Невмержицький Євген Васильович. Корупція як соціально-політичний феномен. : Дис... д-ра наук: 23.00.02 - 2009.
Анотація до роботи:
Невмержицький Є. В. Корупція як соціально-політичний феномен. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київ, 2009.
Робота присвячена комплексному аналізу корупції як соціально-політичного явища. Максимально повно представлено та систематизовано історіографію корупції, її сучасний зміст, досліджуються основні причини, які визначально вплинули на поширення корупції в Україні та її вплив на розвиток українського суспільства, аналізується співвідношення і взаємовплив корупції і організованої злочинності та мафії. Доведено, що корупція продукується в соціальному просторі, який охоплює політику, економіку і соціальну сфери життєдіяльності суспільства. Розглядається сутність і зміст політичної корупції, корупції як соціально-економічного явища, форми і способ її проявів у сучасному українському суспільстві. Зазначено, що найбільш важливим фактором, яким стимулював зростання корупції в Україні, - стала "школа" стратегії економічних реформ, перш за все поспішна приватизація державної і комунальної власності.
Подано об’ємну характеристику українських і зарубіжних наукових досліджень цього феномену як універсального соціального явища, яке стало загальносвітовою проблемою.
Досліджується ефективність функціонування в Україні чинних антикорупційних механізмів, обгрунтовується необхідність їх суттєвого удосконалення та створення нових. У зв’язку з цим аналізується досвід протидії корупції в окремих розвинутих країнах, рекомендації міжнародних організацій з цієї проблематики, що дозволило автору визначити головні механізми та напрямки роботи щодо посилення боротьби з корупцією в Україні. Йдеться про соціально-політичні, економічні, організаційні, духовні й морально-етичні заходи протидії цьому злу.
В дисертації вирішена важлива для сучасного суспільного розвитку України наукова проблема: на підставі комплексного дослідження визначений сучасний зміст корупції, її національні особливості, причини і джерела зростання, вплив на розвиток нашої держави, на основі чого запропоновані дієві механізми (політичні, соціально-економічні, правові, культурні, організаційні) щодо запобігання та посилення протидії цьому соціальному феномену. Серед висновків за темою дисертації можна виділити наступні.
Корупція у сучасному світі перетворилась на таке соціально-політичне явище, яке необхідно сприймати не просто як одне із неминучих супутніх цивілізації негативних явищ, а як зло, що тягне за собою реальну загрозу національній безпеці суспільства. Вона стала глобальним викликом для всієї людської цивілізації.
Корупція значно ширше поняття, ніж тільки діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави і спрямованих лише на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Таке «правове» розуміння корупції залишає за його межами політичний, економічний і культурний аспект корупції, оскільки корупція проявляється по різному, охоплюючи економіку, політику, культуру, етику, мораль, всю соціальну сферу; тобто за своєю сутністю це багатоскладове соціально-політичне явище, важливою ознакою якого є обумовлена цими обставинами поведінка суб’єкта правопорушення.
Корупція з’являється насамперед там, де є перешкоди, чим більше держава втручається у сферу економіки, у приватне життя людини, тим більше умов і потенційних можливостей для корупції. І навпаки – там, де виробник і споживач залишаються один на один, нема підстав для корумпованих відносин.
Доведено, що сама по собі держава не може побороти корупцію, оскільки її структури і органи є головними носіями цього феномену, його середовищем, вона не може боротися сама з собою. В обмеженні цього явища об’єктивно зацікавлено суспільство, його найбільш активні члени, їх громадські об’єднання.
Негативним процесам, що сприяли зростанню корупції в Україні, певною мірою сприяє неврегульованість політичної системи суспільства, гальмування з проведенням адміністративної реформи, в процесі якої повинні бути конкретизовані і законодавчо визначені місце, роль та повноваження окремих елементів, механізму держави відповідно до принципів розподілу влади.
До загальних детермінант координації в Україні слід віднести і недосконалість законодавства як антикорупційного спрямування, так і покликаного регулювати управлінсько-розпорядчу діяльність. Сьогодні воно не вписується у правове поле, визначене конституцією України. У чинній нормативній базі переважають підзаконні акти, що суперечить визначальним ідеям правової держави і вимогам ч.1 ст.8 Конституції України стосовно запровадження в державі принципу верховенства права.
Дослідження висвітлило особливості української моделі корупції а саме: глибоке її проникнення у політичну діяльність; неприпустимо широке втягування у корупційні відносини працівників правоохоронних органів та судів; тісний зв'язок корупції з економічною злочинністю і «тіньовою» економікою, які її фінансово живлять; відкрите зростання бізнесу і влади, що стало основою створення потужних фінансово-політичних кланів з кримінальним забарвленням; ураження корупцією життєво важливих інститутів суспільства та перетворення її на функціонально важливий спосіб їх функціонування. Поширення корупції фактично у всі сфери життєдіяльності суспільства: культуру, освіту, охорону здоров’я, науку, побут тощо; утвердження в суспільстві стереотипів терпимого ставлення до корупції з одночасною готовністю вирішувати свої проблеми неправовими методами.
Розглядаючи корупцію як системне багатоаспектне соціально-політичне явище, такого ж підходу потребує і розробка дієвих антикорупційних механізмів. Посилення лише кримінальної та адміністративної відповідальності за корупційні діяння не вирішує цю проблему. В основу антикорупційних заходів слід покласти наступні принципи: визнання суспільної небезпеки корупції; невідворотність відповідальності за скоєні корупційні діяння; недопустимість злиття влади і бізнесу; неприпустимість прийняття нормативних актів, які допускають неоднозначне тлумачення; пріоритет превентивних заходів боротьби з корупцією; усунення монополії при прийнятті рішень.
Дослідження одночасно висвітлило нагальну необхідність визначення меж депутатського і суддівського імунітетів, оскільки вони зводять нанівець демократичні принципи громадянського суспільства і правової держави про рівність усіх перед законом та породжують правовий нігілізм. Будь-які імунітети та привілеї не повинні сприяти посадовій особі бути недосяжною для правосуддя у випадках вчинення злочину.
Важливим антикорупційним механізмом може стати удосконалення системи політико-правових відносин, які забезпечать прозорість і максимально об’єктивний механізм прийняття рішень, вільних від політичної кан’юктури і суб’єктивізму. Відсутність такого прозорого для суспільства механізму прийняття рішень стала сприятливим середовищем для формування сублегальних (тіньових, неформальних) центрів вироблення політики, коли «дружні» відносини замінюють формальні правові процедури державного управління.
Законодавчо закріпити права та повноваження інститутів громадянського суспільства у протидії корупції; розробити і впровадити правовий механізм забезпечення захисту джерел журналістської інформації; створити в державі єдиний громадський центр антикорупційних технологій, який об’єднав би зусилля чисельних громадських організацій у протидії корупції.
Обмеженню корупції буде сприяти наведення порядку в адміністративній практиці. Всі адміністративні процедури повинні бути закріпленні в регламентах роботи органів державної влади й стати максимально зручними для людей. Зробити це треба для того, щоб громадяни знали обов’язки конкретного чиновника, мали реальну можливість оскаржити його незаконні дії або бездіяльність. Необхідно також кардинально змінити ідеологію адміністративних процедур, пов’язаних з відкриттям і веденням бізнесу. Одночасно значна частина функцій, що виконуються державними органами, повинна бути передана на реалізацію в недержавний сектор. Це дозволить значно скоротити чисельність державного апарату.
Публікації автора:
Монографії
Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії: монографія / Є. В. Невмержицький. – К. : КНТ, 2008. – 364 с.
Невмержицький Є. В. Правові проблеми економічної безпеки суспільства // Теоретичні та практичні проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства : монографія [за ред. В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко] / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко. – К. : КНЕУ, 2006. – С. 481–602.
Невмержицький Є. В. Корупція в Україні / Є. В. Невмержицький, М. І. Камлик. – К. : Знання, 1998. – 185 с.
Статті в наукових фахових виданнях
Невмержицький Є. В. Політична корупція: сутність і зміст / Є. В. Невмержицький // Право України. – 2008. – №7. – С. 123–129.
Невмержицький Є. В. Інститути громадянського суспільства у протидії корупції / Є. В. Невмержицький // Право України. – 2008. – № 12. – С. 126–132.
Невмержицький Є. В. Державні органи в системі суб’єктів протидії корупції / Є. В. Невмержицький // Віче. – 2008. – № 20. – С. 19–22.
Невмержицький Є. В. Стан і проблеми вдосконалення антикорупційного законодавства / Є. В. Невмержицький // Віче. – 2008. – № 17. – С. 18–21.
Невмержицький Є. В. Економічна злочинність і корупція / Є. В. Невмержицький // Вісник прокуратури. – 2008. – № 5. – С. 85–94.
Невмержицький Є. В. Корупція як проблема культури суспільства / Є. В. Невмержицький // Вісник прокуратури. – 2008. – № 3. – С. 95–109.
Невмержицький Є. В. «Тіньова» економічна діяльність в системі чинників корупції / Є. В. Невмержицький // Вісник національної академії прокуратури України. – 2008. – № 1. – С. 34– 41.
Невмержицький Є. В. Ефективний державний апарат як головна умова викорінення корупції в Україні / Є. В. Невмержицький // Банківська справа. – 2008. – № 5. – С. 47–55.
Невмержицький Є. В. Механізми протидії корупції: стан та проблеми удосконалення / Є. В. Невмержицький // Вісник національної академії прокуратури України. – 2008. – № 3. – С. 62–70
Невмержицький Є. В. Морально-етичні проблеми антикорупційної діяльності правоохоронних органів / Є. В. Невмержицький // Вісник прокуратури. – 2008. – № 11. – С. 77–84.
Невмержицький Є. В. Історичні витоки корупції та її сучасний зміст / Є. В. Невмержицький // Вісник академії прокуратури України. – 2007. – № 4. – С. 14–22.
Невмержицький Є. В. Корупція як економічне явище / Є. В. Невмержицький // Вісник прокуратури. – 2007. – № 11. – С. 10–21.
Невмержицький Є. В. Незалежність прокурора як гарантія забезпечення верховенства права в державі / Є. В. Невмержицький // Вісник прокуратури. – 2007. – № 10. – С. 63–71.
Невмержицький Є. В. Міжнародний досвід протидії корупції / Є. В. Невмержицький // Вісник академії прокуратури України. – 2007. – № 2. – С. 64–73.
Невмержицький Є. В. Деякі проблеми реформування державної служби в Україні / Є. В. Невмержицький // Вісник академії прокуратури України. – 2006. – № 2. – С. 38–95.
Невмержицький Є. В. Прокуратура в механізмі соціально-правової держави: реалії та перспективи / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко // Юридична Україна. – 2004. – № 4. – С. 63–70.
Невмержицький Є. В. Тенденції економічної злочинності і світові глобалізаційні процеси / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко // Вісник академії праці і соціальних відносин. – 2003. – № 5. – С. 26–34.
Невмержицький Є. В. «Тіньова» економіка як головне підґрунтя економічної злочинності / Є. В. Невмержицький // Вісник академії праці і соціальних відносин. – ФПУ. – 2002. – № 2. – С. 167–170.
Невмержицький Є. В. Деякі проблемні питання організаційно-правового забезпечення боротьби з корупцією / Є. В. Невмержицький // Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2002. – № 4. – С. 89–95.
Невмержицький Є. В. Суспільство перехідного типу: соціальна безпека та чинники загроз / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко // Вісник академії праці і соціальних відносин. – 2002. – № 5. – С. 160–165.
Невмержицький Є. В. Соціальна безпека перехідного суспільства в контексті глобалізації / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко // Правове регулювання економіки : зб. наук. праць КНЕУ. – К., 2000. – № 4. – С. 23–32.
Невмержицький Є. В. Про результати дослідження проблем, що пов’язані з протидією корупції в Україні / М. І. Камлик, Є. В. Невмержицький // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія та практика) : наук.-практ. журнал. МНДУ при координаційному комітеті боротьбі з корупцією і організованою. – 2000. – № 2. – С. 85–114.
Невмержицький Є. В. Корупція державного апарату / М. І. Камлик, Є. В. Невмержицький // Організована злочинність в Україні / за ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : МНДЦ Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, 1999. – С. 66–73.
Невмержицький Є. В. Розуміння поняття корумпована держава / М. І. Камлик, Є. В. Невмержицький // Організована злочинність в Україні / за ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : МНДУ Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, 1999. – С. 34–42.
Статті в інших виданнях
Невмержицький Є. В. Корупція як морально-етична проблема правоохоронних органів / Є. В. Невмержицький // Проблеми вдосконалення підготовки юристів. Професійні та морально-етичні проблеми : зб. матеріалів наук.-метод. конф., Київ, жовтень, 2008 р. – К., 2008. – С. 149–157.
Невмержицький Є. В. Наукове забезпечення механізмів протидії корупції в Україні / Є. В. Невмержицький // Матеріали міжнар. форуму керівників антикорупційних органів 106 країн світу, Київ, 3–6 жовтня 2008 р. – К., 2008.
Невмержицький Є. В. Корупция как политическая проблема / Є. В. Невмержицький // Современная организованная преступность и коррупция в России : состояние, тенденции, проблемы и возможности эффективного противодействия : тезисы междунар. науч.-практ. конф., 27–28 февраля 2007 г., Академия права, Россия, Саратов. – Саратов, 2007. – С. 156–160.
Невмержицький Є. В. Прокуратура в соціальній державі / Є. В. Невмержицький // Реформування органів прокуратури : проблеми і перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 2–3 жовтня 2006 р. – НАПУ, 2007. – С. 112–116.
Невмержицький Є. В. Юридична освіта в Україні в контексті Болонського процесу: соціальний аспект / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 75–82.
Невмержицький Є. В. Реформування юридичної освіти – нагальна необхідність / Є. В. Невмержицький // Проблеми вищої юридичної освіти : тези доповідей та наук. повідомлень наук.-метод. конф., Харків, 18–19 грудня 2001 р. –Харків, 2002. – С. 24–27.
Навчальні посібники
Невмержицький Є. В. Правові основи боротьби з економічною злочинністю і корупцією: навч. посіб. / Є. В. Невмержицький. – К. : АПСВ ФП, 2005. – 407 с.
Невмержицький Є. В. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки : навч. посіб. / Ф. П. Шульженко, Є. В. Невмержицький. – К. : КНЕУ, 2003. – 171 с.
Невмержицький Є. В. Корупція і національна безпека : навч. посіб. / Є. В. Невмержицький, Ф. П. Шульженко. – К. : КДЛУ, 2000. – 193 с.
Невмержицький Є. В. Теоретичні основи кваліфікації злочинів : навч. посіб. / Є. В. Невмержицький, М. І. Тітов. – К. : АПСВ ФП, 2004. – 196 с.
Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію: посібник] / Упоряд. : Є. В. Невмержицький, Л. М. Доля ; під ред. М. І. Камлика. – К. : Школяр, 1999. – 498 с.
Невмержицький Є. В. Правові засади протидії корупції : навч.-метод. комплекс для студентів магістратури / Є. В. Невмержицький. – НАПУ., 2008. – 19 с.
Невмержицький Є. В. Філософія права : навч.-метод. комплекс для студентів магістратури / Є. В. Невмержицький. – К. : НАПУ. – 2008. – с.48
