Анотація до роботи:

Клопов Роман Вікторович. Корекція рівня фізичного стану працівників АЕС засобами фізичної культури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Національний університет фізичного виховання і спорту України – Київ, 2002.

Захищаються результати досліджень, які спрямовані на вирішення актуальної соціально-економічної проблеми збереження здоров'я та продовження трудового довголіття працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою.

Доповнена система керування здоров'ям працівників реакторного виробництва АЕС апробована і впроваджена в роботу спортивно-оздоровчого центру ОВ ЗАЕС у 1998 р.

Визначена адекватна методика оцінки рівня фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС, особливості та структура фізичного стану. Розроблені та обґрунтовані програми профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, раціонально збалансовані за обсягом, інтенсивністю і кратністю, з урахуванням віку і фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС.

У результаті, зменшилася гостра захворюваність, підвищився рівень фізичного стану, знизилися темпи старіння організму, стабілізувалися показники імунної системи, збільшився рівень розвитку основних рухових якостей, а тим самим знизився ризик виникнення хронічних захворювань внутрішніх органів, була забезпечена належна адаптація до впливу зовнішніх факторів виробничої діяльності.

1. Аналіз досліджень, проведених вітчизняними і закордонними вченими, дозволяє зробити такі висновки.

Велика кількість робіт констатує наявність безлічі негативних факторів виробничої діяльності працівників реакторного виробництва АЕС.

Аналіз робіт не виявив шляхів корекції негативних факторів виробничої діяльності та продовження трудового довголіття даної категорії людей. У літературних джерелах відсутні дані про фізичний стан працівників реакторного виробництва АЕС. Не виявлені роботи, які описують систему керування здоров'ям працівників АЕС. Відсутні рекомендації з підбору засобів корекції фізичного стану, обсягу, інтенсивності, кратності занять і способу життя, які дозволяють зменшити захворюваність та утримувати фізичний стан на безпечному рівні.

2. У результаті проведеного констатуючого експерименту виявлені такі особливості фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС:

рухова активність у більшості службовців (53,34%) знаходиться на низькому рівні;

зрушення в імунограмах, розглянуті як вторинна імунна недостатність на тлі клінічного здоров'я, виявлені у 61%. Даний факт вказує на наявність напруження адаптаційних механізмів і створює передумови для виникнення СХВ;

високі темпи старіння організму працівників реакторного виробництва значно перевищують популяційний стандарт вікового зносу – 7,70±0,55 року;

різний ступінь ризику виникнення соматичних захворювань (від 100% до 30% залежно від рівня фізичного стану) виявлений у 70% обстежених працівників реакторного виробництва АЕС;

максимальне споживання кисню у працівників АЕС знаходиться у межовій зоні 41,58±0,55 мл/кг/хв, а в старших вікових групах нижче безпечного рівня здоров'я. Фізична працездатність зменшена до 64% відносно вікових нормативів;

серед рухових якостей виявлений недостатній розвиток гнучкості (від 25% до 50% від нормативного показника в різних вікових групах);

- показники швидкості реакції склали ~ 89% від нормативних показників;

- межові показники швидкісно-силової витривалості м'язів верхнього плечового поясу в молодших вікових групах з достовірним зменшенням з віком;

- незначно нижче нормативних показників є ступінь розвитку динамічної сили і швидкісної витривалості м'язів черевного пресу.

аналіз показників морфо-функціонального статусу дозволив виявити підвищений артеріальний тиск, надлишкову вагу різного ступеня в залежно від віку, недостатній розвиток дихального апарату, межові показники у функціонуванні серцево-судинної системи при виконанні навантаження.

3. Результати дослідження дозволяють констатувати, що найбільш адекватною методикою для оцінки фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС є методика В.І.Бєлова. Найбільша кількість значимих коефіцієнтів кореляції відбиває тісний взаємозв'язок даної методики зі станом імунної системи. Використання цієї методики дозволило розподілити досліджуваних за 5 рівнями фізичного стану і розробити їх функціональні характеристики.

4. Виявлена факторна структура фізичного стану працівників реакторного виробництва дозволила визначити раціональне співвідношення засобів у профілактико-оздоровчих заняттях фізичною культурою для працівників реакторного виробництва АЕС та розробити програми занять фізичною культурою з урахуванням рівня фізичного стану та віку.

5. На підставі особливостей фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС, які були виявлені у констатуючому експерименті, особливостей структури фізичного стану осіб різних вікових груп 21-35 і 36-60 років, яка виявилася різною, визначене раціональне співвідношення оздоровчих засобів у профілактико-оздоровчих заняттях фізичною культурою. Для групи 21-35 років: на аеробну витривалість, швидкісно-силову витривалість м'язів верхнього плечового поясу та швидкісної витривалості м'язів черевного пресу припадає 28,2%; 14,8%; 10,4% відповідно, динамічну силу - 22,2%, швидкість реакції - 7,6 % і гнучкість - 17%. Для групи 36-60 років: на аеробну витривалість, швидкісно-силову витривалість м'язів верхнього плечового поясу і швидкісної витривалості м'язів черевного пресу припадає 28,4%; 17,61%; 15% відповідно, динамічну силу - 19,3%, швидкість реакції - 14,3% і гнучкість - 5,2%.

6. Впровадження програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою в систему керування здоров'ям працівників реакторного виробництва АЕС протягом року дозволило вивести 37,83% учасників із межового рівня фізичного стану, стабілізувати роботу імунної системи в межах регіональних норм, зменшити захворюваність персоналу реакторного виробництва АЕС на 12,5%. Кількість випадків ЗТВП зменшилась на 30, а пропущених за хворобою днів - на 224 (на 100 працюючих).

Вірогідно знизилися темпи старіння організму на 57,53% до межі безпечних величин. На 31,45% збільшилась кількість осіб, які мають НБВ у межах норми.

Біоенергетичні показники працівників реакторного виробництва АЕС залишилися без статистично значимих змін. Намітилася деяка тенденція до збільшення МСК.

Вірогідно збільшився ступінь розвитку основних рухових якостей: гнучкість покращилася на 5,35%; швидкість реакції - на 19,73%; швидкісно-силова витривалість м'язів верхнього плечового поясу - на 30,22%; динамічна сила - на 5,41%; швидкісна витривалість м'язів черевного пресу - на 15,35%.

Вірогідно змінилися показники морфо-функціонального статусу працівників реакторного виробництва АЕС: ЖМЛ, індекс Кетле, проби Штанге та проби Генча.

7. Розроблені практичні рекомендації з удосконалення системи керування фізичним станом працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, які впроваджені і довели свою ефективність.

Публікації автора:

1. Клопов Р.В. Програма оздоровчого плавання для працівників реакторного виробництва АЕС./ Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту “Молода спортивна наука”, Львів, “Панорама”, 2002. Випуск 6, Т.2, - С. 443-445.

2. Клопов Р.В. Структура фізичного стану працівників АЕС. // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – К.: Олімпійська література, 2001. - №4. – С. 45-48.

3. Клопов Р.В. Обоснование средств коррекции физического здоровья для работников АЭС. / Збірник наукових праць Волинського державного універсітету імені Лесі Українки “Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві” – Луцьк, “Медіа”, 1999. - С. 818-822.

4. Клопов Р.В. Оцінка рівня розвитку рухових якостей робітників АЕС. / Матеріали II Всеукраїнської наукової конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”, Львів, 1998. – С. 145-147

5. Лиходед В.С., Клопов Р.В., Никифорова Н.А., Лиходед Я.В. Иммунный статус работников АЭС и его коррекция. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харьков.: ХХПІ, - 2000. - №2. – С. 57-64.

6. Лиходед В.С., Клопов Р.В., Лиходед Я.В. Индивидуальные рекомендации по реабилитации персонала АЭС. Методическое пособие. – Запорожье: ЗГУ, 2001. – 203 с.

7. Клопов Р.В., Лиходед В.С. Оценка и коррекция биологического возраста работников АЭС. // Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах: Матеріали Міжнародної наукової конференції. – Запоріжжя, 2000. – С. 102-104.

8. Клопов Р.В., Лиходед Я.В., Манилова С.А., Говорухина Л.Г. Физическая реабилитация персонала АЭС. / Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура, спорт та здоровя нації”, Вінниця, 1998. – С. 152-154.