Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Чепіль Іванна Володимирівна. "Кріокорд-С" в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію в хірургії : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2005.



Анотація до роботи:

Чепіль І.В. Кріокорд – С в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію в хірургії.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія.- Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2005.

Дисертація присвячена покращенню результатів комплексного лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію в хірургії. Встановлено різке пригнічення показників імунітету, виражену ендогенну інтоксикацію та їх взаємозв’язок з тяжкістю захворювання, характером мікрофлори та клінічними формами гострого деструктивного панкреатиту і гнійно-септичної інфекції. Виділено три типи імунограм. Доведено їх важливе значення для лікувальної тактики та прогнозу. Був проведений кореляційний аналіз досліджуваних показників імунітету з ключовими клінічними ознаками гострого деструктивного панкреатиту та гнійно-септичної інфекції, внаслідок чого було виділено критичні величини наведених клінічних і біохімічних ознак та проаналізувати частоту прояву величин даних показників в осіб з різними типами імунограм.

Встановлено, що за більшістю вибраних показників частота їх критичних проявів була достовірно більшою при ІІІ типі імунограми порівняно із І і ІІ, що дозволяє рекомендувати їх для клінічного використання.

Обгрунтовано доцільність застосування препарату Кріокорд – С та розроблено і впроваджено спосіб імунокорекції в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію, що дозволило значно покращити результати лікування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання, а саме покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит та тяжку гнійно-септичну патологію шляхом вивчення характеру і направленості імунологічних порушень та їх корекції “Кріокордом-С”, які мають важливе практичне значення в хірургії.

1. У хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичні інфекції встановлено пригнічення імунологічної реактивності, в основному за рахунок клітинної ланки, яке проявляється зменшенням загальної кількості Т-лімфоцитів, при збільшенні відносної кількості Т-супресорів, зменшенням імунорегуляторного індексу Тх/Тс, зростанням кількості В-лімфоцитів, імуноглобулінів класу G, A, M та циркулюючих імунних комплексів.

2. Гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септична інфекція супроводжується підвищенням рівня ендогенної інтоксикації, який визначається збільшеною концентрацією молекул середньої маси та еритроцитарного індексу інтоксикації.

3. Важкість перебігу захворювання та наявність супутньої патології істотно впливають на зміни імунологічної реактивності у хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію і зумовлюють наявність трьох типів імунограм: І тип – реактивний, ІІ тип – ареактивний, ІІІ – імунопаралітичний, які відповідно зустрічаються у (28,0±5,6), (59,1±7,9) і (12,9±4,5) % пацієнтів.

4. У хворих на гострий деструктивний панкреатит виділено 29,75 % грампозитивних, 62,50 % грамнегативних бактерій і 8,75 % грибів. З числа грампозитивних мікрорганізмів найчастішими збудниками були S. Aureus i E.faecalis. Серед грамнегативних явно переважали E.coli, E.aerogenes i E. Tarda.

5. При тяжких гнійно-септичних інфекціях мікрофлора є полімікробною, серед якої 35,9 % штамів належали до грампозитивних і 64,1 % - до грамнегативних бактерій. З числа грампозитивних – основним збудниками були: S. Aureus, S. Hominis i E.faecalis, з числа грамнегативних – E.coli, E.aerogenes, E.tarda, A.faecalis, K. Pneumoniae i P. Vulgaris. Як грампозитивні, так і грамнегативні мікрорганізми показали високу чутливість до цефтріаксону, цефазоліну і офлоксацину.

6. У хворих на гострий деструктивний панкреатит та при наявності полімікробної флори спостерігаються глибші зміни імунологічної реактивності, які важче піддаються імунокорекції, ніж у хворих на гнійно-септичні інфекції.

7. На клінічний перебіг захворювання та результати лікування має суттєвий вплив тип імунограми хворих, серед яких найсприятливішим є І – реактивний тип, а таким який загрожує життю хворого – ІІІ тип (імунопаралітичний). Поєднання І-ІІ типу та не більше 2-3 ознак, які характеризують важкість протікання захворювання сприяє зворотньому розвитку патологічного процесу, а при ІІІ типі, який поєднується із 5-6 ознаками можна прогнозувати несприятливе протікання захворювання.

8. Застосування розробленого методу корекції порушень імунологічної реактивності із використанням препарату сироватки кордової крові – „Кріокорд-С” сприяє нормалізації імунологічних реакцій та зниженню ендогенної інтоксикації. Найбільш чутливими до імунокорекції є І і ІІ тип імунограми, при ІІІ типі на 14 добу спостерігається помірне збільшення імунологічних показників, що визначає доцільність застосування цього препарату в умовах зниження резервних можливостей імунної системи.

9. Запропонований метод медикаментозної корекції імунологічних порушень сприяє скороченню термінів лікування в середньому на (9,3±2,4) дня, знижує летальність на 20,0 % у порівнянні з групою контролю, обумовлює зменшення розвитку післяопераційних ускладнень.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИ РЕЗУЛЬТАТІВ

З метою прогнозування перебігу гострого деструктивного панкреатиту і гнійно-септичної інфекції в хірургії доцільно визначити показники імунологічної реактивності: Т-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, Тх/Тс, натуральні кіллери, В-лімфоцити, Ig G, Ig A, Ig M та розподілити пацієнтів за типами імунограми, використовуючи наступні критерії:

для гострого деструктивного панкреатиту: відносна кількість Т-лімфоцитів (у відсотках): 43,3 і більше – реактивний; 39,9-43,2 – ареактивний; не більше 39,8. – імунопаралітичний.

для гнійно-септичної інфекції: відносна кількість Т-хелперів (у відсотках): 32 і більше – реактивний; 29-31 – ареактивний; не більше 26 – імунопаралітичний.

Вважати наявність імунопаралітичного типу імунограми – фактором ризику несприятливого перебігу гострого деструктивного панкреатиту і гнійно-септичної інфекції в хірургії.

2. З метою покращення результатів комплексного лікування гострого деструктивного панкреатиту та гнійно-септичної інфекції рекомендовано застосовувати препарат сироватки кордової крові – „Кріокорд-С” по 1,0 мл внутрішньом’язово з додаванням 1,0 мл 1 % новокаїну 1 раз на добу. На курс 5 ін’єкцій через день або кожен день. Контроль ефективності – аналіз імунограми на 7 і 14 дні.

Публікації автора:

  1. Шідловськиий В.О., Чепіль І.В. Застосування препаратів фетоплацентарного комплексу у лікуванні хворих на гнійно-септичні ускладнення гострих хірургічних захворювань // Львівський медичний часопис.- 2001.- Т. 7, № 3.- С. 109-111. (Дисертант обстежувала хворих, провела статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, оформила роботу до друку).

  2. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В. Імунокоригуюча терапія в лікуванні гнійно-септичної патології в хірургії // Галицький лікарський вісник.- 2002.- № 3.- С. 294-295.( Дисертант провела аналіз клінічного матеріалу і статистичну обробку).

  3. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В. Імунокорекція в комплексному лікуванні гострого деструктивного панкреатиту // Шпитальна хірургія.- 2003.- № 3.- С. 21-23. ( Дисертант обстежувала та лікувала хворих, провела аналіз літературних даних, підготувала роботу до друку).

  4. Досвід комплексного лікування хворих на гострий панкреатит / Ю.М.Саюк, І.В.Чепіль, М.Є.Кравчук, Р.Д.Левчук, Л.Г.Васильєва // Шпитальна хірургія.- 2004.- № 4.- С. 172-175. (Дисертант провела аналіз досвіду клініки в лікуванні гострого панкреатиту, підготувала роботу до друку).

  5. Чепіль І.В., Дейкало І.М. Мікрофлора гострого деструктивного гнійного панкреатиту // Шпитальна хірургія.- № 1.- 2005.- С. 94-97. ( Дисертант проаналізувала характер мікрофлори при гострому дестуктивному панкреатиті, підготувала роботу до друку).

  6. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В. Імунокоригуюча терапія в комплексному лікуванні хворих на важку гнійну патологію в хірургії // Проблеми кріобіології.- 2005.- № 1.- С.79-84. (Дисертант провела клінічне, імунологічне обстеження хворих, провела їх аналіз, статистичну обробку, підготувала роботу до друку).

  7. Дейкало І.М., Дейкало В.М, Чепіль І.В., Вітрук В.Й. Гнійно-септична патологія клітковинних просторів заочеревинної ділянки, проблеми діагностики та лікувальна тактика // Шпитальна хірургія.- № 1.- 2005.- С. 178-180. (Дисенртант приймала участь у обстеженні і лікуванні хворих, провела аналіз літератури, підготувала роботу до друку).

  8. Деклараційний патент 71425 А Україна, А 61В17/00, А61К35/515. Спосіб лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит / Ліпіна О.В., Дейкало І.М., Щідловський В.О., Чепіль І.В., Прокопюк О.С., Мусатова І.Б. (Україна); Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України.- № 20031212857 Заявл. 29.12.03; Опубл. 15.11.04.- Бюл. № 11. (Дисертант підготувала та оформила деклараційний патент на винахід).

  9. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В.Застосування препаратів фетоплацентарного комплексу у хворих з гнійною хірургічною патологією // Матеріали міжнародної конф. “Успехи и перспективы развития криобиологии и криомедицины”.-Проблеми кріобіології.- 2001.- № 3.- С.86. (Дисертант провела аналіз даних літератури і власних досліджень, провела статистичну обробку результатів).

  10. Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В. Хірургічне лікування гострого деструктивного панкреатиту в комплексі з імуномодулюючими препаратами // Матеріали науково-практ. конф. “Актуальні питання діагностики і лікування гострого панкреатиту”.- Львів, 2002.- С. 128-130.( Дисертант провела клінічне, імунологічне обстеження хворих, провела їх аналіз, статистичну обробку, підготувала роботу до друку).

  11. Шідловський В.О.,.Дейкало І.М, Чепіль І.В. Джеофлокс в антибіотикопрофілактиці гнійних ускладнень у хворих на гострий аппендицит // Матеріали XLVI підсумк. Науково-практ. конф. “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”.- 2003.- № 1.- С. 118-119. ( Дисертант проаналізувала особливості профілактики і лікування гнійних ускладнень у хворих на гострий апендицит).

  12. Чепіль І.В., Дірей О., Фрідель Р., Чащина Н. Препарати кордової крові в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит // Матеріали VII міжнародного конгресу студентів і молодих вчених – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003 - С. 77. (Дисертант обстежувала та лікувала хворих, провела аналіз літературних даних, підготувала роботу до друку).

  13. Чепіль І.В., Фрідель Р., Швець М., Швець О. Імунокоригуюча терапія в комплексному лікуванні хворих на важку гнійно-септичну патологію в хірургії // Матеріали VIII міжнародного конгресу студентів і молодих вчених - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004 - С.64 (Дисертант обстежувала та лікувала хворих, провела аналіз літературних даних, підготувала роботу до друку).