Герзанич Святослав Омелянович. Корекція клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних з урахуванням їх добової динаміки: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2001. - 148арк. - Бібліогр.: арк. 125-148.
Анотація до роботи:
Герзанич С.О. Корекція клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних з урахуванням їх добової динаміки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2001.
Робота присвячена питанням фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних з урахуванням добової динаміки метаболічних процесів. На підставі проведення клінічних, біохімічних, гормональних, радіоімунологічних та інструментальних досліджень в хронобіологічному аспекті у вагітних з прееклампсією встановлено основні характеристики добової динаміки показників серцево-судинної системи, ПОЛ-АОС, стрес-лімітуючої та стрес-реалізуючої систем, обміну мікроелементів і гормонів фетоплацентарного комплексу. Доведено роль порушень характеру добової динаміки в генезі адаптивних зрушень та функціональних змін діяльності фетоплацентарного комплексу при прееклампсії вагітних. На підставі виявлених змін ритмічного характеру метаболічних процесів науково обгрунтовано та впроваджено практичні рекомендації, що стосуються адекватного урахування хронобіологічних показників гомеостазу вагітних та пов’язаній із цим корекції клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень, який дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності, ускладненої прееклампсією, показана його ефективність.
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення наукового завдання, що виражається в удосконаленні принципів фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних на підставі врахування добової динаміки метаболічних процесів.
Вагітність, ускладнена прееклампсією, як правило виникає на фоні вже наявної екстрагенітальної патології, супроводжується значною частотою ускладнень (ФПН, анемія вагітних, загроза передчасних родів, несвоєчасне відходження навколоплодових вод, патологічна крововтрата в родах, затримка розвитку плода, асфіксія новонародженого). Частота ускладнень вагітності і родів позитивно корелює із тяжкістю перебігу прееклампсії.
Прееклампсія носить сезонний характер із максимальною частотою захворюваності в період січень-березень і мінімальною в період червень-серпень, причому тяжкі форми виникають саме в період максимальної частоти захворюваності.
Циркадіанна ритмічність у здорових вагітних є адаптивним процесом спрямованим на адекватне забезпечення життєдіяльності плода шляхом утворення нових стійких регуляторних зв’язків між центральними циркадіанними осциляторами нейроендокринної системи і її периферичними ланками. В свою чергу, прееклампсія виникає як реакція організму жінки на “стресову” вагітність і супроводжується розвитком дезадаптації, котра проявляється десинхронозом, обумовленим порушенням механізмів зворотного зв’язку між зазначеними ланками нейроендокринної системи.
Ідентичність циркадіанного характеру ритму кортизола у вагітних і невагітних жінок свідчить про спільний ритморегулюючий механізм, що не змінюється у зв’язку з вагітністю і дає підстави розглядати порушення ритму кортизолу при прееклампсії як специфічний прояв даної патології, а не результат метаболічних зрушень, пов’язаних з вагітністю. Прогресивне зменшення концентрації кортизолу хвилеподібного характеру в першу добу після розродження можна розцінити як елемент адаптивної перебудови материнського організму після усунення основного етіологічного чинника.
Наявність добової ритмічності у вагітних контрольної групи та синхронізованість в часі акрофаз показників ПОЛ і АОС вказує на те, що збільшення концентрації продуктів ПОЛ в крові здорових вагітних в часі компенсується активацією АОС. Така синхронізованість послаблюється у вагітних з прееклампсією легкого ступеня і повністю відсутня у вагітних з тяжкою прееклампсією, що вказує на наявність вираженого оксидативного стресу, тобто неспроможність АОС компенсувати підвищену інтенсивність процесів ПОЛ.
Недостатність адаптивних механізмів фетоплацентарного комплексу при прееклампсії проявляється зміною початкового характеру ритму. Беручи до уваги той факт, що ендокринна діяльність фетоплацентарної системи в добовому режимі забезпечується центральними циркадіанними механізмами (епіфізом, гіпоталамусом і гіпофізом), можна припустити, що виявлені порушення добової динаміки досліджуваних гормонів, котрі мають місце при прееклампсії, в певній мірі обумовлені порушенням механізмів зворотного зв’язку між ФПК і регуляторними ланками, що забезпечують синхронний і римічний характер функціонування ФПК. Відносне збільшення концентрації гормонів у післяродовому періоді після видалення ФПК – основного джерела стероїдних гормонів протягом вагітності, можна вважати одним із елементів адаптивної перебудови ендокринних функцій.
Інтенсивний прояв ультрадіанних складових на тлі циркадіанного ритму Mg++ і Ca++ та трансформація циркадіанного у високочастотний ультрадіанний ритм є ознакою домінування нижчих ланок гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в ієрархічній системі регуляції електролітного обміну.
Вдосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів із застосуванням препаратів Магне В6 і Фенібут сприяє зниженню частоти розвитку акушерської і перинатальної патології, нормалізації взаємодії центральної і периферичної ланок системи антистресорного захисту у вагітних з прееклампсією, що дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в практику.
Публікації автора:
Особливості ведення вагітності і родів при пізньому гестозі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, 1999. - Випуск 9. – С. 209-212 (співавт. Ганич М.М., Калій В.В., Панаіт В.І.; набір матеріалу, підготовка до друку).
Деякі прогностичні критерії при пізніх гестозах вагітності // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, 2000. - Випуск 11. – С. 262-266.
Нові підходи до хронофармакотерапії прееклампсії вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №5. - С.75-78 (співавт. Дашкевич В.Є.; набір матеріалу, розробка принципів лікування).
Гіпотензивні препарати при прееклампсії у вагітних // Вісник фармакології і фармації. – 2001. - № 7-8. – С.32-36.
Терапія гестозів у світлі основних етіопатогенетичних концепцій їх виникнення. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, 2001. - Випуск 13. – С. 175-182 (співавт. Маляр В.А., Корчинська О.О., Хаща І.І., Гопта І.В.; аналіз літератури, підготовка до друку).
Хронобіологічні особливості функціонування системи мати-плід протягом вагітності, ускладненої прееклампсією// Буковинський медичний вісник. – 2001. - № 2 – 3. – С.38-40.
Тактика ведення вагітних з пізнім гестозом // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: “ТМК”, 1999. – С. 28-30 (співавт. Ганич М.М., Калій В.В., Панаіт В.І.; набір матеріалу, підготовка до друку).
Магнезіальна хронотерапія у вагітних з прееклампсією // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: “ТМК”, 2000. – С. (співавт. Ганич М.М., Сабов В.О. набір матеріалу, розробка принципів лікування).
Особливості ведення вагітності та родів при важких формах гестозів // Тези доповідей 53-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу медичного факультету УжДУ. – лютий 1999. – С. 6 (співавт. Ганич М.М., Калій В.В., Панаіт В.І., Слабодкіна С.П.; набір матеріалу, підготовка до друку).
Functional state of fetal hypophysal-adrenal system in preeclampsia. // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. - 1999. - Vol. 86. - S 77.
Circad fluctuations of cardio-vascular system indicies in pregnant with arterial hypertension. // Official J. Int. Soc. of Hypertension in pregnancy. – 2000. - Vol. 19. - P. 41.