Анотація до роботи:

Полюлях О.А. Корекція плацентарної недостатності у жінок з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2007.

Наукова робота присвячена зниженню частоти перинатальної патології у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокриноло-гічних і мікробіологічних особливостей, а також удосконалення методики корекції плацентарної недостатності. Встановлено роль хронічних захворювань печінки і жовчовивідних шляхів в генезі розвитку плацентарної недостатності залежно від змін біохімічних показників, вмісту основних гормонів і мікробіологічного статусу. Вивчено особливості частоти, структури і терміни розвитку порушень в системі мати-плацента-плід у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів. Вдосконалено методику корекції плацентарної недостатності у жінок з хронічною патологією печінки і жовчовивідних шляхів на підставі використання патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.

У дисертації наведено дані та нове вирішення важливого наукового завдання сучасного акушерства - зниження частоти перинатальної патології в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів на підставі вивчення в них клініко-функціональних, біохімічних і ендокринологічних особливостей, а також удосконалення методики корекції ПН.

1. У пацієнток з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів клінічний перебіг вагітності характеризується високою частотою гестаційної анемії (58,0%), ПН (44,0%), прееклампсії (32,0%), БВ (22,0%) і загострень основної соматичної захворюваності (12,0%). ПН розвивається найчастіше в 20-28 (46,5%) і 29-33 тижні вагітності (27,9%).

2. Розродження жінок з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів характеризується високим рівнем передчасного розриву плодових оболонок (32,0%), аномалій пологової діяльності (12,0%), гострого дистресу плода (18,0%), кровотеч у послідовому і ранньому післяпологовому періодах (14,0%). Частота передчасних пологів складає 8,0%, а рівень кесаревих розтинів складає 20,0%.

3. Перинатальні наслідки розродження в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів характеризуються значним рівнем плодових втрат (40,0) за рахунок високої частоти асфіксії середнього (10,0%) і тяжкого ступенів (6,0%) та інтраамніального інфікування (10,0%). Клінічний перебіг раннього неонатального періоду ускладнюється постгіпоксичною енцефалопатією (18,0%), гнійно-запальними захворюваннями (10,0%) і гіпербілірубінемією (10,0%).

4. У жінок з патологією печінки та жовчовивідних шляхів плацентографічні зміни виникають тільки перед пологами, що підтверджується високою частотою гіперехогенних включень (46,0%), гіпо- (24,0%) і гіпертрофією (20,0%), а також набряком плаценти (10,0%). Динаміка проведених фетометричних досліджень свідчить про достовірне зниження напередодні розродження всіх розмірів голівки плода (біпарієтального; лобно-потиличного, периметра і площі голівки), а також про зменшення довжини стегнової і плечової кісток, що вказує на розвиток асиметричного варіанту ЗВУР плода.

5. Стан ендокринологічного статусу в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів характеризується з 29-30 тижнів достовірним зниженням вмісту Е3 і ХГ, а напередодні розродження відбувається додаткове зниження рівня ПГ, ПЛ і Прл на фоні одночасного збільшення вмісту Кр.

6. Для стану мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів характерно впродовж всієї вагітності зниження числа лактобацил, біфідобактерій, молочнокислих стрептококів за рахунок збільшення рівня й абсолютної кількості ешерихій, клебсієл, ентеробактерів, грибів роду Candida, епідермального і золотистого стафілокока, уреаплазм і хламідій.

7. Стан мікробіоценозу кишечника у жінок з патологією печінки та жовчовивідних шляхів протягом всієї вагітності також полягає у зниженні вмісту біфідобактерій і лактобактерій при одночасному збільшенні числа ентерококів, клебсієл, протея, ентеробактерів і грибів роду Candida, а також появи цитробактера, псевдомонад, епідермальних і золотистих стафілококів.

8. Використання запропонованої нами корекції ПН в жінок із патологією печінки та жовчовивідних шляхів дозволило знизити частоту гестаційної анемії в 1,9 раза, ПН - в 1,6, прееклампсії - в 1,8, БВ - в 2,2 і загострень основної соматичної захворюваності - в 2,2 раза. Це сприяє зменшенню рівня передчасного розриву плодових оболонок в 2,3 раза, гострого дистресу плода - в 2,3, аномалій пологової діяльності - в 3,0, акушерських кровотеч - в 2,3, передчасних пологів - в 2,0, кесаревих розтинів - в 2,0, середньотяжких форм асфіксії новонароджених - в 2,7, постгіпоксичної енцефалопатії - у 3,0 і перинатальних втрат - в 2,0 рази.

Публікації автора:

1. Зелинский А.А., Полюлях О.А. Гепатодепрессивный синдром как вариант нарушения адаптации организма к беременности // Вісник морської медицини. - 2004. - №4. - С. 20-22. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготувув статтю до друку.

2. Зелинский А.А., Полюлях О.А. Актуальные аспекты сочетанных поздних гестозов на фоне хронического вирусного гепатита у женщин южного региона // Вісник морської медицини. - 2005. - № 1. - С. 19-21. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготувув статтю до друку.

3. Полюлях О.А. Гепатодепрессивный синдром в генезе акушерской патологии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип.12. – Київ -Луганськ, 2005. - С.50-53.

4. Полюлях О.А. Коррекция плацентарной недостаточности у женщин с хронической патологией печени и желчевыводящих путей // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 1. - С.91-93.

5. Полюлях О.А. Особенности функционального состояния фетоплацентарного комплекса у женщин с патологией печени и желчевыводящих путей: Тез. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы репродуктологии», Киев, 16 ноября, 2005 // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 4. - С.