Анотація до роботи:

Малінін Ю.Ю. Корекція наслідків адреналектомії у хворих на рак нирки після радикальної нефректомії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія. Інститут урології АМН України, Київ, 2003.

Для досягнення мети були вивчені дані про 192 хворих на РН після хірургічного лікування, що спостерігалися в клініці урології та нефрології Донецького державного медичного університету з 1992-го по 1997 рік та не мали на період контрольного огляду ознак продовження пухлинного процесу.

Встановлено, що виконання адреналектомії негативно впливає на перебіг операції і післяопераційного періоду, що обумовлено декомпенсацією єдиного наднирника, який залишається та розвитком наднирникової недостатності (НН) в ряді випадків після радикальної нефректомії (РНЕ). Вперше обґрунтована доцільність, а також розроблена малоінвазійна методика контролю стану наднирника у післяопераційному періоді, яка дозволяє з високою імовірністю шляхом аналізу скарг хворих на долабораторному етапі виявити зниження функції наднирника у пацієнтів, що перенесли РНЕ, оцінити результати їх лікування. Встановлена необхідність корекції наднирникової недостатності різних ступенів, яка виникає у частини хворих після РНЕ. Це дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів з латентними та маніфестними формами НН.

1. Найчастішим інтраопераційним ускладненням при проведенні радикальної нефректомії та у ранньому післяопераційному періоді є артеріальна гіпотонія. Інтраопераційна гіпотонія при операції з адреналектомією спостерігається у 59,7% випадків, без адреналектомії у 36,8%, в ранньому післяопераційному періоді - в 40,3 та 10,5% випадків.

2. Хворим з інтраопераційною гіпотонією, що виникла під час радикальної нефректомії з адреналектомією, з метою запобігання декомпенсації функції контрлатерального наднирника показана планова замісна терапія кортикостероїдами до 8-14 післяопераційної доби з поступовим зниженням дози препарату.

3. Ознаки наднирникової недостатності після радикальної нефректомії та адреналектомії у віддаленому післяопераційному періоді за даними лабораторного дослідження виявляються в 5,4 рази частіше, ніж у хворих без адреналектомії. У 63,0% хворих з інтраопераційною артеріальною гіпотонією, яка потребувала медикаментозної корекції під час операції та у ранньому післяопераційному періоді, в подальшому розвивається наднирникова недостатність із зниженням резервної функції наднирника у 88,2% випадків, клінічними проявами у 11,8%.

4. Наднирникова недостатність після радикальної нефректомії у 16,4% хворих проявляється анорексією, у 47,8% вираженою загальною слабкістю, у 25,4% зниженням толерантності до інфекцій, у 9,0% випадків схудненням, що у хворих з третьою клінічною групою може симулювати продовження пухлинного процесу.

5. Між бальною вираженістю симптомів наднирникової недостатності та функціональним станом контрлатерального наднирника виявлена лінійна залежність. Вираженість симптомів наднирникової недостатності у хворих без зниження резервної функції наднирника складає 3,1 ± 0,5 бала, якості життя 0,5 ± 0,05, при зниженні функції наднирника, підтвердженому лабораторним шляхом, та відсутності проявів наднирникової недостатності - 7,1±1,4 та 1,2 ± 0,19, при наявності виражених клінічних проявів 13,2±1,2 та 2,0 відповідно.

6. У випадках маніфестних форм наднирникової недостатності показана постійна замісна терапія кортикостероїдами (пероральний прийом преднізолону) з дотриманням дієти, що містить достатню кількість білків, вуглеводів, солей кальцію і натрію, підвищену кількість жирів, здебільшого рослинного походження, аскорбінової кислоти; при латентному перебігу наднирникової недостатності - стандартна дієто- та вітамінотерапія. Це дозволяє зменшити підсумковий бал проявів наднирникової недостатності та покращити якість життя при маніфестних формах у 2,4 та 2 рази, при латентних в 1,1 та 1,1 рази відповідно.

7. Хворим з латентним перебігом наднирникової недостатності в стресових ситуаціях (оперативне втручання, гострі інфекційні хвороби, травма тощо) необхідно призначати парціальну замісну терапію - пероральний прийом гідрокортизону по 30 мг на добу, до моменту завершення гострого періоду захворювання.

8. Додаткове призначення ГАМК–ергічних препаратів з адаптогенною метою дозволяє зменшить бальну вираженість симптомів наднирникової недостатності в 1,4 рази (на 27%), якості життя – в 1,5 рази ( на 36%) порівняно з контролем.

Публікації автора:

1. Серняк Ю.П., Малинин Ю.Ю. Адреналэктомия при хирургическом лечении почечно-клеточного рака: критерии определения показаний.//Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение).- 1997. - Т.6, №6.- С.12-15.

2. Серняк Ю.П., Малинин Ю.Ю. О функции надпочечника у пациентов после радикальной нефрэктомии по поводу почечно-клеточного рака.// Архив клинической и экспериментальной медицины(приложение).- 1999.Т.8, №2 - С.139-141.

3. Серняк Ю.П., Малинин Ю.Ю. До питання про корекцію наднирникової недостатності у хворих на нирково клітинний рак після радикального хірургічного лікування. // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 2000.Т.9, №4 - С.497-499.

4. Серняк Ю.П., Малинин Ю.Ю., Бикинин О.А., Волошин В.В. Оправдана ли адреналэктомия во всех случаях хирургического лечения рака почки// Архів онкології. -Луганськ, 1996.- №1.-С.50-53.

5. Серняк Ю.П., Малинин Ю.Ю., Бикинин О.А., Волошин В.В. О целесообразности адреналэктомии при выполнении радикальной нефрэктомии по поводу рака почки. // Нефрогенная гипертензия: Сборник научных трудов IV Международной научно-практической конференции урологов и нефрологов.-Харьков, 1996.- С.190-192.

6. Серняк Ю.П., Малинин Ю.Ю., Фролов С.Г., Волошин В.В. К вопросу о выполнении забрюшинной лимфаденэктомии при хирургическом лечении больных раком почки.// Матеріали науково – практичної конференції “Актуальні питання медицини”, присвяченої 30-й річниці Центрального госпіталю МВС України. Тез.докл. - Київ, 1997.- С.98-99.

7. Sernyak P.S., Sernyak Y.P., Malinin Y.Y. As to the problem of carrying out adrenalectomy in radical nephrectomy for kidney cancer. // Urologe.-1998.-S1.-P.13.

8. Серняк П.С., Серняк Ю.П., Малінін Ю.Ю., Фролов С.Г., Криштопа М.В. Наш досвід лікування хворих з місцеворосповсюдженими формами нирково – клітинного раку.// Матеріали наукових праць першого Україньско - -Польського симпозіуму урологів “В XXI сторіччя з новітньою медициною”. Тез.докл.- Львів, 2000. – С. 50-53.

9. Серняк Ю.П., Малінін Ю.Ю., Криштопа М.В., Губенко В.Н., Кудряшов А.Г., Мальцев А.В. Корекція функции надпочечника у пациентов после радикальной нефрэктомии по поводу почечно-клеточного рака.// Тезисы II съезда онкологов стран СНГ “Онкология 2000”. - Киев, 2000. – Тез. №1150.

10. Sernyak Yu., Sernyak P., Malinin Yu., Krishtopa M. The function of the adrenal gland in patient after radical nephrectomy for renal cell carcinoma. // XIth Congress of the European Association of Urologe. Eur Urol 2000.-37/s2:1-175. N612.