Анотація до роботи:

Щербінська О.С.

Корекція порушень менструального циклу при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія

Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л. Шупика МОЗ України

Київ, 2003.

Наукова робота присвячена зниженню частоти і ступеня вираженості порушень менструального циклу у пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду. Показано роль ускладнень гестаційного періоду й пологів у матерів пацієнток з наступним розвитком гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду. Науково обгрунтовано і розроблено методику корекції порушень менструального циклу на тлі гіпоталамічного синдрому на підставі використання комплексного патогенетичного підходу. Впровадження розробленої методики дозволило суттєво знизити частоту і ступінь вираженості порушень менструального циклу та поліпшити клінічний перебіг гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду.

1. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду частіше розвивається у дівчаток 13-15 років (60,0%) порівняно з іншими віковими групами (11-12 і 16-17 років). Основними причинами розвитку даної патології є різні інфекційні захворювання (50,0%); травми головного мозку (30,0%) і обтяжена спадковість (20,0%).

2. Серед основних акушерських ускладнень у матерів пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду частіше від інших мають місце фетоплацентарна недостатність (36,7%) і прееклампсія різного ступеня тяжкості (16,7%), а в пологах – передчасний розрив плодових оболонок (33,3%) та аномалії пологової діяльності (23,3%), що спричиняє високий рівень кесаревих розтинів (23,3%).

3. Частота порушень менструального циклу у пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду складає 96,7%, а в їхній структурі явно переважає гіпоменструальний синдром (70,0%) порівняно з ювенільними матковими кровотечами (13,3%) і аменореєю (13,3%); частота альгоменореї складає 33,3%.

4. У пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду ехографічно всі розміри матки зменшені, що відповідає наявності основного варіанту порушень менструального циклу – гіпоменструального синдрому. Ехографічні зміни розмірів яєчників мають виражену вікову залежність: у 11-16 років переважають збільшені розміри яєчників (60,0–70,0%), а в 17 років частота збільшених розмірів яєчників складає 50,0%; нормальних розмірів – 26,7% і зменшених – 23,3%.

5. Ендокринологічний статус пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду характеризується збільшенням концентрації лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів і пролактину на тлі одночасного зниження рівня естрадіолу і прогестерону.

6. Дослідження за допомогою електроенцефалографії дозволяє виявити у пацієнток з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду здебльшого (63,3%) загальномозкові зміни біоелектричної активності іритативного характеру з ознаками подразнення діенцефальних відділів мозку (1 тип змін), а загальномозкові зміни біоелектричної активності, виражені за органічним типом з ознаками дисфункції діенцефальних відділів мозку (2 тип змін), виявляються, відповідно, у 26,7% обстежених. За даними реоенцефалографії задовільне пульсове кровонаповнення в зоні васкуляризації arteria carotis interna має місце у 46,7% пацієнток, а в зоні васкуляризації arteria vertebralis – у 60,0% дівчат. Крім того, ознаки ангіодистонії відмічаються у більшості (93,3%) пацієнток, а утруднення венозного відтікання – у 53,3% обстежених.

7. Використання пропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволило знизити частоту порушень менструального циклу на 30,0% за рахунок ювенільних маткових кровотеч і аменореї; супутнього ожиріння – на 26,7%; головного болю – на 20,0%; стрий на шкірі – на 10,0% і acne vulgaris – відповідно, на 10,0% при одночасній нормалізації розмірів матки і яєчників, ендокринологічного статусу і функціональних показників мозкового кровообігу.

Публікації автора:

1. Щербінська О.С. Актуальні аспекти гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2001. – Вип. 10. – Кн. 3. – С. 849-853.

2. Щербинская Е.С. Особенности клинического течения гипоталамического синдрома пубертатного периода // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми акушерства та гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ-Луганськ, 2002. – Вип. 7. – С. 145-149.

3. Щербинская Е.С. Корреция нарушений менструального цикла у пациенток с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 2. – С. 80-89.

4. Щербинская Е.С. Гипоталамический синдром пубертатного периода: Тез. докл. науч.-практ. конф. «Актуальные аспекты репродуктивного здоровья» // Здоровье женщины. – 2002. – № 1. – С. 133.