Анотація до роботи:

Знаменська І.В. Кореневі дієслова та їхні похідні в англомовній медичній термінолексиці: структурно-семантичний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2006.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей медичних термінів сучасної англійської мови, здійсненому у напрямі від твірних основ кореневих дієслів германського походження до співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ термінів.

Запропонована в роботі когнітивно-ономасіологічна модель породження медичного терміна носить інтеграційний характер і складається з таких етапів: мотиваційного, значення-твірного і вербального.

Твірні основи кореневих дієслів германського походження, що реалізують свої словотворчі потенції (словотворчу активність, продуктивність та валентність) в утворені похідних основ іменників, дієслів і прикметників загалом демонструють низьку словотворчу активність та продуктивність. Процес утворення похідних основ медичних термінів за певними словотвірними моделями складає один, два, рідше три дериваційні такти. Твірні основи дієслів германського походження тяжіють до комбінації з генетично спорідненими словотворчими компонентами.

Медичні терміни, що досліджуються, належать до різноманітних лексико-семантичних груп. Велику частку похідних медичних термінів складають терміни-іменники, що підтверджує тенденцію до номіналізації, властивої термінологічному словотворенню.

У дисертації здійснене комплексне дослідження структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей медичних термінів у напрямі від твірних основ кореневих правильних і неправильних дієслів германського походження до співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ медичних термінів сучасної англійської мови. Медичний термін ми розглядаємо як мовний знак у спеціальній функції носія інформації про систему наукових знань і практичних заходів, поєднаних метою діагностики, лікування і попередження хвороб, збереження і зміцнення здоров'я та працездатності людини, подовження життя. Розвиток і удосконалення медицини як науки, поява сучасних методів і способів лікування, профілактики і діагностики захворювань є тими екстралінгвістичними чинниками, що визначають вихідну позицію продуцента термінологічних одиниць номінації і визначаються в сукупності як об'єктивна номінативна недостатність.

Запропонована в роботі когнітивно-ономасіологічна модель породження медичного терміна виконана в рамках психологічного напряму моделювання процесів мовотворення (на основі концепції Л.С. Виготського), і базується на розробках таких вчених, як О.С. Кубрякова, О.А. Селіванова, М.Ф. Алефіренко, І.С. Торопцев. Когнітивно-ономасіологічна модель носить інтеграційний характер, що припускає виділення в ній ряду послідовних етапів: мотиваційного (поява нового поняття в науковій галузі), значення-твірного (обробка нової інформації у свідомості людини) і вербального (відтворення нового терміна в системі мови).

Нами було виявлено функції, найбільш характерні для медичних термінів, а саме: номінативна, когнітивна, епістемічна, евристична та комунікативна.

Твірні основи кореневих дієслів германського походження та співвідносні з ними похідні основи, що виконують функції твірних основ у подальшому термінотворенні, поєднуються як з германськими, так і з запозиченими словотворчими компонентами. Однак у сучасній англомовній медичній терміносистемі спостерігається тенденція до зменшення ролі запозичених словотворчих компонентів при утворенні похідних основ медичних термінів.

Твірні основи кореневих дієслів германського походження реалізують свої словотворчі можливості, беручи участь в утворенні таких віддієслівних похідних основ: конверсійних, префіксальних, суфіксальних, складних, складнопохідних іменників; конверсійних, префіксальних, суфіксальних, складних, складнопохідних прикметників; префіксальних, суфіксальних і складних дієслів і демонструють різні показники словотворчої активності та продуктивності. В утворенні похідних основ медичних термінів ІІ такту деривації беруть участь віддієслівні твірні основи І такту деривації, що представлені похідними основами конверсійних і суфіксальних іменників, конверсійних і суфіксальних прикметників, префіксальних дієслів. У подальшому словотворенні беруть участь твірні основи II такту деривації, що представлені похідними основами складних іменників, суфіксальних і складних прикметників медичних термінів. Досліджувані твірні дієслова германського походження у функції медичних термінів та їхні похідні демонструють в середньому низьку словотворчу активність (23%) і продуктивність (1,2 рази). Процес утворення похідних основ медичних термінів, що структурно та семантично мотивовані твірними основами кореневих дієслів германського походження, складає три дериваційні такти.

У результаті дослідження виявлено, що похідні основи медичних термінів представлені усіма повнозначними частинами мови, оскільки медична терміносистема забезпечує можливість вираження різних зв'язків і взаємин між науковими поняттями. Велику частку (51%) похідних медичних термінів складають терміни-іменники, що підтверджує тенденцію до номіналізації, властивої термінологічному словотворенню в цілому.

У результаті аналізу семантичних особливостей медичних термінів нами були встановлені найбільш розповсюджені лексико-семантичні групи, до яких належать: терміни-іменники, що позначають найменування фізіологічного процесу або стану (49,3% термінів), найменування фізичного процесу або стану (12,5% термінів), найменування медичної процедури (12% термінів), найменування медичного приладу або пристрою (11,5% термінів); терміни-дієслова, що позначають дії медичної процедури (58% термінів), фізіологічного процесу або стану (27% термінів); терміни-прикметники, що позначають якість, властивість або ознаку медичного процесу (32,8% термінів).

Проведений структурно-семантичний аналіз медичних термінів показав відсутність принципових відмінностей як у плані структури, так і в плані змісту між похідними основами термінів, що утворені від твірних основ кореневих правильних і неправильних дієслів германського походження.

Перспективне направлення подальших досліджень визначається комплексним вивченням медичних термінів у напрямі від твірних основ інших структурних типів до співвідносних з ними похідних основ термінів. Важливим компонентом подальшого дослідження повинне стати виявлення й аналіз когнітивних словотворчих механізмів на рівні вибору способу та моделі словотвору.

Актуальним також є подальший аналіз функціонування твірних основ кореневих дієслів германського походження і співвідносних з ними похідних основ термінів в організації мовних утворень різних жанрів наукового стилю та визначення ресурсів і способів комунікативно-текстових функцій твірних і похідних основ у наукових текстах.

Публікації автора:

1. Архітектоніка твірних основ кореневих неправильних дієслів германського походження і співвідносних з ними похідних основ медичних термінів (на матеріалі англійської мови) // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія: Філологічні науки. – 2000. – Вип. 4-5 (12-13). – С. 265-272.

2. Реалізація словотворчих потенцій твірних основ кореневих неправильних дієслів германського походження в напрямку похідних основ префіксальних дієслів медичних термінів (на матеріалі англійської мови) // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. – 2002. – Число 6.– С. 122-125.

3. Структурно-семантичні характеристики кореневих правильних дієслів германського походження в англомовній медичній термінології // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. – 2003. – Число 7.– С. 126-128.

4. Архітектоніка твірних основ кореневих правильних дієслів германського походження та співвідносних з ними похідних основ медичних термінів (на матеріалі англійської мови) // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія: Філологічні науки. – 2003. – Вип. 3 (30). – С. 122-124.

5. Актуальні проблеми вивчення термінотворення в напрямку від твірних основ у світлі сучасних лінгвістичних концепцій // Вісник Полтавського державного університету ім. В.Г. Короленка. Серія: Філологічні науки. – 2004. – Вип. 1 (34). – С. 132-135.

6. Архитектоника производящих основ корневых неправильных глаголов германского происхождения и соотносимых с ними по структуре и семантике производных основ глаголов медицинской стоматологической терминологии // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземній: Матеріали третьої міжнародної наукової конференції (22-23 вересня). – Полтава: УМСА, 2000. –С. 50-52.

7. New Approach to the Word-Building Investigation // English in Ukraine of the New Millennium: 1-st Poltava Regional Tesol Conference (May 18-20). – Poltava: Наукова зміна, 2000. – P. 117-119.

8. Словообразовательные потенции производящих основ корневых неправильных глаголов германского происхождения по глагольному ряду образования производных основ медицинских терминов (на материале английского языка) // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мові як іноземної: Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції (3-4 червня). – Полтава: УМСА, 2002. – С. 111-116.

9. Структурно-семантическая характеристика медицинской терминосистемы // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції (3-4 червня). – Полтава: Дивосвіт, 2004. – С. 64-67. (У співавторстві з Зерновою В.К.)

10. Когнитивные механизмы терминообразования и принцип экономии речевых усилий // Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація: Матеріали міжнародної науково-методичної конференції (2 листопада). – Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2004. – С. 109-111.