-22 роки незалежно від статі нижча за належну. Для забезпечення належного рівня соматичного здоров’я молоді необхідно підвищувати аеробну та анаеробну лактатну продуктивність. Зростання аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні тренувань періодичністю не менше трьох разів на тиждень і величиною внутрішнього об’єму не нижче порогового рівня. Порогова величина внутрішнього об’єму навантаження, яка забезпечує приріст аеробної продуктивності, становить у середньому 43,8% від максимально допустимої. Бігові тренування у змішаному режимі енергозабезпечення ефективніше підвищують аеробну продуктивність організму, ніж в аеробному. Найбільш ефективному зростанню аеробної продуктивності сприяє комплексне почергове застосування в мікроциклі тренувань в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення із застосуванням безперервного методу і в анаеробно-аеробному режимі із застосуванням повторного методу. Тренування в аеробному режимі енергозабезпечення більш ефективно впливають на аеробну продуктивність організму при застосуванні безперервного методу, ніж повторного. Вплив на показники аеробної продуктивності значно посилюється за умови триразової стимуляції під час бігу анаеробних процесів енергозабезпечення. Підвищення анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні бігових тренувань змішаного режиму енергозабезпечення. Величина приросту показників анаеробної лактатної продуктивності залежить від ступеня активізації анаеробних метаболічних процесів, а також величини внутрішнього об’єму навантаження. Незалежно від методу тренувань бігові навантаження в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність організму, ніж в аеробно-анаеробному. Існують статеві особливості корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму біговими навантаженнями аеробної та анаеробної спрямованості. Унаслідок тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення в осіб жіночої статі відбувається більший приріст показників аеробної продуктивності, ніж у представників чоловічої статі. Бігові навантаження, які активно стимулюють анаеробні метаболічні процеси, ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність осіб чоловічої статі. Тренування величиною внутрішнього об’єму одного заняття не нижче 43,8% від максимально допустимого та періодичністю занять 3 рази на тиждень підвищують аеробну продуктивність організму до безпечного рівня здоров’я в жінок при навантаженнях як в аеробному, так і в аеробно-анаеробному режимах енергозабезпечення. В осіб чоловічої статі досягти такого рівня здоров’я можливо лише при навантаженнях в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення. Вірогідне зростання аеробної продуктивності організму під впливом бігових тренувань відбувається раніше, ніж анаеробної лактатної продуктивності. Тривалість збереження кумулятивного аеробного й анаеробного лактатного тренувального ефекту після припинення занять становить від 8 до 16 тижнів. При зростанні внаслідок тренувань лише аеробної продуктивності відбуваються кумулятивні зміни біоелектричної активності серця, які свідчать про економізацію його функції у стані відносного м’язового спокою. За умови підвищення не лише аеробної, але й анаеробної лактатної продуктивності, крім вищезгаданих, відбуваються зміни, які свідчать про посилення метаболічних процесів у міокарді, покращення його кровопостачання та скоротливої здатності, економізацією роботи серця при стандартних навантаженнях.
Специфічним кумулятивним ефектом тренувань в аеробному режимі із дозованими затримками дихання, а також тренувань в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення є вірогідне зниження діастолічного тиску у стані відносного м’язового спокою. Застосування бігових тренувань у змішаному режимі енергозабезпечення сприяє підвищенню функціональних можливостей зовнішнього дихання. Незалежно від режиму тренувань кумулятивних змін концентрації еритроцитів і гемоглобіну не відбувається. Бігові тренування енерговартістю до 1000 ккал за тиждень суттєво не впливають на масу тіла, якщо до початку занять вона не перевищує норму. Тренування у змішаному режимі енергозабезпечення позитивно впливають на реакцію артеріальних судин, а також на динаміку відновлення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при дозованих фізичних навантаженнях.
Бігові тренування внутрішнім об’ємом одного заняття до 55,0 % від максимально допустимої величини енерговитрат і періодичністю занять три рази на тиждень незалежно від режиму енергозабезпечення не викликають порушень функціонального стану організму.
12.Розроблений методичний підхід до визначення оптимального діапазону внутрішнього об’єму бігових навантажень з урахуванням рівня аеробних можливостей організму, а також вивчення впливу різних режимів бігових тренувань на аеробну та анаеробну лактатну продуктивність організму дає можливість ефективно використовувати цей вид фізичних вправ для підвищення фізичного здоров’я молоді. |
