Вовк Валерій Анатолійович. Корекція дисфункції підшлункової залози при застосуванні органозберігаючих операцій з приводу ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2002.
Анотація до роботи:
Вовк В. А. Корекція дисфункції підшлункової залози при застосуванні органозберігаючих операцій з приводу ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2000.
Дисертацію присвячено питанням диференційованої тактики застосування органозберігаючих операцій при дисфункції підшлункової залози у хворих на ускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
На патологоанатомічному матеріалі (38 померлих з ускладненими виразками дванадцятипалої кишки) вивчено основні шляхи розвитку вторинного панкреатиту за ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в доопераційному періоді виявлено структурно-функціональні порушення підшлункової залози, які клініко-лабораторно проявляються як гострий або хронічний панкреатит. У контрольній групі (71 хворий) досліджено структурно-функціональні зміни підшлункової залози після органозберігаючих операцій з використанням різних видів ваготомії, після чого проаналізовано виявлені проблеми та намічено шляхи їх вирішення залежно від виду панкреатиту. В основній групі (58 хворих) упроваджено диференційовану тактику застосування органозберігаючих операцій при ускладненій виразковій хворобі та супутньому гострому чи хронічному панкреатиті, застосовано нові оперативні методики, які поліпшили результати хірургічного лікування даної категорії хворих. Розроблено лікувальний алгоритм у хворих на ускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з вторинним панкреатитом. Проведено порівняльну оцінку ефективності відомих і запропонованих методів шляхом вивчення результатів лікування в основній та контрольній групах.
Порушення функції підшлункової залози за ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки за результатами клінічного та лабораторно-інструментального обстеження виявлені в 21,8% випадків. Основними механізмами розвитку хронічного панкреатиту при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки є контактний (65,8%) і перидуктальний (21,1%). Виявлені зміни ультраструктур панкреоцитів є оборотними на ранніх стадіях вторинного хронічного панкреатиту після усунення патогенного чинника.
Структурно-функціональні порушення підшлункової залози за ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки клініко-лабораторно проявляються як супутній гострий (21,7%) чи хронічний (78,3%) панкреатит.
Органозберігаючі операції при виразковій хворобі впливають різним чином на функцію підшлункової залози й механізми її регуляції залежно від виду виконаної ваготомії. Найбільший гальмівний вплив на панкреатичну секрецію має стовбурова двостороння ваготомія. Вплив органозберігаючих операцій із застосуванням селективної проксимальної ваготомії виявився найбільш сприятливим як із погляду нормалізації панкреатичної діяльності, так і з позицій найменшої вираженості післяваготомічних розладів.
При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки із супутнім хронічним панкреатитом має місце недостатність місцево-гуморальних стимуляторів панкреатичної діяльності. У таких випадках функція підшлункової залози підтримується завдяки нервовим чинникам регуляції, що обґрунтовує виконання селективної проксимальної ваготомії.
Гострий і хронічний панкреатит при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки вимагають диференційованого підходу до програми лікування й вибору виду оперативного втручання. Хірургічна тактика повинна включати видалення виразкового субстрату, ліквідацію ускладнень виразкової хвороби, корекцію кислотопродукції шлунка та функціональних порушень підшлункової залози відповідно підходам, застосованим в основній групі.
Використання хірургічної тактики лікування ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з урахуванням порушень функції підшлункової залози сприяє зниженню кількості післяопераційних ускладнень з 42,2% у контрольній групі до 15,3% в основній.
Публікації автора:
Характеристика функциональных нарушений поджелудочной железы при осложнённых формах язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – № 1. – С. 103-105.
Функция поджелудочной железы после органосохраняющих операций с применением селективной проксимальной ваготомии // Експериментальна і клінічна медицина. – 2000. – № 2. – С. 112-114. (Співавт. Бойко В.В.).
Отдалённые результаты хирургического лечения больных с осложнённой язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и сопутствующим панкреатитом // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3. – № 6. – С. 31-33. (Співавт.: Бойко В.В., Криворучко І.А., Донець М.П., Тарабан І.А., Пеєв С.Б.)
Функціональний стан підшлункової залози після органозберігаючих операцій з використанням різних видів ваготомії з приводу гостроускладнених виразок дванадцятипалої кишки // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». – 2001. – Вип. 14. – С. 119-121. (Співавт.: Бойко В.В., Криворучко І.А.).
Хирургическое лечение осложнённой язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с сопутствующим панкреатитом // Вісник морської медицини. – 2001. – № 2. – С. 40-43. (Співавт.: Бойко В.В., Криворучко І.А., Донець М.П., Тарабан І.А.)
Клиническая ценность определения активности эластазы в крови как маркера послеоперационного панкреатита // Клін. хірургія. – 2001. – № 3. – С. 10-12. (Співавт.: Бойко В.В., Криворучко І.А.).
Хирургическое лечение хронического панкреатита у больных, оперированных по поводу язвенных гастродуоденальных кровотечений // Анналы хирургической гепатологии (Актуальные проблемы хирургической гепатологии): Материалы конференции хирургов-гепатологов. – Томск. – 1997. – С. 89. (Співавт.: Зайцев В.Т., Бойко В.В, Тарабан І.А., Бойко Л.О., Хбус Алі).
Хронический постваготомный панкреатит при рецидивах язвенной болезни: проблема и хирургическое лечение // Анналы хирургической гепатологии (Актуальные проблемы хирургической гепатологии): Материалы конференции хирургов-гепатологов. – Томск. – 1997. – С. 89-90. (Співавт.: Зайцев В.Т., Бойко В.В, Тарабан І.А., Бойко Л.О., Хбус Алі).
Особенности функционального состояния поджелудочной железы после операций с применением стволовой ваготомии // Медицина сегодня и завтра. Периодический сборник научных работ молодых учёных и специалистов, в. 3: МОЗ Украины, ХГМУ. – Харьков. – 1998. – С.63-64. (Співавт.: Бойко В.В.).
Особенности функционального состояния поджелудочной железы после органосохраняющих операций с применением селективной ваготомии // Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости: Сб. тез. докл. науч.-практич. конфер., посвящ. 15-летию кафедры хирургических болезней; Харьков, сентябрь, 1998. – Харьков, 1998. – С.25-26. (Співавт.: Зайцев В.Т., Бойко В.В.).
К вопросу о механизмах развития хронического панкреатита // Хирургия поджелудочной железы на рубеже веков: Материалы российско-германского симпозиума. – Москва, 24-25 мая 2000 г. – С. 41. (Співавт.: Гончарова Л.С., Криворучко І.А.).
Клинико-анатомическая классификация хронического панкреатита // Хирургия поджелудочной железы на рубеже веков: Материалы российско-германского симпозиума. – Москва, 24-25 мая 2000 г. – С. 76-77. (Співавт.: Криворучко І.А., Гончарова Л.С.).
Вплив блокаторів протонної помпи на перебіг хронічного панкреатиту з підвищеною функцією підшлункової залози // Гастроентерологія. – 2001. – Вип. 32. – С.246-250. (Співавт.: Бойко В.В., Криворучко І.А.).
Структурные изменения поджелудочной железы у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету (Харків, 17-18 січня 2001 р.). – Харків, 2001. – С. 7.
